Справа № 288/1981/21
Провадження № 2-з/288/7/25
09 липня 2025 року селище Попільня
Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді -Зайченко Є. О.,
з участю секретаря судових засідань - Корнієнко Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селище Попільня Житомирської області заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову,
В провадженні Попільнянського районного суду Житомирської області перебуває цивільна справа за первісним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ майна подружжя та припинення права спільної сумісної власності, зустрічним позовом ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання майна спільного сумісною власністю подружжя, про визнання боргу колишнього подружжя спільним зобов'язанням.
Від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до суду надійшла заява про забезпечення позову в якій вказує, що ОСОБА_3 продовжувала користуватись нежитловим приміщенням (будівлею магазину) загальною площею 81.1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та розташовується на земельній ділянці кадастровий номер: 1824755100:01:006:0003, отримувала дохід за користуванням таким приміщенням у процесі здійснення нею підприємницької діяльності.
16.04.2025 року приміщення магазину, яким користувалась ОСОБА_3 , було знищено, шляхом підпалу невідомими особами. Досудове розслідування щодо цієї події досі
триває.
Після знищення цього нежитлового приміщення ОСОБА_3 провела роботи з очищення місця підпалу від зруйнованих залишків приміщення.
В свою чергу 28.06.2025 року ОСОБА_1 було встановлено, що ОСОБА_3 залучила до проведення ремонтних робіт відповідних осіб, здійснила закупку необхідних матеріалів та власне розпочала ремонтні роботи описаного вище об'єкту.
Станом на сьогодні вже розпочато ремонт даху будівлі, несучих конструкцій та стін зі зміною конфігурації буднику, а також без отримання жодного дозволу від власника цього
приміщення ( ОСОБА_1 ) на здійснення таких дій.
Також ОСОБА_3 не було здійснено дій, спрямованих на без повідомлення органів
місцевої влади щодо проведення реконструкції будівлі в центрі селища Попільня, не було отримано нею будь-яких експертних висновків щодо безпечності будівлі та матеріалів, які застосовуються під час проведення ремонтних робіт
Дії з відновлення цього нежитлового приміщення ОСОБА_3 здійснює з ціллю подальшого його повторного заняття без достатньої правової підстави та продовження
здійснення підприємницької діяльності.
Крім того, з ціллю припинення вчинення ОСОБА_3 дій, спрямованих на відновлення первісного стану будівлі магазину, право власності на яку в неї відсутнє, ОСОБА_1 був здійснений виклик до представників поліції, однак результату це не принесло та ремонтні роботи продовжились.
Проведення таких ремонтних робіт, зроблених за власний кошт ОСОБА_3 , може в майбутньому бути використаним нею для збільшення її частки власності на це приміщення, оскільки остання може заявити витрати на ремонт та реконструкцію цього приміщення. Вказані дії порушать презумпцію рівності часток подружжя.
Також після визначення ідеальних часток колишнього подружжя щодо приміщення магазину може постати питання про поділ об'єкта власності в натурі, однак проведення ремонтно-реконструкційних робіт щодо об'єкту зі зміною його площі призведе до порушення права власності.
З метою попередження вказаних дій виникла необхідність у зверненні до Суду з відповідною заявою.
В поданій заяві просить заборонити вчиняти будь-які реєстраційні дії, проводити ремонтні роботи та вчиняти будь-які дії, спрямовані на зміну стану, технічних характеристик та конфігурації відносно нежитлового приміщення (будівлі магазину) загальною площею 81.1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та розташовується на земельній ділянці кадастровий номер: 1824755100:01:006:0003.
Від представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 в підсистемі «Електронний суд» надіслано заперечення на заяву про забезпечення позову, в якій зазначає, що у зустрічній позовній заяві ОСОБА_1 позовні вимоги, які б стосувалися вказаного нерухомого майна - нежитлового приміщення (будівлі магазину) відсутні. Заява не містить відомостей про предмет зустрічного позову ОСОБА_1 та обґрунтованості необхідності забезпечення саме його позову, заходів забезпечення зустрічного позову, які належить застосувати, з обґрунтуванням їх необхідності, ціни зустрічного позову ОСОБА_1 , про забезпечення якого він нібито просить. У задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.
Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову та дослідивши матеріали справи в межах заявленої заяви про забезпечення позову, приходить до наступного висновку.
Частиною першою статті 153 ЦПК України визначено, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов'язковості судових рішень, який із огляду на положення статей 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.
Частиною першою, другою статті 149 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Таким чином, забезпечення позову - це заходи припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, і повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову, які направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення суду.
Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами, що означає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення претензій позивача (заявника).
Суд звертає увагу на те, що при зверненні до суду із заявою про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь - які дії, позивач повинен, по - перше, аргументовано обґрунтувати причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов та необхідність у цьому, по - друге, довести, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги,
зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам. Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення. Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.
Заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
У частині першій статті 150 ЦПК України закріплено види забезпечення позову. Зокрема позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачем і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
При цьому, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 909/835/18 зазначено, що повинен бути наявним зв'язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Необхідність застосування заходів забезпечення має визначатися фактичними обставинами справи, які свідчитимуть про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Така правова позиція щодо вирішення питання про співмірність забезпечення позову викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року в справі № (провадження № 14-729цс19).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати,
що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».
Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до заявлених зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 просить:
Визнати об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 рухоме майно торгівельне обладнання магазину, та у порядку поділу спільного майна подружжя стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1/2 його вартості в сумі 150 000 гривень.
Визнати спільним боргом подружжя:
грошові зобов'язання які виникли за кредитним договором № 50017234 від 12.11.2019 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» (код ЄДРПОУ 36422974) в сумі 1833068,16 грн. (один мільйон вісімсот тридцять три тисячі шістдесят вісім гривень 16 коп.), що є загальною вартістю кредиту;
грошові зобов'язання які виникли за кредитним договором від 30.07.2021 року, укладений між ОСОБА_1 та AT «Комерційний Банк «ГЛОБУС» (код ЄДРПОУ 35591059) в сумі 1080559,35 грн.( один мільйон вісімдесят тисяч п'ятсот п'ятдесят дев'ять гривень 35 коп.), що є загальною вартістю кредиту;
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1/2 вартості кредиту, що останнім сплачувалось на користь Кредиторів самостійно, після розірвання шлюбу з ОСОБА_3 :
-за кредитним договором № 50017234 від 12.11.2019 року, укладеним між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» (код ЄДРПОУ 36422974) стягнути 505000,83 грн. (п'ятсот п'ять тисяч гривень 83 коп.);?
-за кредитним договором від 30.07.2021 року, укладеним між ОСОБА_1 та АТ «Комерційний Банк «ГЛОБУС» (код ЄДРПОУ 35591059) стягнути 520279,68 грн. (п'ятсот двадцять тисяч двісті сімдесят дев'ять гривень 68 коп.).
Суд звертає увагу на те, що відсутній зв'язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог. Не відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, який в даному випадку не дотриманий.
Суд не вбачає необхідності у застосуванні такого виду забезпечення позову, оскільки він не направлений на забезпечення виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання об'єктом права спільної сумісної власності рухомого майна торгівельного обладнання магазину, визнання спільним боргом подружжя, не забезпечить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів ОСОБА_1 , таких захід забезпечення позову не відповідає змісту порушеного, на думку ОСОБА_1 , права, та не є співмірним із заявленими вимогами. Жодних доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову у такий спосіб може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, заявником не надано.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 151-153, 197 - 200, 258-261, 353 ЦПК України, суд, -
В задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Попільнянського
районного суду Є. О. Зайченко