Справа № 638/12198/25 Провадження № 3/638/3821/25
Іменем України
07 липня 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд міста Харкова у складі судді Шишкіна О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП
08.06.2025 року о 17:30 год за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин ОСОБА_1 вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру, в ході сварки висловлювався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, чим вчинив насильство в сім'ї психологічного характеру, за що відповідальність передбачена ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, повідомлявся про місце, дату та час розгляду справи належним чином. Таким чином особа, що притягається до адміністративної відповідальності, будучи належним чином повідомленою відповідно до положень ст. 268, 277-2 КУпАП України про день, час та місце розгляду справи не з'явилася, про причини неявки не повідомила, тому суд, виходячи з вище зазначених правових норм, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зважаючи на положення ст. 38, 268 КУпАП, вважає можливим провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 .
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачає, що психологічне насильство є формою домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи (п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону).
Під психологічним насильством в сім'ї слід розуміти насильство, пов'язане з дією одного члена сім'ї на психіку іншого члена сім'ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе, що завдає шкоду психічному здоров'ю.
Системний аналіз національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.
Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на батьків і дітей ( п. 7 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Частина 1 статті 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
За повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, передбачена адміністративна відповідальність згідно з ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження в суді та підтверджується наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №697619 від 08 червня 2025 року;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 08.06.2025 року;
- копією постанови Дзержинського районного суду від 02.12.2024 року по справі №638/18576/24, провадження №3/638/7044/24 ;
- Формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 09.06.2025 року, відповідно до якої визначено високий рівень небезпеки ризиків домашнього насильства;
Вище перелічені докази у розумінні ст. 251 КУпАП України суд визнає належними, допустимими, та такими, які повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №697619 від 08 червня 2025 року.
Таким чином, суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, тобто повторне протягом року вчинення домашнього насильства психологічного характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілого.
При призначенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 . Обставини, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 34, 35 КУпАП, не встановлені.
На підставі вищевказаного, з урахуванням особи, ступеню вини, а також характеру вчиненого правопорушення, суд вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
На підставі ст. 40-1 КУпАП зі ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. 40-1, 173-2, 283, 284, 285, 289, 294 КУпАП, суд
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 60 (шістдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020,00 грн (одна тисяча двадцять гривень 00 копійок), в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу. Роз'яснити, що у випадку несплати накладеного штрафу у передбачений законом строк, може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена у десятиденний строк з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Харкова.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.
Суддя О.В. Шишкін