09 червня 2025 року
м. Київ
справа № 756/8911/25
провадження № 51-2622ск25
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах
ОСОБА_5 на ухвалу Київського апеляційного суду від 01 липня 2025 року,
встановив:
Із матеріалів провадження за скаргою убачається, що слідчий суддя Оболонського районного суду м. Києва ухвалою від 25 червня
2025 року відмовив у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого у виді неповернення тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №12024100050002283 від 11 липня 2024 року.
Київський апеляційний суд ухвалою від 01 липня 2025 року відмовив у відкритті апеляційного провадження.
У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_4 не погоджується з ухвалою апеляційного суду і ставить питання про її перевірку та скасування судом касаційної інстанції.
Перевіривши доводи касаційної скарги та судові рішення, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з наступних підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 392 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Частинами 1, 2 ст. 309 КПК визначено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування.
Положення ч. 4 ст. 399 КПК визнають, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Так, відповідно до ухвали Київського апеляційного суду від 01 липня 2025 року адвокат ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 25 червня 2025 року згідно з якої відмовлено у задоволенні її скарги на бездіяльність слідчого Оболонського УП ГУНП в м. Києві у кримінальному провадженні, внесеного 11 липня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100050002283 у виді неповернення тимчасово вилученого майна, тобто на судове рішення слідчого судді, апеляційне оскарження якого не передбачено ст. 309 КПК.
Апеляційний суд, встановивши, що апеляційну скаргу було подано на судове рішення слідчого судді, яке відповідно до процесуального закону не підлягало апеляційному оскарженню, згідно з приписами ч. 4 ст. 399 КПК правомірно відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_4 .
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції, відмовивши у відкритті апеляційного провадження на ухвалу слідчого судді про відмову у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого у виді неповерненні тимчасово вилученого майна прийняв рішення відповідно до норм кримінального процесуального закону, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення скарги адвоката ОСОБА_4 та вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК.
Обставини викладені в постанові Верховного Суду від 27 березня 2025 року (справа № 157/1664/22) на яку посилається касатор є нерелевантними обставинам цього провадження, оскільки у згаданому рішенні йде мова про оскарження ухвали слідчого судді про передачу майна для реалізації, постановлену в порядку п. 2 ч. 6 ст. 100 КПК.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою
адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на ухвалу Київського апеляційного суду від 01 липня 2025 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3