Справа №760/1537/19 2/760/102/25
04 липня 2025 року Солом'янський районний суд м. Києва
у складі головуючого - судді Букіної О.М.
за участю секретаря -Черчукан В.О.,
представників позивача: ОСОБА_1 , ОСОБА_7
відповідача - ОСОБА_2
представника відповідача- ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Левицький Роман Всеволодович, треті особи - ОСОБА_5 , Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання недійсними договір дарування та дублікати договору дарування, визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, виселення з квартири, -
17.01.2019 до Солом'янського районного суду м. Києва надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Левицького Романа Всеволодовича, треті особи - ОСОБА_5 , Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, про визнання недійсними договору дарування та дублікатів договору дарування, визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, виселення з квартири, у якій позивач просить суд
- визнати недійсними:
1.1. договір дарування від 22.08.1996 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Левицьким Р.В. та зареєстрований в реєстрі за № 3540;
1.2. дублікат договору дарування від 22.08.1996 р., виданий 12.03.2001 р. Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Левицьким Р.В. зареєстрований в реєстрі за № 1170;
1.3. дублікат договору дарування, серія на номер: 1137, виданий 26.12.2016 р. Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Левицьким Р.В.;
- визнати протиправним та скасувати рішення Приватного нотаріуса Київської міського нотаріального округу Левицького Р. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень відкриттям розділу), індексний номер: 33172497 від 26.12.2016 р.;
- виселити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) з квартири АДРЕСА_2 ;
- вирішити питання розподілу судових витрат.
В обґрунтування поданої заяви позивач посилався, зокрема, на те, що підпис у договорі дарування квартири, який посвідчений 22.08.1996 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Левицьким Р.В. та зареєстрований в реєстрі за № 3540, не належить позивачу, а виконано іншою особою.
Також стверджував, що він не мав наміру на відчуження спірної квартири на користь відповідача-1, оскільки постійно в ній проживає з часу укладання оспорюваного договору.
У судовому засіданні представник позивача звернувся до суду з клопотанням про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи.
Ухвалою Солом'янського районного суду м.Києва від 02.12.2021 по справі призначено судову почеркознавчу експертизу проведення якої доручено Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України (адреса: 04119,м.Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 5).
На вирішення експерта було поставлено питання:
- Чи виконано підпис у договорі дарування квартири, який посвідчений 22.08.1996 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Левицьким Р.В. та зареєстрований в реєстрі за № 3540, ОСОБА_4 , чи іншою особою?
Строк виконання судової експертизи не повинен перевищувати два місяці з моменту отримання цивільної справи та копії ухвали.
У провадження експерта надано матеріали цивільної справи № 760/1537/19.
Даною ухвалою було зобов'язано позивача ОСОБА_4 надати вільні зразки своїх підписів для забезпечення проведення судової експертизи, а Київський державний нотаріальний архів (м. Київ, просп. Повітрофлотський, 76-Г) надати на вимогу експерта оригінал договору дарування квартири від 22.08.1996 р., зареєстрованого в реєстрі за № 3540 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Левицьким Р.В., який знаходиться на їх зберіганні відповідно до листа від 15.11.2021 за вих. № 4258/01-21.
Витрати по оплаті судової почеркознавчої експертизи було покладено на позивача ОСОБА_4 (адреса проживання АДРЕСА_3 , тел: НОМЕР_1 ).
18.01.2022 матеріали справи були повернуті з експертної установи до суду з клопотанням експерта Мацюк-Довбиш О. для надання об'єкта дослідження, тобто оригіналу договору дарування квартири від 22.08.1996 р., зареєстрованого в реєстрі за № 3540 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Левицьким Р.В., а також вільних зразків підпису ОСОБА_4 .
Узв'язку з тим, що витребувані матеріали не були надані на вимогу експерта, 29.04.2022 матеріали цивільної справи були повернуті з експертної установи без виконання.
22.10.2024 представник позивача подав до суду пакет документів з вільними зразками підпису позивача, а також повторно заявив клопотання про витребування оригіналу договору дарування квартири від 22.08.1996 р. для проведення судової почеркознавчої експертизи.
Ухвалою суду від 23.10.2024 було витребувано у Київському державному нотаріальному архіві (м. Київ, просп. Повітрофлотський, 76-Г) оригінал договору дарування квартири від 22.08.1996 р., зареєстрованого в реєстрі за № 3540 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Левицьким Р.В. та зобов'язано Київський державний нотаріальний архів надати документ експертній установі Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру чи експерту (м.Київ, вул. С.Хохлових,5) за першою вимогою.
Ухвалою суду від 23.10.2024 справу направлено до Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру (м.Київ, вул. С.Хохлових,5) для проведення судової почеркознавчої експертизи, згідно ухвали Солом'янського районного суду м.Києва від 02.12.2021 року.
Ухвалою суду від 21.03.2025 витребувано у Київському державному нотаріальному архіві (м. Київ, просп. Повітрофлотський, 76-Г) оригінал договору дарування квартири від 22.08.1996 р., зареєстрованого в реєстрі за № 3540 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Левицьким Р.В.
15.04.2025 від Київського державного нотаріального архіву, Державного нотаріуса Гуль Л.О. до суду надійшов другий примірник договору дарування квартири від 22.08.1996 р., зареєстрованого в реєстрі за № 3540 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Левицьким Р.В.
В судовому засіданні 03.07.2025 представником позивача подано до суду заяву в якій він просить призначити по справі незалежну судово технічну експертизу на вирішення якої поставити наступні питання:
Чи відповідає заявленій даті 22.08.1996 давність виконання документа «Договір дарування квартири від 22.08.1996 р., зареєстрованого в реєстрі за № 3540" та поставлені в ньому підписи від імені ОСОБА_4 та ОСОБА_6 в особі ОСОБА_5 , приватного нотаріуса та поставленої печатки;
Чи виготовлено шляхом монтажу (за допомогою комп'ютерної або копіювально - розмножувальної техніки або за допомогою інших технічних засобів) у документі під назвою «Договір дарування квартири від 22.08.1996 р., зареєстрованого в реєстрі за № 3540» підписи від імені особи ОСОБА_4 , ОСОБА_4 в особі ОСОБА_5 та нотаріуса , поставлена печатка.
Крім того, в судовому засіданні представником позивача було заявлено усне клопотання про повернення судового розгляду на стадію підготовчого засідання.
Представники позивача ОСОБА_1, ОСОБА_7 заявлені клопотання підтримали, просили їх задовольнити.
Представник відповідача- ОСОБА_3 в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні заявленого клопотання.
Відповідач ОСОБА_2 підтримала позицію свого представника.
Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до частини другої статті 189 ЦПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Цивільним процесуальним кодексом України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.
Разом з тим, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15126св21), зроблено висновок, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).
Згідно постанови Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 902/271/18, від 16.02.2021 у справі №922/2115/19, в ухвалі від 22.06.2021 у справі № 923/525/20, постанові від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21 суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
Однак, такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.
Вимогами ст. 198 ЦПК України визначено порядок проведення підготовчого судового засідання.
Як свідчать матеріали справи,предстаником позивача було подано у підготовчому засіданні клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.
Ухвалою суду від 02.12.2021 за клопотання представника позивача по справі призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України (адреса: 04119,м.Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 5).
За вказаних обставин, позивач та його представники у межах підготовчого судового засідання надали суду необхідні документи та клопотання, у тому числі клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, тим самим реалізували своє процесуальне право на доказування, що охоплюється межеми заявлених позовних вимог.
Ухвалою суду від 23.06.2020 підготовче судове засідання було закрите, а справу призначено до судового розгляду на 27 жовтня 2020 року о 14 годині 00 хвилин.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України, суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства, що випливає з приписів п.п.2, 11 ч.3 ст. 2 ЦПК України).
У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Зацікавлена особа має лише демонструвати належне виконання всіх процесуальних заходів, які її стосуються з метою запобігання затримок, і отримання доступу до заходів національного законодавства щодо скорочення проваджень (рішення у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» від 07 липня 1989 року, заява № 11681/85, § 35).
За приписами пункту 5 частини п'ятої статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
З рішень Європейського суду вбачається, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що поважних причин, які б перешкоджали предстаникам позивача подати клопотання про призначення у справі судової технічної екпертизи, суду не надано.
Та обставина, що після ознайомлення з витребуваним договором з метою проведення експертного дослідження, у предстаників позивача викникли сумніви щодо його дійсності, з точки зору технічного створення та оформлення, жодним чином не є винятковою обставиною для поновлення відповідного строку чи повернення справи до розгляду у підготовчому судовому засіданні, а є новою обставиною, а відтак і підставою з новим предметом судового захисту.
Вказане підтверджується також тим, що зміст обставин та підстав поданого позову про визнання договору дарування недійсним стосувалися оспорювання правочину з тих підстав , що останній не укладав такий правочин, а підпис у договорі не належить позивачу, а не з підстав його фіктивності чи порушення публічного порядку, тощо.
Таким чином, оцінюючи фактичні обставини справи та процесуальну поведінку сторони позивача, суд не вбачає правових підстав для повернення розгляду справи до підготовчого судового засідання.
З огляду на те, що клопотання відповідача про призначення по справі судової технічної експертизи подано поза межами підготовчого судового засідання та суд відмовив у задоволенні клопотання про повернення розгляду справи до підготовчого судового засідання, а тому суд не знаходить правових підстав для задоволення поданного клопотання про призначення у справі судової технічної експертизи.
Таким чином, клопотання представника позивача про повернення справи до підготовчого судового засідання та призначення судової технічної експертизи від 02.07.2025, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.2,12, 43,46,189, 197,198,223, 259 ЦПК України, суд, -
У задоволенні клопотання представників позивача про повернення справи до підготовчого судового засідання та призначення судової технічної експертизи, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Букіна