Суддя ОСОБА_1
Справа № 644/6075/25
Провадження № 1-кс/644/815/25
08.07.2025
Іменем України
08 липня 2025 року Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 погоджене з прокурором Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_4 про арешт майна за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221180000156 від 04.02.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1ст. 307 КК України,
До Індустріального районного суду м. Харкова 07 липня 2025 року надійшло клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 погоджене з прокурором Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_4 , в якому сторона обвинувачення просить накласти арешт на майно, вилучене 04.07.2025 в ході проведення оперативної закупівлі наркотичного засобу у ОСОБА_5 , а саме 1 блістер з написом «Метадон-ЗН», в якому знаходиться 10 пігулок, який запаковано до сейф-пакету НПУ № PSP 1200762,
В клопотанні зазначено, що провадженні СВ ВП № 1 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області знаходиться кримінальне провадження №12025221180000156 від 04.02.2025, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Вищевказані виявлені та вилучені речі мають значення для встановлення обставин, передбачених ст. 91 КПК України, а також мають відповідно до ст.98 КПК України значення речових доказів - матеріальних об'єктів, які зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та по яким в подальшому будуть призначені відповідні судові експертизи. Накладення арешту необхідно для можливості призначити відповідних експертиз, належного забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні, з метою надання даних предметів для безпосереднього дослідження в суді.
Таким чином арешт майна необхідний з метою забезпечення збереження речових доказів.
Прокурор в судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, в якій клопотання підтримав, просив задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття прокурора та слідчого у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, і тому суд вважає за можливе розглянути клопотання за відсутності прокурора.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося.
Слідчий суддя, дослідивши надані докази встановив, що в провадженні СВ ВП № 1 Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221180000156 від 04.02.2025, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Відповідно до протоколу добровільної видачі від 04.07.2025 ОСОБА_5 видав 1 блістер з написом «Метадон-ЗН», в якому знаходиться 10 пігулок білого кольору, який запаковано до сейф-пакету НПУ № PSP 1200762.
05.07.2025 слідчим складено протокол огляду виданих предметів.
Постановою старшого слідчого ВП №1 ХРУП №2 в Харківській області ОСОБА_3 від 05.07.2025 за матеріалами кримінального провадження № 12025221180000156 вилучені речі - визнано речовими доказами.
05.07.2025 клопотання про арешт майна, як документ сформовано в системі «Електронний суд».
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно ч. 2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України, сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 117, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, -
Клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 погоджене з прокурором Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_4 про арешт майна за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221180000156 від 04.02.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1ст. 307 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт на 1 блістер з написом «Метадон-ЗН», в якому знаходиться 10 пігулок, який запаковано до сейф-пакету НПУ № PSP 1200762
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: