Справа № 643/9770/25
Провадження № 1-і/643/4/25
09.07.2025
Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
засудженої - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Харкові заяву засудженої ОСОБА_4 щодо забезпечення безпеки,
В провадження Салтівського районного суду міста Харкова надійшло клопотання ОСОБА_4 про забезпечення безпеки щодо неї, близьких родичів, дітей, майна, житла тощо.
В обґрунтування клопотання заявник зазначила, що вона була засуджена 05.04.2022. З посиланням на ст. 42 КПК України, відповідно до якої обвинувачений має право заявляти клопотання про проведення процесуальних дій, про забезпечення безпеки щодо себе, членів своєї сім'ї, близьких родичів, майна, житла тощо. Зазначає, що її син навчався в радіотехнічному технікумі, після закінчення якого він та його одногрупники підписали договір із заводом в м. Чернігові. Контракт її син підписав на два роки, вони виїхали до Чернігова, після закінчення контракту їх повинні були забрати батьки, які були не взмозі цього робити. Просила суд зв'язатися з ректором радіотехнічного технікуму та з дільничним за її місцем проживання та де зареєстровані її сини, поклопотати щодо її синів та похресників, які працюють на заводі та забрати з Чернігова до Харкова 12 учнів, серед яких її син, щоб забрати їх з Чернігова до Харкова ( АДРЕСА_1 ).
Відповідно до заяви ОСОБА_4 вона відбуває покарання у ДУ «Качанівська виправна колонія (№54)».
У судовому засіданні засуджена ОСОБА_4 пояснила, що до неї під час затримання було застосовано силу, було незаконно викрадено та вивезено до м. Дніпро, просила скасувати вирок Київського районного суду м. Харкова, яким її було засуджено. ОСОБА_4 пояснила, що натепер їй нічого не загрожує, проте вона хвилюється за своє майно (квартиру), яке перебуває без нагляду, та просить направити дільничного, щоб він перевірив її квартиру. У судовому засіданні ОСОБА_4 пояснила, що її син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є повнолітньою та дієздатною особою.
Прокурор у судовому засіданні просив відмовити у клопотання засудженої як необгрунтованому.
Суд, вислухавши доводи засудженої, прокурора, дослідивши клопотання засудженої, приходить до такого.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 відбуває покарання за вироком Київського районного суду м. Харкова, тобто вона має статус засудженої. Син засудженої, щодо якого йдеться у її клопотанні, є повнолітньою, дієздатною особою.
Ст. 42 КПК України передбачає права та обов'язки підозрюваного, обвинуваченого, до яких засуджена ОСОБА_4 не відноситься.
Право засуджених на безпеку передбачено ст. 10 КВК України, відповідно до якої:
1. Засуджені мають право на особисту безпеку.
2. У разі виникнення небезпеки життю і здоров'ю засуджених, які відбувають покарання у виді арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, вони мають право звернутися із заявою до будь-якої посадової особи органу чи установи виконання покарань з проханням про забезпечення особистої безпеки. У цьому разі посадова особа зобов'язана вжити невідкладних заходів щодо забезпечення особистої безпеки засудженого.
3. Адміністрація установи виконання покарань вживає заходів до переведення засудженого в безпечне місце, а також інших заходів до усунення небезпеки, вирішує питання про місце подальшого відбування ним покарання.
4. У разі наявності небезпеки для життя і здоров'я засуджених, до яких згідно із законом у зв'язку з їх участю у кримінальному судочинстві прийнято рішення про застосування заходів безпеки, адміністрація установи виконання покарань вживає заходів щодо забезпечення безпеки цих осіб. Крім того, до зазначених осіб можуть бути застосовані такі заходи:
ізольоване тримання;
переведення в іншу установу виконання покарань.
Отже, виходячи із приписів зазначеної норми закону, у разі виникнення небезпеки життю і здоров'ю засуджених вони мають право звернутися із заявою до будь-якої посадової особи органу чи установи виконання покарань з проханням про забезпечення особистої безпеки. Тобто у даному випадку не передбачено звернення до суду.
Крім того, вжиття заходів безпеки щодо засуджених передбачено Порядком здійснення заходів щодо забезпечення безпеки осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 25.04.2017 № 1408/5.
Відповідно до Порядку здійснення заходів щодо забезпечення безпеки осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 25.04.2017 № 1408/5, приводом для вжиття заходів щодо забезпечення безпеки осіб, взятих під варту, та засуджених, які беруть участь у кримінальному судочинстві, можуть бути:
заява учасника кримінального судочинства, члена його сім'ї або близького родича;
звернення керівника відповідного державного органу;
отримання оперативної та іншої інформації про наявність загрози життю, здоров'ю, житлу і майну зазначених осіб (п. 2 розділу ІІ).
У разі наявності в заяві (повідомленні) про загрозу безпеці осіб, взятих під варту, або засуджених, які беруть участь у кримінальному судочинстві, відомостей про кримінальне правопорушення черговий помічник начальника слідчого ізолятора або установи виконання покарань або особа, яка виконує його обов'язки, надсилає цю заяву (повідомлення) до відповідного правоохоронного органу (п. 3 розділу ІІ).
У разі виникнення загрози безпеці засуджений має право звернутися із заявою до будь-якої посадової особи органу, установи виконання покарань чи слідчого ізолятора з проханням про забезпечення особистої безпеки. У цьому разі посадова особа зобов'язана вжити невідкладних заходів щодо забезпечення особистої безпеки засудженого (п.1 розділ ІІІ).
З пояснень, наданих засудженою ОСОБА_4 , вбачається, що вона висловлює незгоду з вироком Київського районного суду м. Харкова, яким її засуджено до позбавлення волі, з діями працівників правоохоронних органів під час її затримання та проведення досудового розслідування. Засуджена пояснила, що у суді під час розгляду кримінального провадження щодо неї вона повідомляла суду щодо незаконних дій правоохоронців, зверталася з відповідними заявами до ДБР.
Питання, які вирішуються судом під час виконання вироків, перелічені у ч. 1 ст. 537 КПК України. Засудженою жодного з питань, перелічених у ч. 1 ст. 537 КПК України, перед судом не порушено.
Жодних відомостей, які би свідчили про наявність загрози здоров'ю, життю засудженою та її дітей, майну засудженої суду не повідомлено.
Син засудженої є повнолітньою, дієздатною особою та у разі виникнення небезпеки може самостійно звернутися до компетентних органів.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання засудженої.
Керуючись ст. 371, 537 КПК України, -
Клопотання засудженої ОСОБА_4 щодо забезпечення безпеки залишити без задоволення.
Роз'яснити засудженій ОСОБА_4 , що з питань забезпечення її безпеки вона може звернутися із заявою до будь-якої посадової особи органу чи установи виконання покарань з проханням про забезпечення особистої безпеки.
Копію ухвали направити до Державної установи «Качанівська виправна колонія (№54)» для вручення засудженій ОСОБА_4 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1