Справа № 289/1033/25
Номер провадження 3/289/519/25
09.07.2025 м. Радомишль
Суддя Радомишльського районного суду Житомирської області Сіренко Н.С., розглянувши матеріали, що надійшли з Відділення поліції №2 Житомирського районного управління поліції №2 ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючої, РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
07.06.2025 близько 12:25 ОСОБА_1 вдома, за місцем проживання в АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство стосовно матері ОСОБА_2 , а саме ображала словами нецензурної лайки, чинила психологічний тиск, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої ОСОБА_2 , чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового розгляду була повідомлена належним чином, з поданої нею до суду заяви вбачається, що остання просить суд розгляд вказаної справи про адміністративне правопорушення провести у її відсутність за наявними у справі доказами, права, передбачені ст. 268 КУпАП, їй роз'яснені та зрозумілі, заяв чи клопотань до суду не має.
Згідно з ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що дії ОСОБА_1 містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, її вина доведена та підтверджується дослідженими матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 11.06.2025 серії ВАВ № 043468, з яким ОСОБА_1 була ознайомлена під підпис (а.с. 3), письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 04.06.2025, в яких зазначено, що її донька ображала останню нецензурною лайкою та погрожувала застосуванням фізичної сили, чим завдала шкоди її психічному здоров'ю (а.с. 4), письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 11.06.2025, в яких підтверджує факт вчинення нею вказаного адміністративного правопорушення (а.с. 5) та іншими матеріалами справи.
Вказані документи, відповідно до ст. 251 КУпАП, є доказами в справі про адміністративне правопорушення, які узгоджуються між собою.
Згідно ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Обставин, що обтяжують чи пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Враховуючи характер скоєного правопорушення, особу ОСОБА_1 , яка не притягувалася до адміністративної відповідальності, та інші обставини, викладені у ст.ст. 33-35 КУпАП, вважаю, що є всі підстави для застосування до останньої адміністративне стягнення у вигляді мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що забезпечить мету адміністративного стягнення у вигляді належної міри відповідальності за вчинення правопорушення, з метою виховання в дусі додержання законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень. Інші види стягнення є більш суворими, для їх застосування достатніх підстав не вбачається.
Згідно із вимогами ст. 283 КУпАП постанова суду про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 173-2 і 173-6 цього Кодексу, повинна містити обґрунтування необхідності або відсутності необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом. Постанова у справі про адміністративне правопорушення, згідно з якою суд вирішив направити порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, у триденний строк з дня набрання нею законної сили направляється до суб'єкта, який згідно із законом відповідальний за виконання таких програм.
Враховуючи обставини справи, особу, що притягується до адміністративної відповідальності, з урахуванням відсутності у суду відомостей про систематичність вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства, суд не застосовує передбачене статтею 39-1 КУпАП положення про направлення останньої на проходження програми для осіб, які вчинили домашнє насильство.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір», із ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки на нього судом накладено адміністративне стягнення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 33-35, 40-1,173-2, 252, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосувати до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 (триста сорок) грн.
Штраф належить стягнути на р/р UA198999980313010106000006777, отримувач коштів ГУК у Житомир. обл./ ТГ м. Радомишль/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37976485, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 21081100; призначення платежу: «Адміністративні штрафи та інші санкції». Стягувачем є Відділення поліції №2 Житомирського районного управління поліції №2 ГУНП в Житомирській області.
У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 гривень на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір, стягувачем є Державна судова адміністрація України).
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Радомишльський районний суд Житомирської області протягом 10 днів з моменту її винесення.
Строк звернення постанови суду до виконання протягом трьох місяців з дня набрання постановою законної сили.
Суддя Наталія СІРЕНКО
Постанова набирає законної сили ______________ 202__