Рішення від 07.07.2025 по справі 952/355/25

Справа № 952/355/25

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2025 Зачепилівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Яценка Є.І.,

за участю секретаря судового засідання - Ніколенко Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с. Зачепилівка Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ « ТАЛІОН ПЛЮС « до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» звернулось до суду із позовною заявою, у якій просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованості по кредиту в розмірі 66 732,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 09.09.2024 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії № 128761687, у формі електронного документа, відповідно до якого відповідач отримав від Товариства кредитні кошти (з урахуванням всіх траншів) у розмірі 26800,00 грн. Відповідно до умов Розділу 2 Договору Товариство зобов'язалося надати Відповідачу кредитні кошти на умовах строковості, зворотності, платності, а Відповідач зобов'язався повернути кредитні кошти та сплатити проценти за їх користування відповідно до умов, зазначених у Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі - Правила), що є невід'ємною частиною Договору, текст яких розміщений на сайті Товариства: www.moneyveo.ua. На виконання умов Договору грошові кошти були перераховані Товариством на банківську карту № НОМЕР_1 , яка була вказана Відповідачем при укладанні Договору. В порушення умов Договору та Правил позичальник не повернув надані йому кредитні кошти та не сплатив проценти за їх користування в обумовлені сторонами строки. 12.11.2024 року ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступило право вимоги за Договором до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» за Договором Факторингу № МВ-ТП/8.

Зобов'язання зі сторони кредитора за Договором виконані в повному обсязі, в свою чергу Відповідач свої зобов'язання по поверненню кредиту належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на дату звернення до суду заборгованість Відповідача перед Позивачем становить: 66 732,00 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості наданим Позивачу від Первісного кредитора (з дати укладання Договору по дату відступлення права вимоги) та розрахунком заборгованості Позивача (з дати отримання права вимоги станом на дату розірвання Договору). Проценти за Договором після розірвання Договору не нараховуються. Проте Позивач, діючи в межах своїх прав, самостійно визначає обсяг та склад позовних вимог, що підлягають до стягнення. Виключне право на визначення позовних вимог належить Позивачу. У зв'язку з цим, Позивач просить суд стягнути частину заборгованості за Договором. Загальна сума заборгованості за кредитним договором заявлена до стягнення Позивачем становить - 66 732,00 грн, з них: заборгованість по кредиту 26 800,00 грн; заборгованість по процентам за користування кредитом 39 932,00 грн.

Ухвалою судді від 20.05.2025 року дану справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (без виклику) за наявними у справі матеріалами. У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін. Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, направив до суду заяву про розгляд справи без його участі, просив задовольнити позов та не заперечував проти винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 викликався у судове засідання на 11.20 год., 07.07.2025 року у якості відповідача у справі № 952/355/25 за позовом ТОВ « ТАЛІОН ПЛЮС» про стягнення заборгованості через оголошення на веб- сайті Зачепилівського районного суду Харківської області веб-портал Судова влада України -http://court.gov.ua/sud2013/, заперечень щодо позову до суду не подано, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Приймаючи до уваги те, що судом виконані вимоги щодо повідомлення відповідача про розгляд справи у спосіб передбачений законом та з огляду на те, що відповідач не подав відзив, клопотання про розгляд справи за його відсутності від відповідача до суду не надходило, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд вважає, що є передбачені ст.ст. 280,281 ЦПК України підстави для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі письмових доказів та у відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09.09.2024 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії № 128761687, у формі електронного документа, відповідно до якого відповідач отримала від Товариства кредитні кошти (з урахуванням всіх траншів) у розмірі 26800,00 грн. Відповідно до умов Розділу 2 Договору Товариство зобов'язалося надати Відповідачу кредитні кошти на умовах строковості, зворотності, платності, а Відповідач зобов'язався повернути кредитні кошти та сплатити проценти за їх користування відповідно до умов, зазначених у Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі - Правила), що є невід'ємною частиною Договору, текст яких розміщений на сайті Товариства: www.moneyveo.ua. На виконання умов Договору грошові кошти були перераховані Товариством на банківську карту № НОМЕР_1 , яка була вказана Відповідачем при укладанні Договору. В порушення умов Договору та Правил позичальник не повернув надані йому кредитні кошти та не сплатив проценти за їх користування в обумовлені сторонами строки. 12.11.2024 ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступило право вимоги за Договором до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» за Договором Факторингу № МВ-ТП/8.

Зобов'язання зі сторони кредитора за Договором виконані в повному обсязі, в свою чергу Відповідач свої зобов'язання по поверненню кредиту належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на дату звернення до суду заборгованість Відповідача перед Позивачем становить: 66 732,00 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості наданим Позивачу від Первісного кредитора (з дати укладання Договору по дату відступлення права вимоги) та розрахунком заборгованості Позивача (з дати отримання права вимоги станом на дату розірвання Договору). Проценти за Договором після розірвання Договору не нараховуються. Проте Позивач, діючи в межах своїх прав, самостійно визначає обсяг та склад позовних вимог, що підлягають до стягнення. Виключне право на визначення позовних вимог належить Позивачу. У зв'язку з цим, Позивач просить суд стягнути частину заборгованості за Договором. Загальна сума заборгованості за кредитним договором заявлена до стягнення Позивачем становить - 66 732,00 грн, з них: заборгованість по кредиту 26 800,00 грн; заборгованість по процентам за користування кредитом 39932,00 грн.

Відповідно до умов Договору Відповідач, ознайомившись з усіма істотними умовами оферти, надав згоду (акцепт) на укладення Договору шляхом направлення повідомлення Товариству, яке підписано відповідно до абзацу 2 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме: ввів у спеціальному полі під офертою, яка містить усі істотні умови Договору.

Моментом підписання цього Договору є використання його сторонами електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Підписанням Договору зі сторони Товариства є формування та надання на ознайомлення Відповідачу оферти, а також генерація та направлення йому одноразового ідентифікатора. Підписанням Договору зі сторони Відповідача є направлення повідомлення, що містить одноразовий ідентифікатор отриманий від Товариства, через особистий кабінет.

Порядок укладення Договору, детальна інформація щодо верифікацію та створення електронного підпису сторонами визначена в Розділі 4 Договору.

Так, Договір між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем було укладено в електронній формі та підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором накладено на Договір та інформація про підпис (дату та час) міститься в Розділі 15 Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, (далі - ЦК України) правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - ЗУ «Про електронну комерцію»), електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті.

В ч. 6 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» зазначено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом, зокрема, надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію»; Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання виключно електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно ст. ст. 5, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі - ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг»), електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.

Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Якщо автором створюються ідентичний за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу. Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством. У визначених законодавством випадках може бути пред'явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії. Електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним (що відповідає належному виконанню відповідно до ст. 516ЦК України). Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.

Наслідками неповідомлення боржника є відповідальність нового кредитора за ризик настання несприятливих для нього наслідків і визнання виконання боржником зобов'язання первинному кредитору належним.

Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 6 лютого 2019 року у справі №361/2105/16-ц.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст.1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Як встановлено судом, позивач набув право грошової вимоги від первісного кредитора, який свої зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачу кредитні кошти. Судом встановлено, що відповідач свого обов'язку належним чином не виконав, своєчасно, в порядку, передбаченому договорами, кредитні кошти не повернув. У відповідності до вимог ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Зобов'язання зі сторони кредитора за Договором виконані в повному обсязі, в свою чергу Відповідач свої зобов'язання по поверненню кредиту належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить: 66 732,00 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості наданим Позивачу від Первісного кредитора (з дати укладання Договору по дату відступлення права вимоги) та розрахунком заборгованості Позивача (з дати отримання права вимоги станом на дату розірвання Договору).

Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості. В свою чергу, ОСОБА_1 не подав відзив, не надав суду докази, які б підтверджували належне виконання ним зобов'язань, які б спростовували суму заборгованості перед позивачем та позовні вимоги взагалі.

Тож суд дійшов висновку, оскільки відповідачем не виконано належним чином умови кредитного договору № 128761687 від 09.09.2024 року , не погашено заборгованість у загальному розмірі відтак, позовні вимоги ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо судових витрат слід зазначити слідуюче.

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частинами першою-п'ятою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн та судового збору, сплаченого за подання позовної заяви в розмірі 2422,40 грн, а всього 7422,00 грн.

Позивачем ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» в особі директора Патіюка В.В.02 грудня 2024 року укладено договір про надання правової допомоги№5 з адвокатським об'єднанням «Ліга юридичних технологій та інновацій». До матеріалів справи додано Додаткову угоду №377 від 30.12.2024, де зазначено перелік послуг та погоджено їх вартість. Також надано Акт приймання-передачі наданих послуг від 30.12.2024 та платіжну інструкцію кредитного переказу коштів на суму 5000 грн. (призначення платежу: оплата за надання правової допомоги згідно Договору №5 від 02.12.2024 та Додаткової угоди №377 від 30.12.2024.

Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться документально підтверджені витрати позивача на професійну правничу допомогу на загальну суму 5 000 гривень, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача таких витрат.

Суд зауважує, що відповідач із клопотанням про зменшення витрат на оплату правничої допомоги не звертався, натомість суд самостійно вирішити таке питання позбавлений можливості, що узгоджується з правовими позиціями, викладеними в постановах Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № 907/357/16, від 18.12.2018 у справі №910/4881/18, від 08.04.2019 у справі № 922/619/18.

Отже, з урахуванням положеньстатті 141 ЦПК України, з відповідача на користь ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» слід стягнути витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями1-18, 81-82, 141, 209-245, 247, 259, 264, 265, 268,280,281, 354, 355 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ТОВ « ТАЛІОН ПЛЮС « до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (код ЄРДПОУ 39700642 ,адреса:14017,м. Чернігів,вул. Жабинського,13 ) суму заборгованостіза кредитним договором № 128761687 від 09.09.2024 року у розмірі:66 732,00 грн. (шістдесят шість тисяч сімсот тридцять дві гривні 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (код ЄРДПОУ 39700642 ,адреса:14017,м. Чернігів,вул. Жабинського,13 ) понесені витрати зі сплати судового збору та витрати професійну правничу допомогу у загальному розмірі 7422 грн 40 коп. (сім тисяч чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Зачепилівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Заочне рішення набирає законної сили якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Є.І.Яценко

Попередній документ
128716074
Наступний документ
128716076
Інформація про рішення:
№ рішення: 128716075
№ справи: 952/355/25
Дата рішення: 07.07.2025
Дата публікації: 10.07.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Зачепилівський районний суд Харківської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (25.09.2025)
Дата надходження: 29.04.2025
Предмет позову: Про стягнення заборгованості за кредитним договором
Розклад засідань:
17.06.2025 09:30 Зачепилівський районний суд Харківської області
07.07.2025 11:20 Зачепилівський районний суд Харківської області