08 липня 2025 року
м. Київ
справа № 686/21505/24
провадження № 61-8231ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,
вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційними скаргами ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 лютого 2025 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 17 червня 2025 року та Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на постанову Хмельницького апеляційного суду від 17 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Держави Україна в особі Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, про відшкодування моральної шкоди,
У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , Держави Україна в особі Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області (далі - Управління), про відшкодування моральної шкоди.
Позов мотивовано тим, що 20 лютого 2024 року ОСОБА_3 ініціювала колективне звернення до органу національної поліції щодо порушення позивачем тиші у багатоквартирному будинку. За наслідком цього звернення 28 лютого 2024 року лейтенантом поліції Дворецькою Д. В. складено п'ять постанов про адміністративне правопорушення серії ГБВ № 037594, № 037595, № 037596, № 037597, № 037598, а майором поліції Слизькорієм В. М. - постанову про адміністративне правопорушення серії ГБВ № 037599 про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 182 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності:
постановою від 28 лютого 2024 року №037594 за те, що в ніч з 12 по 13 лютого 2024 року після 22:00 по 24:00 він проводив ремонтні роботи, які супроводжувалися шумом, у квартирі АДРЕСА_1 , без погодження з мешканцями прилеглих квартир, чим порушив статтю 32 Закону України «Про систему громадського здоров'я»;
постановою від 28 лютого 2024 року №037595 за те, що в ніч з 13 по 14 лютого 2024 року після 22:00 по 24:00 він проводив ремонтні роботи, які супроводжувалися шумом, у квартирі АДРЕСА_1 , без погодження з мешканцями прилеглих квартир, чим порушив статтю 32 Закону України «Про систему громадського здоров'я»;
постановою від 28 лютого 2024 року №037596 за те, що в ніч з 14 по 15 лютого 2024 року після 22:00 по 24:00 він проводив ремонтні роботи, які супроводжувалися шумом, у квартирі АДРЕСА_1 , без погодження з мешканцями прилеглих квартир, чим порушив статтю 32 Закону України «Про систему громадського здоров'я»;
постановою від 28 лютого 2024 року №037597 за те, що в ніч з 15 по 16 лютого 2024 року після 22:00 по 24:00 він проводив ремонтні роботи, які супроводжувалися шумом, у квартирі АДРЕСА_1 , без погодження з мешканцями прилеглих квартир, чим порушив статтю 32 Закону України «Про систему громадського здоров'я»;
постановою від 28 лютого 2024 року №037598 за те, що в ніч з 16 по 17 лютого 2024 року після 22:00 по 24:00 він проводив ремонтні роботи, які супроводжувалися шумом, у квартирі АДРЕСА_1 , без погодження з мешканцями прилеглих квартир, чим порушив статтю 32 Закону України «Про систему громадського здоров'я»;
постановою від 28 лютого 2024 року №037599 за те, що в ніч з 17 по 18 лютого 2024 року після 22:00 по 24:00 він проводив ремонтні роботи, які супроводжувалися шумом, у квартирі АДРЕСА_1 , без погодження з мешканцями прилеглих квартир, чим порушив статтю 32 Закону України «Про систему громадського здоров'я».
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 червня 2024 року у справі №686/14830/24 вказані постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності скасовано, а провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП.
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_3 позивачу завдано моральної шкоди. Він зазнав душевних страждань і психічних хвилювань через постійні наклепи, що позбавило його можливості вести активний спосіб життя та вплинуло на його трудові відносини з роботодавцем, підірвало його репутацію у колег. Розмір завданої ОСОБА_3 моральної шкоди склав 50 000 грн.
Крім того, в результаті незаконного притягнення до адміністративної відповідальності позивач зазнав душевних страждань, були порушені його честь і гідність, а також стосунки з оточуючими. Він вживав додаткових зусиль для організації свого життя та захисту порушеного права. Завдану державою моральну шкоду позивач оцінив у розмірі 200 000,00 грн.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 лютого 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 17 червня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 лютого 2025 року в частині відмови у позові до держави Україна скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення, яким стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним притягненням до адміністративної відповідальності та накладенням адміністративного стягнення, грошові кошти в сумі 8 000 грн. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У червні 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 лютого 2025 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 17 червня 2025 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.
Також ГУ НП в Хмельницькій області у липні 2025 року звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Хмельницького апеляційного суду від 17 червня 2025 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_1 повністю.
Вивчивши касаційні скарги та додані до них матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вони подані на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. При цьому Конституційний Суд України звернув увагу, що зазначений припис має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.
Зі змісту положень пункту 3 частини третьої статті 175, пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Ціна позову у справі складає 250 000,00 грн (200 000,00 + 50 000,00), яка станом на 01 січня 2025 року не перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028 х 250= 757 000,00 грн).
Враховуючи зазначене вище, рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 лютого 2025 року та постанова Хмельницького апеляційного суду від 17 червня 2025 року не підлягають касаційному оскарженню відповідно до положень частини третьої статті 389 ЦПК України.
Касаційна скарга ГУ НП в Хмельницькій області не містить посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у справі з ціною позову, яка не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню.
Касаційна скарга ОСОБА_1 містить посилання на випадки, передбачені підпунктами «а», «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, яка не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню.
Верховний Суд у визначенні правового питання як такого, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, виходить з того, що таке правове питання має бути головним або основним питанням правозастосовчої практики, воно повинно мати одночасно винятково актуальне значення для її формування. Такі ознаки визначаються предметом спору, вагомістю для держави й суспільства у цілому правового питання, що постало перед практикою його застосування.
Проте заявником не наведено переконливих доводів стосовно того, в чому саме полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовано не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Верховний Суд зазначає, що вжите законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об'єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов'язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей, девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає загальнодержавне значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчий процес (референдум), обороноздатність держави, її суверенітет, найвищі соціальні цінності, визначені Конституцією України, тощо.
Стосовно «виняткового значення» справи для учасника справи, то Верховний Суд зазначає: у даному випадку оцінка судом такої «винятковості» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційний скарзі.
Проте, касаційна скарга не містить обґрунтованих аргументів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи й вказували на те, що предмет даного спору стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства в контексті наведених вище критеріїв, а справа мала виняткове значення для заявника.
Оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що посилання заявника на положення підпункту «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України є необґрунтованими, оскільки предмет спору не містить обґрунтованих фактичних передумов для віднесення справи до категорії винятково значимих.
Інших доводів щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження у справі відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, жодним заявником не наведено.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки касаційні скарги подано на судові рішення, ухвалені у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору; наявність випадків, передбачених підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, колегією суддів не встановлено, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 лютого 2025 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 17 червня 2025 року та Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на постанову Хмельницького апеляційного суду від 17 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Держави Україна в особі Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, про відшкодування моральної шкоди.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:І. Ю. Гулейков
Р. А. Лідовець
Д. Д. Луспеник