Справа № 362/3648/24
Провадження № 2/362/905/25
09 червня 2025 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Кравченко Л.М.,
з участю секретаря судового засідання - Шмагун М.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у місті Василькові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС», третя особа без самостійних вимог - приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Зейкан Віталій Ласлович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
29.05.2024 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС», третя особа без самостійних вимог - приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Зейкан Віталій Ласлович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою від 26.11.2024 р. відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» 02.10.2024 р/ направив до суду відзив на позовну заяву в якому просив повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору сплаченого при поданні позову, та здійснювати судовий розгляд справи за відсутності представників відповідача.
Сторони в судове засідання не з'явилися.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Отже, оскільки сторони не з'явилися в судове засідання,фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутності заперечень відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до висновку про можливість постановлення по справі рішення та задоволення позовних вимог.
Судом встановлено, що 04.12.2012 р. приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В., на підставі статей 34, 87-91 Закону України «Про нотаріат» та п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172, було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 5803 про звернення стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за період з 26.08.2020 р. до 19.10.2020 р. в розмірі 1 242 216,21 грн. на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами від 26.08.2020 р.
Відповідно до змісту виконавчого напису стягнення проводиться з ОСОБА_2 за кредитним договором № 908/12-2006 від 14.12.2006 р., укладеним між ВАТ «Комерціний банк «НАДРА»», код ЄДРПОУ 200025456, правонаступником всіх прав та обов'язків якого є ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС»» на підставі Договору відступлення права вимоги за кредитними договорами від 26.08.2020 р.
Згідно з виконавчим написом № 5803 від 04.12.2020 р., строк платежу за кредитним договором № 908/12-2006 від 14.12.2006 р. настав. Боржником допущено прострочення платежів.
Як вбачається з копії кредитного договору № 908/12-2006 від 14.12.2006 р., ОСОБА_2 отримала у ВАТ КБ «Надра» в борг 17 300 доларів США, з кінцевим терміном повернення 10.12.2010 р.
Згідно актового запису про шлюб № 148 від 17.06.2017 р., ОСОБА_2 змінила прізвище на ОСОБА_3 .
Згідно п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
Згідно положень ст.39 ЗУ «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України.
До таких актів, крім іншого, відноситься Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок).
Нормативне регулювання вчинення нотаріусами виконавчих написів здійснюється главою 14 ЗУ «Про нотаріат» та главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, ст.87 ЗУ «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 вказаного Закону визначено умови вчинення виконавчих написів. Так нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Аналогічні положення містяться в п.1, 3 глави 16 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій.
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу 11 Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувана та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
Згідно із приписами підпунктів 5.1. та 5.2. пункту 5 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій, виконавчий напис вчиняється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість. Якщо виконавчий напис не вміщується на документі, що встановлює заборгованість, він може бути продовжений чи викладений повністю на прикріпленому до документа спеціальному бланку нотаріальних документів.
Верховний Суд у постанові від 19 жовтня 2022 р. у справі №, від 26 лютого 2020 р. у справі № 643/2870/18 дійшов таких висновків: «Виконавчим написом є розпорядження нотаріуса про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачі чи повернення майна кредитору, здійснене на документах, які підтверджують зобов'язання боржника. В основі вчинення цієї нотаріальної дії знаходиться факт безспірності відповідальності боржника. Тому вчинення виконавчого напису - це не вирішення спору між кредитором та боржником, а підтвердження безспірності зобов'язань боржника».
П.п.2.2. Глави 16 розділу II Порядку визначає, що у разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувана. В свою чергу п.п.2.3. містить норму про те, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.
Саме у спосіб, визначений п.п.2.3. Глави 16 розділу II Порядку відбувається захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 серпня 2020 року в справі № 554/6777/17 (провадження №61-19494св18) також зроблено висновок, що «у нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, атому врахування його інтересів має забезпечувати шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).
Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов'язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).
Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса; другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).
Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню».
Отже, вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.
Всупереч вимогам п.п.2.3. Глави 16 розділу II Порядку, відповідач - ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс»» не дотримався визначеної процедури і не надіслав у спосіб, передбачений чинним законодавством, позивачу ОСОБА_1 письмової вимоги про усунення порушень по кредитному договору не менше, як за 30 днів до вчинення виконавчого напису, чим позбавив позивача права оскаржити вимоги у судовому порядку або надати письмові заперечення.
Неотримання позивачем ОСОБА_1 вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавило її можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення то до неї або оспорити вимоги відповідача. Позивач не мав можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем щодо суми заборгованості, що об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 р. в справі № 357/12818/17 (провадження № 44380св18).
Зважаючи на те, що позивач ОСОБА_1 взагалі не володіла інформацією щодо сум, які відповідач мав намір з неї стягнути за виконавчим написом, порушено одну з таких обов'язкових умову вчинення нотаріусом виконавчого напису, як безспірність заборгованості.
Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише в межах погодженого сторонами строку кредитування.
В силу вимог ч. 2. ст.1052 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Також, згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 р. у справі № 444/9519/12, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строю кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Розрахунок боргу, зазначений у виконавчому написі щодо наявності грошового зобов'язання позивача, є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків стягувача та не може відображати правові підстави для стягнення відповідних сум та слугу вати доказом безспірності розміру грошових вимог відповідача до позивача.
Таким чином, за відсутності детального розрахунку заборгованості та інформації про її структуру, у позивача існує обґрунтований сумнів щодо сум заборгованості, вказаних у виконавчому написі, у зв'язку з чим він вважає заборгованість спірною, а виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.
З аналізу положень ЦК України та ЗУ «Про нотаріат» вбачається, що право стягувача повинно існувати на момент звернення стягувача до нотаріуса, а також повинна існувати безспірна заборгованість боржника.
Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим, постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису, нотаріус, повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому, цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Вказаний Перелік містить розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин», яким його доповнено згідно Постанови КМУ від 26 листопада 2014 р. N662.
Пункт 2 вказаного переліку містить норму про кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, згідно якої для одержання виконавчого напису додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.
Втім, постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 826/20084/14 від 22.02.2017 р., залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 р., визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 р. «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин, провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172».
Таким чином, посилання приватного нотаріуса на вказаний пункт Переліку, та його застосування при вчиненні виконавчого напису № 5803 від 04.12.2012 р., не має жодних правових підстав, а сам виконавчий напис не може вважатись документом, за яким має проводитись стягнення грошових сум з позивача ОСОБА_1 .
Статтею 50 ЗУ «Про нотаріат» визначено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Тобто, боржник, як особа, права та інтереси якої порушені вчиненням приватним нотаріусом виконавчого напису, має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку - може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувана (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Таким чином, вирішуючи питання про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню важливим є встановлення того, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису позивач мав безспірну заборгованість перед відповідачем, чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів, (постанова Верховного Суду України від 05.07.2017 р.у справі № 6-887цс17).
Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника.
Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, що міститься у постанові від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Зазначене свідчить, що серед документів, наданих відповідачем нотаріусу для вчинення виконавчого напису, оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, відсутній. Кредитний договір, укладений між ОСОБА_2 та ВАТ КБ «НАДРА» не посвідчений нотаріально, а тому не міг бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Зважаючи на викладене, вбачаються правові підстави для визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович № 5803 від 04.12.2012 р. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС»» заборгованості у розмірі 1 242 216,21 грн. таким, що не підлягає виконанню.
Стаття 4 ЦПК України надає кожній особі право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїм порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Отже, як порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису, так і порушення порядку повідомлення боржника про вимогу про усунення порушення є самостійними і достатніми підставами для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.
За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За подачу позовної заяви майнового характеру позивачем сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн., що підтверджується платіжною інструкцією.
Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 81, 89, 141, 265, 274, 279, 354 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС», третя особа без самостійних вимог - приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Зейкан Віталій Ласлович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 04.12.2012 р. приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В., зареєстрований в реєстрі за № 5803 про звернення стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за період з 26.08.2020 р. до 19.10.2020 р. в розмірі 1 242 216,21 грн. на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами від 26.08.2020 р.
Стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати за сплату судового збору у сумі 1211 грн. 20 коп.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Суддя Л.М. Кравченко