Справа № 369/11418/25
Провадження № 2-з/369/36/25
30.06.2025 м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Фінагеєва І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви, -
У червні 2025 року заявник ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, у якій просив суд накласти арешт на на належне на праві власності ОСОБА_2 майно (домоволодіння), розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці кадастровий номер 3222481202:02:006:5090 площею 0,3347 га.
Заява обґрунтована тим, що заявник має намір пред'явити до Києво-Святошинського районного суду Київської області позов до ОСОБА_2 про:
- встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 01.01.2004 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- визнання майна (домоволодіння) за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці кадастровий номер 3222481202:02:006:5090 площею 0,3347 га, право власності на яке зареєстроване за ОСОБА_2 , спільною сумісною власністю;
- поділ майна шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на частини означеного домоволодіння.
Заявник посилається на те, що за час проживання однією сім'єю як чоловік і жінка без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було придбано земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,5 га. При купівлі земельної ділянки покупцем за договором, а також її власником була зазначена ОСОБА_2 . На означеній земельній ділянці заявником та ОСОБА_2 було побудовано два будинки, один з яких та частину земельної ділянки кадастровий номер 3222481202:02:006:5089 площею 0,1497 га за їх спільним з ОСОБА_2 рішенням було подаровано на весілля сина ОСОБА_2 - ОСОБА_3 . Цей подарований будинок мав поштову адресу: АДРЕСА_2 , що, починаючи з 28.04.2004 року, і є місцем реєстрації заявника. Іншому будинку було присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці кадастровий номер 3222481202:02:006:5090 площею 0,3347 га, та в якому вони з ОСОБА_2 проживали разом до 02.05.2025 року.
В заяві зазначено, що на сьогоднішній день син ОСОБА_2 - ОСОБА_3 разом із сім'єю проживають у Сполучених Штатах Америки.
Так, заявник вважає, що ОСОБА_2 має намір виїхати до Сполучених Штатів Америки в рамках процедури возз'єднання сім'ї, для чого проходить процедури відповідних перевірок та отримання дозволів, отже ОСОБА_2 у будь-який момент може здійснити відчуження спірного домоволодіння, що в майбутньому може зробити неможливим виконання рішення суду у справі про поділ майна, а він, ОСОБА_1 , пенсіонер, залишиться без житла.
При розгляді заяви просить врахувати, що фактично до 02.05.2025 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім'єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу, були пов'язані спільним побутом, вели спільне господарство, в іншому зареєстрованому шлюбі не перебували. Заявник віддавав ОСОБА_2 свою заробітну плату, вони разом подорожували та відпочивали, заявник дбав про сина ОСОБА_2 , тобто у них склались усталені відносини, що притаманні подружжю. Датою припинення фактичних шлюбних відносин заявник вважає 02.05.2025 року.
В обґрунтування необхідності забезпечення позовних вимог покладається твердження, що невчасне накладення арешту по справі №369/11418/25 може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, в разі задоволення позовних вимог, та захід забезпечення позову до подачі позовної заяви є співмірним його майбутній позовній вимозі до ОСОБА_2 , адже при його застосуванні забезпечується збалансованість інтересів заявника - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Заявник вважає, що відсутні підстави для зустрічного забезпечення.
У зв'язку із чим, заявник просив суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Виходячи з зазначених норм чинного законодавства України, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до п. 6 вказаної Постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких може бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, вживати негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує на необхідність дотримання принципу справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», «Джеймс та інші проти Сполученого королівства») положення ст. 1 Першого протоколу містять три окремих правила, які не застосовуються окремо: перше правило проголошує принцип мирного володіння майном, друге стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання втручання у власність правомірним, третє правило визнає за державами контролювати використання майна за наявності певних умов для цього. Також, щоб зробити висновок, чи відповідає певний захід втручання в право власності принципу правомірного та допустимого втручання, слід оцінити, чи є захід законним, чи переслідує втручання суспільний інтерес, чи є такий захід пропорційним переслідуваним цілям.
Заявник просив суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно (домоволодіння), розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці кадастровий номер 3222481202:02:006:5090 площею 0,3347 га, що належить на праві власності ОСОБА_2 .
Станом на дату подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви суду не надано доказів на підтвердження належності ОСОБА_2 майна (домоволодіння), що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці кадастровий номер 3222481202:02:006:5090 площею 0,3347 га.
А відтак, суд не вбачає необхідності у забезпеченні позову, так як доводи заявника не знайшли свого підтвердження, а тому безпідставне вжиття заходів забезпечення позову порушить права інших осіб.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову за безпідставністю.
Одночасно суд роз'яснює, що ця відмова не позбавляє заявника на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України, з урахуванням аргументів, вказаних в мотивувальній частині ухвали.
Керуючись статтями 149, 150, 153, 353 ЦПК України, суддя, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА