Справа № 289/45/23
1-кп/296/233/25
Іменем України
08 липня 2025 рокум .Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
судді ОСОБА_2
судді ОСОБА_3
секретаря судового засідання ОСОБА_4
за участю прокурора ОСОБА_5
обвинуваченої ОСОБА_6
захисників адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8
перекладача ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі в режимі відеоконференції кримінальне провадження №12022060000000258 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 307 КК України та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України,-
На розгляді Корольовського районного суду м. Житомира перебуває кримінальне провадження №12022060000000258 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 307 КК України та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України.
В судове засідання, призначене на 08.07.2025 року на виклик до суду не з'явився обвинувачений ОСОБА_10 будь-яких заяв , клопотань від останнього про поважність його неявки в судове засідання на адресу суду не надходило.
Захисником обвинуваченого ОСОБА_10 адвокатом ОСОБА_8 було повідомлено про те, що ОСОБА_10 перед початком чудового засідання повідомив , що в нього поламалась в дорозі машина, в подальшому на зв'язок з ним не виходив, на повідомлення обвинувачений не відповідає.
Для постановлення законного й обґрунтованого рішення по кримінальному провадженню присутність обвинуваченої в судовому засіданні є обов'язковою.
Відповідно до ст.314 КПК України судове засідання відбувається з обов'язковою участю прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого, його представника та інших учасників процесу.
У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 Європейський суд з прав людини у п. 41 зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є обмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.
Отже, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Зазначене є усталеною практикою як Європейського суду з прав людини, так і національних судів.
Обвинувачений ОСОБА_10 не надав суду доказів, які б підтверджували поважність причин його відсутності у судовому засіданні призначене на 08.07.2025 року, крім того, суд звертає увагу на те, що останній не був присутній в судовому засіданні в приміщенні Корольовсього районного суду м. Житомира , яке відбулось 16.05.2025 року, захисником обвинуваченого було повідомлено , що останній має інфекційне захворювання, в зв'язку, з чим перебував на зв'язку із захисником через додаток «Месенджер», будь-яких документів на підтвердження неявки обвинуваченого ОСОБА_10 в судовому засіданні надано не було.
Враховуючи вищевикладене суд вважає за необхідне накласти на обвинуваченого ОСОБА_10 грошове стягнення у виді штрафу.
Положеннями ст. 144 КПК України передбачено, що грошове стягнення може бути накладено на учасників кримінального провадження у випадках та розмірах, передбачених цим Кодексом за невиконання процесуальних обов'язків за клопотанням сторін та за ініціативою суду.
Відповідно до ч.2 ст.146 КПК України під час судового провадження питання про накладення грошового стягнення на особу розглядається негайно після його ініціювання.
Згідно ст. 139 КПК України, якщо обвинувачений, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний, не з'явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик суду.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що така поведінка обвинуваченого ОСОБА_10 , а саме - його систематичне неприбуття до суду у судові засідання без поважних причин, унеможливлює судовий розгляд даного кримінального провадження відповідно до загальних засад кримінального провадження, встановлених кримінальним процесуальним законом, в тому числі у строки, встановлені ст. 28 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне накласти грошове стягнення на обвинувачену в розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за порушення своїх процесуальних обов'язків.
Керуючись ст. ст. 23, 139, 144, 146, 325 КПК України, -
Накласти на обвинуваченого ОСОБА_10 ( ОСОБА_11 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , грошове стягнення в розмірі 1 (одного) розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3028 (три тисячі двадцять вісім ) грн. 00 коп., за неявку в судове засідання.
Копію ухвали для виконання в частині сплати грошового стягнення направити обвинуваченому ОСОБА_10 не пізніше наступного робочого дня після її постановлення. Грошове стягнення (як засіб процесуального примусу) має бути сплачене в дохід держави. У випадку невиконання, копія ухвали направляється для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання особи, на яку накладено грошове стягнення.
Роз'яснити ОСОБА_10 що особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання судом, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення до суду, який виніс ухвалу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3