Справа № 159/3277/22
Провадження № 1-кс/159/1411/25
09 липня 2025 року м. Ковель
Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 ,
встановив:
04.07.2025 від ОСОБА_3 (далі - заявник або ОСОБА_3 ) до суду надійшла заява про відвід слідчого судді ОСОБА_4 .
Протоколом автоматизованого розподілу розгляд заява про відвід розподілена судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , який призначив її розгляд у судовому засідання 09.07.2025 на 09.00 год.
У судове засідання ОСОБА_3 не прибув, про час, дату і місце розгляду заяви про відвід повідомлявся завчасно телефонограмою - 07.07.2025. Суддя ОСОБА_4 повідомлений про судове засідання завчасно.
На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось у зв'язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
ОСОБА_3 заяву про відвід обґрунтовує тим, що він 11.06.2025 звернувся до Вищої ради правосуддя з дисциплінарною скаргою щодо слідчого судді Ковельського міськрайонного суду ОСОБА_4 .
Зазначені вище обставини, на думку заявника, свідчать про наявність підстав для відводу слідчого судді під час розгляду йог скарги на бездіяльність групи дізнавачів сектору дізнання Ковельського РУП ГУНП у Волинській області, що полягає у нерозгляді клопотання потерпілого та ненаданні потерпілому матеріалів кримінального провадження для ознайомлення.
Суд встановив, що скарга ОСОБА_3 з вимогою зобов'язати дізнавачів сектору дізнання Ковельського РУП ГУНП у Волинській області надати заявнику як потерпілому у кримінальному провадженні №12021035550001031 надати для ознайомлення матеріали кримінального провадження, надійшла до Ковельського міськрайонного суду 04.07.2025 та протоколом автоматизованого розподілу розподілена на слідчого суддю ОСОБА_4 .
Станом на 09.07.2025 слідчий суддя ОСОБА_4 ухвали про відкриття провадження за скаргою заявника не відкрив.
Відповідно до вимог ст. 303, 304 КПК України, слідчий суддя після отримання скарги вирішує питання про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі та підстав для її повернення. У разі відсутності таких підстав - постановляє ухвалу про відкриття провадження за скаргою.
Згідно з ч. 3 ст. 35 КПК України визначення судді (запасного судді, слідчого судді), а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретного провадження здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою та/або її окремою підсистемою (модулем) під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом випадковості та в хронологічному порядку з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження на кожного суддю, заборони брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядженням, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ. Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або судді-доповідача для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або її окремої підсистеми (модуля), крім випадків, установлених законом.
Слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу, - голова чи за його визначенням інший суддя відповідного апеляційного суду. Слідчий суддя (слідчі судді) у суді першої інстанції обирається зборами суддів зі складу суддів цього суду (п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України).
Відтак, повноважень слідчого судді суддя набуває лише після розподілу на нього провадження та постановлення ним ухвали про відкриття провадження.
Отже, оскільки слідчий суддя ОСОБА_4 не постановляв ухвали про відкриття провадження за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність групи дізнавачів, то він не набув повноважень слідчого судді у провадженні в якому ОСОБА_3 заявляє йому відвід.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст. 75 КК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Частиною 5 ст.80 КПК України передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Так у п.104 рішення Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) від 27.05.2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11) зазначено, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).
У п. 105 зазначеного вище рішення Європейський Суд зазначив, що між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру» (Kyprianou v. Cyprus) [ВП], заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-ХІІІ).
У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), Series A, № 86) - п. 106 зазначеного вище рішення Європейського Суду.
З огляду на викладе вище, під час вирішення заяви про відвід суд також керується і критеріями, які визначив у своїй практиці Європейський Суд щодо встановлення безсторонності судді, якому заявлений відвід.
Під час розгляду заяви про відвід, суддя не встановив, що поведінка судді ОСОБА_4 до прийняття ним скарги заявника до свого провадження свідчила б про порушення слідчим суддею суб'єктивного та об'єктивного критерію безсторонності.
Жодних доказів, які б викликали обґрунтований сумнів в неупередженості чи об'єктивності слідчого судді під час розгляду скарги заявника, до заяви про відвід судді не додано.
Також суд не погоджується з доводами заявника, що подання заявником дисциплінарної скарги до Вищої ради правосуддя на слідчого суддю ОСОБА_4 може свідчити про його упередженість та необ'єктивність.
Порядок розгляду дисциплінарної скарги на суддю врегульований Положенням про службу дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, яке затверджене Рішенням Вищої ради правосуддя від 19.12.2024 № 3713/0/15-24, зокрема розділом ІІ. За змістом зазначеного положення дисциплінарна скарга може бути залишена без розгляду та повернута скаржнику, також може бути відмовлено у відкритті дисциплінарного провадження.
На час розгляду заяви про відвід слідчого судді ОСОБА_4 , заявник не надав доказів того, що за його скаргою Вища рада правосуддя порушила дисциплінарне провадження, а тому суд не вбачає обґрунтованих сумнівів в можливій неупередженості слідчого судді ОСОБА_5 .
Отже, розглянувши заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_5 суд вважає її необґрунтованою і такою, яку не можна задовольнити.
Керуючись ст.ст.75, 76, 81-82, 371-372, 392 КПК України, суддя
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) та оскарженню не підлягає.
СуддяОСОБА_1