Єдиний унікальний номер 725/3784/25
Номер провадження 3/725/1155/25
07.07.2025. Суддя Чернівецького районного суду міста Чернівців Стоцька Л. А., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Чернівецькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.173-2 ч. 3 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 ,-
До Чернівецького районного суду міста Чернівців надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 173-2 КпАП України.
Так, відповідно до протоколу, ОСОБА_1 , близько 17:00год., перебуваючи по місцю свого проживання ( АДРЕСА_1 ), виражався нецензурною лайкою у присутності малолітнього сина ОСОБА_2 , чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.
Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями вчинив домашнє насильство в сім'ї, тим самим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.173-2 ч. 3 КУпАП.
Дослідивши письмові матеріали вказаної вище адміністративної справи, вважаю, що остання підлягає поверненню для доопрацювання з наступних підстав.
Так, статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, який має відповідати вимогам, передбачених ст. 256 КУпАП.
Частиною 1 статті 173 -2 КУпАП передбачена відповідальність особи за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Частиною 2 статті 173 -2 КУпАП передбачена відповідальність особи за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Частина 3 ст.173-2 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення дії ОСОБА_1 помилково кваліфіковані за ч.3 ст.173-2 КУпАП.
В той же час, вчинення порушення, передбаченого частинами першою вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, передбачено саме ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Об'єктивна сторона правопорушення має бути належним чином сформульована насамперед під час складення протоколу, оскільки чинний КУпАП не передбачає можливості внесення змін, доповнень, а також перекваліфікації діяння під час судового розгляду.
Таким чином, з вищевказаного протоколу вбачається описка, а саме зазначена не та частина ст.173-2 КУпАП, у зв'язку з чим позбавляє суд можливості встановити об'єктивну сторону правопорушення.
Крім того, суддя зазначає, що внесення виправлень до протоколу про адміністративне правопорушення є неприпустимим та порушенням вимог Інструкції, затвердженої наказом МВС України №1376 від 07.11.2015.
Відповідно до ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом та гарантує право на справедливий судовий розгляд.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Європейський суд з прав людини, зокрема у рішенні від 6 вересня 2005 року в справі «Гурепка проти України», зазначив, що з огляду на усталену прецедентну практику, в силу суворості санкції справа про адміністративне правопорушення за суттю є кримінальною, а адміністративне покарання фактично носить кримінальний характер з усіма гарантіями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Зазначене узгоджується й з прецедентною практикою ЄСПЛ, згідно з якою «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), п. 43 (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Згідно з положеннями ст.ст.252, 254, 255, 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого Кодексу України про адміністративні правопорушення, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення.
Оскільки вказаний недолік є суттєвим і унеможливлює розгляд справи по суті, зазначений адміністративний матеріал підлягає поверненню на доопрацювання.
При цьому суддя, приймаючи рішення про повернення справи для доопрацювання, враховує позицію Верховного Суду України, згідно з якою визнано правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст.256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного дооформлення (п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14). Позицію ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладену у п.12 Постанови Пленуму від 17.10.2014 р. «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення», згідно з якою норми КУпАП не забороняють повернення протоколу про адміністративне правопорушення, складеного не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог статті 256 цього Кодексу, вмотивованою постановою суду для належного оформлення.
Керуючись ст.ст.256, 278, 283 КУпАП, суддя
Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 173-2 КпАП України повернути до УПП в Чернівецькій області для доопрацювання.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Чернівецького районного
суду міста Чернівців Стоцька Л. А.