Справа № 638/134/17
Провадження № 2/638/248/25
Іменем України
03 липня 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого судді Шишкіна О.В.,
за участю секретаря судових засідань Комлєвої К.С.,
за участю представника позивача адвоката Пчолкіної Л.В.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
АТ «ОТП Банк» звернувся до суду з повною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 57989,55 доларів США, судового збору 23502,22 грн.
Позивач посилається на те, що 27.03.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є АТ «ОТП Банк», та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №ML-702/793/2008, відповідно до умов якої позивач надав відповідачу кредит у розмірі 51300,00 доларів США, а відповідач зобов'язався повернути кредит в строк до 26.03.2038 року, сплатити проценти за користування кредитними коштами та інші платежі в розмірі, строки та в порядку, встановленими кредитним договором. Відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість, яка станом на 26.05.2016 року складає 57989,55 доларів США, з яких: 49222,54 доларів США - заборгованість за тілом кредиту; 8767,01 доларів США - заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 03.02.2017 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в цивільній справі.
07.07.2020 року справу прийнято до провадження судді Дзержинського районного суду м. Харкова Шишкіна О.В.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 25.06.2025 року закрито підготовче провадження, справу призначено для розгляду по суті.
Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання з'явився, проти задоволення позову не заперечував.
Вислухавши представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги АТ «ОТП Банк» підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 12 ч. 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особо, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами і іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, обов'язок доказування покладається на сторони, що є одним із принципів змагальності сторін. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
27.03.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є АТ «ОТП Банк», та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №ML-702/793/2008, відповідно до умов якої позивач надав відповідачу кредит у розмірі 51300,00 доларів США, а відповідач зобов'язався повернути кредит в строк до 26.03.2038 року, сплатити проценти за користування кредитними коштами та інші платежі в розмірі, строки та в порядку, встановленими кредитним договором.
Відповідно розразунку заборгованості у ОСОБА_1 виникла заборгованість, яка станом на 26.05.2016 року складає 57989,55 доларів США, з яких: 49222,54 доларів США - заборгованість за тілом кредиту; 8767,01 доларів США - заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1054 ЦК Українитакож передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу, які регулюють відносини позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає з суті кредитного договору.
Статтею 1050 ЦК Українивстановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 ЦК України. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно достатей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.
Відповідно дост. 634 ЦК Українидоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідност. 629 ЦК Українидоговір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно дост. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимогЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк.
Відповідно до ч. 1ст. 625 ЦК Україниборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові Верховного Суду від 25.01.2023 у справі № 209/3103/21), банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором. Отже, наявний у матеріалах справи розрахунок кредитної заборгованості відповідача та виписки з його рахунків є належними доказами наявності заборгованості позичальника.
У вказаній Постанові Верховним Судом також зазначено, що стороною відповідача не спростовано розмір заборгованості, завлений стороною позивача. Враховуючи, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності», висновки суду апеляційної інстанції про недоведеність вимог у частині розміру заборгованості є необґрунтованими.
Хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїз Торія проти Іспанії", від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України»).
Згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Ураховуючи наведене, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.
У відповідності дост. 141 ЦПК Українисуд стягує з відповідача на користь позивача сплачений останнім судовий збір в розмір 23502,22 грн.
Керуючись ст.2,4,10-13,76-81,89,258,259,263-265,268,273,280-282,352,354 ЦПК України
Позов Акціонерного Товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Жилянська, 43, код ЄДРПОУ 21685166) заборгованість за кредитним договором 57989,55 (п'ятдесят сім тисяч дев'ятсот вісімдесят дев'ять) доларів США, з яких: 49222,54 (сорок дев'ять тисяч двісті двадцять два) доларів США - заборгованість за тілом кредиту; 8767,01 (вісім тисяч сімсот шістдесят сім) доларів США - заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Жилянська, 43, код ЄДРПОУ 21685166) судовий збір у розмірі 23502,22 грн. (двадцять три тисячі п'ятсот дві гривні 22 коп.).
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Представник позивача: адвокат Пчолкіна Лілія Вікторівна (адреса: 61003, м. Харків, пров. Банний, 1).
Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Головуючий суддя О.В. Шишкін