Справа № 621/2144/25
Провадження № 1-кс/621/334/25
Ухвала
Іменем України
09 липня 2025 року м. Зміїв
Слідчий суддя Зміївського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , розглянувши клопотання прокурора Зміївського відділу Чугуївської окружної прокуратури Харківської ОСОБА_3 , про арешт тимчасово вилученого майна,
07.07.2025 прокурор Зміївського відділу Чугуївської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно в рамках кримінального провадження № 12025221260000353 від 06.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 186 Кримінального кодексу України,
В обґрунтування клопотання зазначено, що 06.07.2025 до чергової частини відділу поліції № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області надійшла заява від ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що невстановлені особи, відкрито, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, з території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , заволоділи майном останнього.
06.07.2025 відомості за даним фактом внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221260000353 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною 4 статті 186 Кримінального кодексу України.
06.07.2025 проведено огляд місця події за адресою: Харківська область, Чугуївський район, м. Зміїв, вул. Чемужівська, буд. 23, в ході якого виявлено та вилучено два гумові капці чорного кольору ТМ “DOGO» 41 розміру, які було поміщено окремо до паперових спец. пакетів НПУ, з пояснювальними написами та відповідними підписами.
Виявлені речі два гумові капці чорного кольору ТМ “DOGO» 41 розміру, які поміщено окремо до паперових спец.пакетів НПУ, з пояснювальними написами та відповідними підписами було вилучено до ВП № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області.
Таким чином, відповідно до вимог статті 64-2 Кримінального процесуального кодексу України, майно, щодо якого вирішується питання про арешт належить третім особам.
Постановою слідчого від 06.07.2025 вилучені в ході огляду місця події речі визнано речовими доказами в рамках кримінального провадження № 12025221260000353.
Прокурор ОСОБА_3 під час судового розгляду підтримав клопотання з підстав, викладених у ньому.
Враховуючи незаявлення прокурором клопотання про фіксування, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося, що відповідає положенням частини 4 статті 107 Кримінального процесуального кодексу України.
Слідчий суддя, розглянувши клопотання, вислухавши думку прокурора, дослідивши додані до клопотання документи, вважає, що клопотання підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з частиною 1 статті 172 Кримінального процесуального кодексу України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
На підтвердження доводів клопотання надано копії матеріалів кримінального провадження: витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025221260000353 від 06.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення , передбаченого частиною 4 статті 186 Кримінального кодексу України; рапорту ВП № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області від 05.07.2025 щодо надходження повідомлення від ОСОБА_5 про грабіж; постанови про встановлення слідчої групи у кримінальному провадженні від 06.07.2025; протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 06.07.2025; протоколу огляду місця події від 06.07.2025; постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 06.07.2025.
Частиною першою, пунктом 7 частини 2 статті 131 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Заходами забезпечення кримінального провадження є: 7) арешт майна.
Відповідно до положень статті 170 Кримінального процесуального кодексу України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до частини 1 статті 98 Кримінального процесуального кодексу України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до частини 2 статті 173 Кримінального процесуального кодексу України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до частини 11 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Метою накладання арешту на майно, зазначене у клопотанні, є збереженням речових доказів, а саме запобігання їх приховування, зникнення, втрати, знищення або перетворення, відчуження.
Підставою для арешту майна є те, що наявні достатні підстави вважати, що вилучене майно є речовими доказами, що зберегли на собі сліди злочину та містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Наданими до клопотання доказами підтверджується наявність підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, передбачених статтею 132 Кримінального процесуального кодексу України.
Відсутні підстави вважати, що речі щодо яких вимагається арешт, вилучений з порушенням процесуальних норм.
Клопотання прокурора про накладення арешту на тимчасово вилучене майно відповідає вимогам частини 2 статті 171 Кримінального процесуального кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.
Крім того, слідчий суддя роз'яснює, що у відповідності до статті 174 Кримінального процесуального кодексу України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні такого заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.
Керуючись статтями 107, 131, 132, 170, 172, 173, 369-372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора Зміївського відділу Чугуївської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , про арешт тимчасово вилученого майна - задовольнити.
Накласти арешт, який полягає у забороні відчуження та розпорядження, на вилучені під час огляду місця події (Харківська область, Чугуївський район, м. Зміїв, вул. Чемужівська, буд. 23) 06.07.2025 майно:
- два гумові капці чорного кольору ТМ “DOGO» 41 розміру, які поміщено окремо до паперових спец. пакетів НПУ, з пояснювальними написами та відповідними підписами.
Ухвала про арешт тимчасово вилученого майна підлягає виконанню негайно прокурором ОСОБА_3 на якого покладено обов'язок визначення місця зберігання тимчасово вилученого майна, щодо якого застосовано арешт.
Роз'яснити особам, які не були присутні під час розгляду клопотання, що вони не позбавлені можливості звернутись до суду у передбаченому законом порядку з клопотанням про скасування арешту майна.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів зі дня її оголошення.
Слідчий суддя: