Справа № 365/39/25
Номер провадження: 2/365/142/25
іменем України
09 липня 2025 року селище Згурівка
Згурівський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Солдатової Т.М.
за участі секретаря судового засідання Воєводи І.С.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 3 в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та стягнення аліментів на утримання матері дитини до досягнення дитиною шестирічного віку,
16 січня 2025 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Згурівського районного суду Київської області із вказаною позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_3 аліменти на її користь на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_3 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття, а також стягнути аліменти на її користь на її утримання в розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_3 , щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення малолітньою дитиною з інвалідністю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шести років, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач та відповідач перебували у близьких стосунках, які виявились невдалими та в подальшому були припинені. Від цих стосунків у сторін народилася дитина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Донька є дитиною з інвалідністю, у зв'язку з чим вона потребує постійного додаткового догляду, довгострокового та дорого вартісного лікування. Дитина не одноразово проходила обстеження та перебувала на стаціонарному лікуванні. З народження малолітня дитина перебуває на диспансерному обліку в КНП «Згурівська лікарня Згурівської селищної ради» із діагнозом: «Атактичний церебральний паралічю Гідроцефалія. Стан після операційного лікування, затримка розвитку». Згідно з медичним висновком № 26 на дитину-інваліда віком до 18 років від 02 грудня 2024 року малолітній дитині ОСОБА_4 встановлено захворювання (патологічний стан): G80, підгрупа А. Існуюче захворювання (патологічний стан) відповідає розділу І, пункту 2, підпункту 2.1 Переліку медичних показань, що дають право на одержання соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 18 років, затвердженого наказом Міністерства охорони здоровя України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України від 08 листопада 2001 року № 454/471/516 та наказу МОЗ України від 11.07.2005 № 342. Даний висновок дійсний до 02 грудня 2029 року. Наявність цього захворювання у дитини потребує значних витрат для підтримки здоров'я. дитина самостійно не сидить, не стоїть, не переступає, не може самостійно приймати звичайну їжу, а також не здатна сама пити спеціалізовану суміш, у зв'язку з чим, для підтримки її харчування підключений зонд (зондове харчування).
Дитина проживає разом з матір'ю (позивачем у справі) за адресою: АДРЕСА_1 , та перебуває на повному її утриманні. Позивач не може самостійно забезпечувати першочергові потреби доньки і потребує матеріальної допомоги. Дитині необхідні додаткові реабілітації, придбання дорогих ліків, надання медичної допомоги та закупівлю спеціального обладнання, а також відвідування розвиваючих занять. З моменту народження всі витрати на лікування, а також додаткові, що складаються з витрат на проїзд, харчування, медикаменти, одяг та інше, позивач несе самостійно. З 14 квітня 2021 року позивач працює в Згурівській селищній раді Броварського району Київської області на посаді головного спеціаліста сектору з питань житлово-комунального господарства, комунальної власності та розвитку інфраструктури. З 09 січня 2025 року позивач перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку. З народження доньки позивач до 09.01.2025 періодично перебувала у декретній відпустці. Відповідач добровільно кошти на утримання доньки не надавав, повністю самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків. Враховуючи хворобу дитини, необхідне лікування та реабілітаційні заходи, щоб її стан не погіршувався, у позивача відсутня можливість займатися своєю трудовою діяльністю, тобто самостійно утримувати себе та дитину, оскільки доглядає за донькою, яка не може обходитися без стороннього догляду. Вона опікується нею та не має об'єктивної можливості працювати та отримувати стабільний заробіток. З 02.12.2024 позивач, як законний представник малолітньої дитини з інвалідністю отримує від держави соціальну допомогу в розмірі 6778,70 грн. Таким чином, єдиним джерелом доходу позивача для існування, виступає державна соціальна допомога по догляду за дитиною з інвалідністю, проте розмір зазначеної допомоги недостатній для повноцінного лікування та забезпечення умов проживання малолітньої доньки ОСОБА_5 . Дитина потребує постійного лікування, своєчасного оздоровлення та харчування, тому розмір аліментів, який підлягає стягненню, повинен бути достатнім для належного догляду за дитиною.
Відповідач здоровий та працездатний, на обліку в лікарні з будь-якими хронічними захворюваннями відповідач не перебуває, останній має можливість підтримувати дитину. Проте з народження дитини відповідач ухиляється від покладеного на нього обов'язку утримувати дитину, добровільно коштів на утримання доньки він не надає. Позивачу не відомо де та на якій посаді працевлаштований відповідач, та чи працевлаштований він офіційно, та яку заробітну плату отримує.
Вважає, що сума аліментів в розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) ОСОБА_3 є адекватною та не завищеною з урахуванням потреб дитини з інвалідністю.
Щодо вимоги про стягнення аліментів на утримання матері до досягнення дитиною шестирічного віку зазначає наступне. Відповідно до ст. 84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Якщо дитина має вади фізичного або психічного здоров'я, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років. Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Вважає, що саме на батька покладається тягар доказування відсутності у нього можливості надавати таку допомогу. Згідно зі ст. 88 СК України, якщо один із подружжя, в тому числі і працездатний, проживає з дитиною з інвалідністю, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опікується нею, він має право на утримання за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу.
Враховуючи зазначене, та те, що відповідач матеріальної допомоги на утримання матері його дитини не надає, він є працездатною особою, на теперішній час дитина знаходиться на повному утриманні позивача та є дитиною-інвалідом, а тому, виходячи з принципу справедливості та розумності та з урахуванням потреб дружини (матері дитини), можливостей відповідача, вважає обґрунтованою вимогу про стягнення аліментів на утримання дружини - матері, а тому позивач просить стягнути з відповідача аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною шести років, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 включно.
Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 17 січня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, сторонам визначено строки для подання заяв по суті справи.
30.01.2025 (згідно з поштовим штемпелем), у встановлений судом строк та з дотриманням вимог ст. 178 ЦПК України, представник відповідача - адвокат Рева І.О., подала відзив на позовну заяву. Відповідач просить позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково, стягнувши на її користь аліменти на утримання малолітньої дитини у розмірі 1/6 частини від всіх видів заробітку ОСОБА_3 та аліменти на утримання матері дитини до досягнення дитиною шестирічного віку у розмірі 1/30 частини від всіх видів заробітку ОСОБА_3 . Свої заперечення проти позову обґрунтовує тим, що визначений позивачем розмір аліментів на утримання дитини та на утримання дружини до досягнення дитиною шестирічного віку є для відповідача надмірним та непосильним. Крім доньки ОСОБА_5 він має на утриманні і малолітню доньку від попереднього шлюбу - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та на підставі рішення Згурівського районного суду Київської області від 05.10.2022 №365/393/22 відповідач сплачує аліменти на її утримання у розмірі 3000,00 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Відповідач має нерегулярний, мінливий дохід, що унеможливлює сплату ним аліментів у визначеному позивачем розмірі. Позивач вказала, що з моменту народження дитини остання самостійно несе витрати на утримання та лікування дитини, з чим пов'язує необхідність стягнення з відповідача аліментів у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку останнього. Вказані обставини не відповідають дійсності. Так, відповідачем здійснювалось перерахування грошових коштів на рахунок позивача в такому розмірі: 25.12.2023 - 3517,59 грн; 15.01.2024 - 2010,05 грн; 13.04.2024 - 5025,13 грн; 29.04.2024 - 1306,53 грн; 04.05.2024 - 7035,18 грн; 14.11.2024 - 5025,13 грн; 02.12.2024 - 6030,15 грн; 18.12.2024 - 502,51 грн; 29.12.2024 - 5326,63 грн, що разом складає 35778,90 грн, що підтверджується відповідними квитанціями. Тобто, на утримання дитини та позивача відповідач перераховує щомісячно в середньому 3000,00 грн. Законом України «Про Державний бюджет на 2025 рік» визначено, що розмір прожиткового мінімуму на дітей віком до 6 років складає 2563,00 грн. за таких обставин відповідач в обов'язковому порядку зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання дитини 1281,50 грн (мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину). Разом з цим, позивач не надала доказів того, що вона взагалі несе будь-які витрати на утримання та лікування дитини, які перевищують визначений вище розмір. Окремо зазначає, що витрати на лікування дитини не входить до структури аліментів та за змістом є додатковими витратами на утримання дитини, а відтак підлягають доведенню. Разом з цим, позивач вимоги про стягнення додаткових витрат на утримання дитини не заявляла, а на майбутнє такі витрати за усталеною практикою Верховного Суду стягуватися не можуть, оскільки позивач не довела та не навела особливих обставин, які б свідчили про необхідність стягнення з відповідача додаткових витрат на дитину, які позивачка понесе в майбутньому. Середня заробітна плата в Київській області становить 15152,00 грн. У випадку задоволення позову, в грошовому еквіваленті частка, яка підлягатиме стягненню на користь позивача на утримання дитини, становитиме 5050,00 грн. Розмір аліментів, які відповідач сплачує на утримання дочки ОСОБА_6 становить 1/5 частину від середньої заробітної плати в Київській області. Такий підхід позивача до утримання дітей є явно необґрунтованим та заздалегідь ставить дітей в нерівне становище. За таких обставин позивачем не доведено необхідність стягнення на її користь з відповідача аліментів на утримання дитини у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку останнього до досягнення дитиною повноліття. Разом з цим, ч. 5 ст. 183 СК України встановлено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі однієї третини на двох дітей. При цьому, позивач не врахувала, що відповідач також має потребу і в особистих витратах, зокрема забезпеченні речей повсякденного вжитку, харчуванні, сплаті комунальних послуг. При цьому щомісячний дохід останнього не перевищує 10000,00 грн. В силу ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» загальний розмір усіх відрахувань при кожній виплаті заробітної плати не може перевищувати п'ятдесят відсотків заробітної плати, а належить до виплати працівникові, в тому числі при відрахуванні за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей, у цих випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати сімдесяти відсотків. У разі задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку, витрати відповідача будуть значно перевищувати встановлений законом розмір відрахувань.
Щодо вимог про стягнення на користь позивача аліментів на утримання матері дитини до досягнення дитиною шестирічного віку, зазначає наступне. За змістом норми ст. 84 СК України розмір утримання не пов'язаний з розміром доходу дружини, а залежить від можливості чоловіка надавати матеріальну допомогу. Відповідач не має можливості надавати матеріальну допомогу позивачу в тому обсязі, який заявлено останньою, проте вважає за можливе сплату аліментів на утримання позивача у розмірі 500,00 грн щомісячно. Наявність можливості сплачувати відповідачем аліментів на утримання позивачки у більшому розмірі позивачкою не доведено. Наразі посильним для відповідача розміром аліментів на утримання малолітньої доньки ОСОБА_5 є 1/6 частини від всіх видів його заробітку (зважаючи на небажання позивача стягувати аліменти у твердій грошовій формі та щорічне зростання середньої заробітної плати по Київській області), а також на утримання матері дитини у розмірі 1/30 частини від всіх видів його заробітку.
07.02.2025, у встановлений судом строк з дотриманням вимог, встановлених частинами третьою-п'ятою статті 178, статтею 179 ЦПК України, позивач ОСОБА_1 подала відповідь на відзив з додатками, в якому просила прийняти відповідь на відзив до розгляду, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, клопотала про виклик свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . У відповіді на відзив позивач зазначає, що, не погоджуючись з тим, що з моменту народження дитини остання самостійно несе витрати на утримання та лікування дитини, представник вказує на факт перерахування відповідачем на рахунок позивача в період з 25.12.2023 по 29.12.2024 грошових коштів у сумі 35778,90 грн. Між тим, про факт сумісного проживання та ведення спільного господарства ОСОБА_3 з нею - ОСОБА_1 у вищевказаний період за адресою: АДРЕСА_1 у відзиві не вказано. Факт спільного проживання сторін можуть підтвердити свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Крім того, в матеріалах цивільної справи міститься копія посвідчення дитини з інвалідністю підгрупи А, серія НОМЕР_1 . До підгрупи А належать особи з виключно високим ступенем втрати здоров'я, який спричиняє до виникнення потреби у постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі інших осіб і фактичну нездатність до самообслуговування, що, в свою чергу, унеможливлює працевлаштування ОСОБА_1 для забезпечення всім необхідним своєї малолітньої дитини. Щодо відсутності доказів про витрати на лікування дитини, то вони становлять 76012,51 грн, що підтверджується доданими до відповіді письмовими доказами.
13.02.2025 року через систему «Електронний суд» представник відповідача подала заяву про залишення без розгляду доказів, в якій просить прийняти заяву до розгляду. Докази, подані позиваче ОСОБА_1 разом з відповіддю на відзи залишити без розгляду. Свою заяву обгрунтовує тим, що до відповіді на відзив позивач долучила ряд чеків POS-термінала. Разом з тим, вказані чеки подані поза межами встановленого законом строку, оскільки позивач повинен подати докази разом з позовною заявою. Відповідно до ч. 8 ст. 84 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обгрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Відповідно до ст. 126 ЦПК України документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду. Позивач не просила суд визнати поважними причини пропуску нею строку для подання доказів, а також не просила поновити їй строк для подання доказів. Окрім того, позивач не обгрунтувала, яке відношення вказані докази мають до предмета спору в межах даної справи.
16.05.2025 позивач ОСОБА_1 подала заяву про збільшення позовних вимог.
19.05.2025 представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Рева І.О. подала клопотання, в якому просила заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог від 16.05.2025 залишити без розгляду та повернути заявниці, з тих підстав, що з такою заявою позивач могла звернутися до початку першого судового засідання - 17.02.2025, а не протягом всього часу розгляду справи.
19.05.2025 позивач ОСОБА_1 подала заяву, в якій просила залишити без розгляду заяву про збільшення позовних вимог подану 16.05.2025. Зазначила, що позовні вимоги підтримує в обсязі позовної заяви.
У судове засідання відповідач ОСОБА_3 та його представник - адвокат Рева І.О., не з'явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені у встановленому законом порядку. Представник відповідача подала заяву, в якій просила здійснювати розгляд справи за відсутності відповідача та його представника.
Враховуючи подану представником відповідача заяву, заслухавши думку позивача та її представника щодо можливості розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та його представника.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Римлянський С.П., підтримали позовні вимоги у обсязі та з підстав, зазначених у позовній заяві, від допиту свідків, про виклик яких клопотали у відповіді на відзив, відмовилися.
Крім того, позивач ОСОБА_10 зазначила, що відповідач ОСОБА_3 частково бере участь в утриманні та вихованні дитини та підтвердила, що відповідач перераховував їй кошти на утримання дочки. Проте зазначила, що відповідач перераховує їй кошти лише тому, що після народження дитини з інвалідністю звільнився зі служби та оформив відстрочку від призову по мобілізації як батько дитини з інвалідністю та йому необхідні підтвердження того, що він утримує дитину для продовження відстрочки на кожні наступні три місяці. У іншому випадку відповідач не надавав би кошти на утримання дитини, а тому є необхідність стягнути з нього аліменти через суд. Просила врахувати додані до відповіді на відзив квитанції, які підтверджують понесені нею витрати на лікування та утримання дитини. Зазначила, що це лише та частина квитанцій, які їй вдалося зібрати. Оскільки вона не думала, що їй доведеться звертатися до суду, тому квитанції не зберігала. Дитина потребує постійного догляду. Реабілітація дає результати, але наразі вона не знає, коли зможе вийти на роботу. А тому потребує матеріальної допомоги на утримання дитини та її утримання. Також, у неї є син ОСОБА_11 , який проживає разим з нею та дочкою ОСОБА_5 .
Представник позивача зазначив, що докази долучені до відповіді на відзив подані у встановлені строки, а тому підлягають врахуванню судом.
З досліджених в судовому засіданні письмових доказів судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Сектором державної реєстрації актів цивільного стану Згурівської селищної ради Броварського району Київської області 13 листопада 2023 року (а.с. 21).
Згідно з актом обстеження № 3 від 07.01.2025 в ході обстеження щодо фактичного проживання в буд. АДРЕСА_1 щі Згурівка встановлено, що фактично за даною адресою проживають: ОСОБА_9 , 1968 р.н., ОСОБА_1 , 1989 р.н., ОСОБА_11 , 2018 р.н. та ОСОБА_4 , 2023 р.н. (а.с. 41)
Відповідно до медичного висновку № 26 на дитину інваліда віком до 18 років від 02 грудня 2024 року Комунального некомерційного підприємства «Згурівська лікарня Згурівської селищної ради» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , встановлено захворювання (патологічний стан): G80.4, підгрупа А. Існуюче захворювання (патологічний стан) відповідає розділу І, пункту 2, підпункту 2.1 Переліку медичних показань, що дають право на одержання соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 18 років, затвердженого наказом Міністерства охорони здоровя України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України від 08 листопада 2001 року № 454/471/516 та наказу МОЗ України від 11.07.2005 № 342. Даний висновок дійсний до 02 грудня 2029 року. Дата переогляду 02 листопада 2029 року (а.с. 37).
Згідно з довідкою від 02.12.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , знаходилась на диспансерному обліку з діагнозом: Атактичний церебральний параліч, гідроцефалія, стан після операційного лікування, затримка розвитку (а.с. 36).
У період з 06.12.2023 до 17.04.2024 ОСОБА_12 (зміна прізвища на ОСОБА_13 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебувала на стаціонарному лікуванні у НДСЛ «Охматдит» (а.с. 23-25 - копія виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 18888, а.с. 26 - копія заключення магнітно-резонансної томографії від 19.12.2023).
У період з 21.04.2024 до 31.05.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебувала на стаціонарному лікуванні у НДСЛ «Охматдит» (а.с. 27 - копія виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 6595, а.с. 28 - копія результату лабораторного дослідження від 31.05.2024, а.с. 29 - копія протоколу ультразвукового дослідження головного мозку від 27.05.2024).
У період з 03.07.2024 до 23.07.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебувала на стаціонарному лікуванні у ДОЗ КОДА КЗ КОР «КОДЛ» (а.с. 30-31 - копія виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 6246/625 неврологічне відділення).
У період з 29.10.2024 до 19.11.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебувала на стаціонарному лікуванні у КНП «Київська міська дитяча клінічна лікарня № 1» (а.с. 32-33 - копія виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 18608).
У період з 20.11.2024 до 29.11.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , знаходилась на обстеженні у КНП «Київська міська дитяча клінічна лікарня № 1» (а.с. 35 - копія виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 19893, а.с. 34 - копія протоколу МРТ № 01911 від 27.11.2024).
Згідно з рекомендаціями зазначеними у вищевказаній медичній документації, дитина, зокрема, потребує періодичних госпіталізацій, постійного спостереження у лікарів, планових обстежень МРТ, НСГ та УЗД ОЧП, ЛФК постійно, курси відновного лікування, розвиваючі заняття, заняття з логопедом тощо (а.с. 23-35 - копії медичної документації).
Згідно із посвідченням серії НОМЕР_1 дитині з інвалідністю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 призначено державну соціальну допомогу з 22.04.2024 по 18.04.2026 у сумі 2361,00 грн, державну соціальну допомогу продовжено з 02.12.2024 до 08.11.2029 у сумі 6778,70 грн. Законний представник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Згідно з відмітками у посвідченні має право на 50% знижку вартості проїзду на залізничних та автомобільних дорогах з 1 жовтня по 1 травня, має право на безкоштовне отримання ліків (а.с.38).
Згідно з довідкою від 09.01.2025 № 2, виданою Згурівською селищною радою, ОСОБА_1 (позивач) дійсно працює в Згурівській селищній раді Броварського району Київської області на посаді головного спеціаліста сектору з питань житлово-комунального господарства, комунальної власності та розвитку інфраструктури з 14 квітня 2021 року по цей час. З 09 січня 2025 року перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (а.с. 39). За період з липня 2024 року по грудень 2024 року заробітна плата ОСОБА_1 склала 121300,59 грн (а.с. 40 - довідка від 06.01.2025 № 1).
Позивач ОСОБА_1 , на підтвердження того, що вона несе витрати на лікуваня та утримання дочки ОСОБА_5 , надала копії чеків POS-терміналів з аптек, та медичних центрів, квитанцій про оплату товарів (зокрема дитячого одягу, взуття, іграшок) та замовлень на загальну суму 76012,51 грн (а.с. 80-167). Проте з даних письмових доказів неможливо достеменно встановити, що зазначені витрати були понесені на придбання ліків, оплату медичних послуг, товарів саме для малолітньої ОСОБА_4 .
Відповідач ОСОБА_3 зазначає, що він офіційно не працює, має мінливий дохід та його щомісячний дохід не перевищує 10000,00 грн.
Позивач стверджує, а відповідач не заперечує те, що відповідач здоровий та працездатний, на обліку в лікарів з будь-якими хронічними захворюваннями не перебуває.
Відповідач добровільно здійснював перерахування грошових коштів на рахунок позивача ОСОБА_1 , а саме: 25.12.2023 - 3517,59 грн; 15.01.2024 - 2010,05 грн; 13.04.2024 - 5025,13 грн; 29.04.2024 - 1306,53 грн; 04.05.2024 - 7035,18 грн; 14.11.2024 - 5025,13 грн; 02.12.2024 - 6030,15 грн; 18.12.2024 - 502,51 грн; 29.12.2024 - 5326,63 грн, що разом складає 35778,90 грн (а.с. 59-63 - копії квитанцій).
Відповідач ОСОБА_3 має малолітню дитину від попереднього шлюбу - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 58 - копія свідоцтва про народження). Згідно з рішенням Згурівського районного суду Київської області від 05.10.2022 №365/393/22 суд ухвалив зменшити розмір аліментів, присуджений згідно судового наказу Згурівського районного суду Київської області від 18 серпня 2022 року у справі № 365/358/22, та надалі стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок, але не менше, ніж 50 (п'ятдесят) відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно до досягнення дочкою повноліття, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили (а.с. 55-57 - копія рішення суду).
При вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дитини суд керується наступним.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. ч. 7, 8 ст. 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними (ч. 1 ст. 181 СК України).
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (ч. 3 ст. 181 СК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років установлено у розмірі 2563 гривні.
Згідно з ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину (ч. 5 ст. 183 СК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Судом встановлено, що малолітня дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками якої є позивач та відповідач у справі, є дитиною з інвалідністю, яка потребує постійного стороннього догляду, проживає з матір'ю - ОСОБА_1 . Дитині призначена державна соціальна допомога до 08.11.2029 у розмірі 6778,70 грн. Позивач ОСОБА_1 перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та у зв'язку з тим, що дитина потребує постійного стороннього догляду не має змоги працювати. Відповідач ОСОБА_3 здоровий, працездатний, має середньомісячний дохід у розмірі 10000,00 грн. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження чи спростування інформації щодо заявлених відповідачем доходів. Так само, сторонами не надано інформації та відповідних доказів щодо наявності у відповідача на праві власності, володіння та/або користування майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав. Відповідач має також малолітню дочку - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання якої присуджені аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 3000,00 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_3 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття. Відповідач визнає в цій частині позов частково, а саме у розмірі 1/6 частини усіх видів його заробітку. Суд також враховує, що витрати на лікування є додатковими витратами на дитину, які не входять до структури аліментів, та підлягають доведенню у кожному окремому випадку.
Враховуючи вищезазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь позивача аліментів на утримання дитини ОСОБА_4 необхідно задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 у розмірі 1/4 усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
При вирішенні питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на її утримання, до досягнення малолітньою дитиною з інвалідністю ОСОБА_4 шести років, суд керується наступним.
Відповідно до приписів ст. 1 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в України», дитина з інвалідністю - особа до досягнення нею повноліття (віком до 18 років) зі стійким обмеженням життєдіяльності, якій у порядку, визначеному законодавством, встановлено інвалідність.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства», дитина з інвалідністю - дитина зі стійким розладом функцій організму, спричиненим захворюванням, травмою або вродженими вадами розумового чи фізичного розвитку, що зумовлюють обмеження її нормальної життєдіяльності та необхідність додаткової соціальної допомоги і захисту.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Згідно з ч. 3, 4 ст. 84 СК України якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років. Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ст. 88 СК України, якщо один із подружжя, в тому числі і працездатний, проживає з дитиною з інвалідністю, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опікується нею, він має право на утримання за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання триває протягом всього часу проживання з дитиною з інвалідністю та опікування нею і не залежить від матеріального становища того з батьків, з ким вона проживає. При цьому, розмір аліментів тому з подружжя, з ким проживає дитина з інвалідністю, визначається за рішенням суду відповідно до частини першої статті 80 цього Кодексу, без урахування можливості одержання аліментів від своїх батьків, повнолітніх дочки або сина.
З аналізу норми ст. 88 СК України вбачається, що обов'язковими умовами виникнення права на утримання одного з подружжя, з яким проживає дитина-інвалід, є сукупність обставин, а саме: наявність в дитини інвалідності, неспроможність дитини обходитись без постійного стороннього догляду, наявність в другого з подружжя можливості надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно зі ст. 179 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Судом встановлено, що позивачка потребує матеріальної допомоги на своє утримання, як матір, з якою проживає дитина з інвалідністю, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду та якою вона опікується. Середньомісячний дохід відповідача складає 10000,00 грн, на утримання дочки ОСОБА_6 присуджені до стягнення аліменти у розмірі 3000,00 грн. Позивач просить стягнути з відповідача аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення малолітньою дитиною з інвалідністю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шести років, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідач зазначає, що у нього є можливість сплачувати аліменти на утримання позивачки у розмірі 1/30 частини від усіх видів його заробітку (доходу). Позивачкою не надано доказів, які б підтверджували спроможність відповідача надавати їй матеріальну допомогу у більшому розмірі.
Враховуючи вищезазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з ОСОБА_3 на її користь аліментів на її утримання необхідно задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 у розмірі 1/30 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення малолітньою дитиною з інвалідністю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шести років, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У зв'язку з вищенаведеним суд вбачає за необхідне позов задовольнити частково.
На підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору.
Ціна позову 45455,94 грн.
Середня заробітна плата у Київській області станом на дату звернення до суду складала 15152,00 грн.
1/4 становить - 3788,00 грн. Аліменти за 6 місяців - 22728,00 грн.
1/30 становить - 505,07 грн. Аліменти за 6 місяців - 3030,42 грн.
Загальний розмір задоволених позовних вимог становить 25 758,42 грн (56,67 % від заявлених позовних вимог).
Судовий збір, який підгягає сплаті за подання позовної заяви майнового характеру з урахуванням ціни позову складає 1211,20 грн.
На підставі положень ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір за подання позовної заяви про стягнення аліментів на користь держави пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 686,39 грн. Іншу частину судового збору у розмірі 524,81 грн компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом міністрів України.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання судового рішення у межах суми платежу аліментів за один місяць.
Керуючись ст. 79, 80, 84, 88, 141, 180, 181, 182, 183, 191 Сімейного кодексу України, ст. 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та стягнення аліментів на утримання матері дитини до досягнення дитиною шестирічного віку, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_5 , на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_3 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову - 16 січня 2025 року, і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_5 , на її утримання в розмірі 1/30 частини від усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_3 , щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову - 16 січня 2025 року, і до досягнення малолітньою дитиною з інвалідністю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шести років, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду в частині присудження аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути із ОСОБА_3 судовий збір в дохід держави в розмірі 686,39 грн (шістсот вісімдесят шість гривень 39 копійок)
Іншу частину судового збору у розмірі 524,81 грн (п'ятсот двадцять чотири гривні 81 копійку) компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом міністрів України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_5 .
Головуюча суддя Т.М. Солдатова