Справа № 361/3983/25
Провадження № 2/361/1316/25
08.07.25
08 липня 2025 року суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Писанець Н.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позивач зазначав, що вони з відповідачем зареєстрували шлюб 20 вересня 1996 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Ленінського району міста Севастополь, актовий запис №680.
Від спільного подружнього життя мають неповнолітню доньку: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Подружнє життя у них з відповідачем не склалося, на даний час сім'я існує формально, шлюбних стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть протягом останніх півроку. З цих причин вважає, що примирення між ними неможливе, термін на примирення не потрібен, тому просить шлюб між ними розірвати. Майнового спору між ними немає.
Ухвалою суду від 18 квітня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Згідно матеріалів справи на адресу позивача та відповідача направлено ухвалу про відкриття провадження у справі, а відповідачу також матеріали позовної заяви. Своїм правом надати відзив на позов останній не скористався. Сторонами до суду не подано заперечень щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Згідно ч.1 ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно до ст.110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ст.112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ст.113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до ч.2 ст.114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Судом встановлено, що шлюб між сторонамибуло укладено 20 вересня 1996 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Ленінського району міста Севастополь, актовий запис №680.
Від спільного подружнього життя мають неповнолітню доньку: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Сторони подружніх стосунків не підтримують, спільне господарство не ведуть.
За таких обставин суд приходить до обґрунтованого висновку про те, що шлюб носить формальний характер та підлягає розірванню.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що рішення позивача про розірвання шлюбу є виваженим та свідомим, причини з яких позивач наполягає на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, поновлювати сімейно-шлюбні відносини сторони наміру не мають.
Крім того, суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах Сімейного кодексу України, тому позов підлягає задоволенню.
Таким чином, суд вважає встановленим, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.
Керуючись ст.ст. 104-105, 110, 112-114 Сімейного кодексу України, ст.ст. 3, 4, 76, 80, 81, 89,258-259, 263-265, 279 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 20 вересня 1996 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Ленінського району міста Севастополь, актовий запис №680 - розірвати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Писанець Н.В.