справа № 619/3866/25
провадження № 2-к/619/2/25
про залишення клопотання без розгляду
09 липня 2025 року м. Дергачі
Суддя Дергачівського районного суду Харківської області Коваленко Н.В., розглянувши матеріали за клопотанням ОСОБА_1 про визнання рішення іноземного суду таким, що не підлягає примусовому виконанню, -
07 липня 2025 року позивач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернулась до суду з клопотанням, в якому просить визнати в Україні Остаточне рішення, що не підлягає оскарженню, від 13 березня 2024 року, що ухвалене у справі про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили і яким розірвано шлюб, укладений у відділі Державної реєстрації актів цивільного стану по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові Головного територіального управління юстиції у Харківській області, між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , яке було ухвалено на засіданні Сімейного суду, й яке було надано заявниці Службою судів та Трибуналів її Величності.
Іншою особою заявник визначає Третій відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Вирішуючи питання про прийняття клопотання до розгляду, суд зазанчає наступне.
Згідно з ч.1 ст. 472 ЦПК України клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, подається заінтересованою особою до суду в порядку, встановленому статтями 464-466 цього Кодексу для подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, з урахуванням особливостей, визначених цією главою.
Частина 1 ст. 466 ЦПК України передбачає, що клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду подається у письмовій формі і повинно містити: 1) ім'я (найменування) особи, яка подає клопотання, зазначення її місця проживання (перебування) або місцезнаходження, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 2) ім'я (найменування) боржника, зазначення його місця проживання (перебування), його місцезнаходження чи місцезнаходження його майна в Україні; 3) мотиви подання клопотання.
Тобто, у клопотанні про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню повинні бути усі сторони справи, в якій ухвалювалося відповідне рішення іноземним судом, незважаючи на те, що боржника у цій справі немає, оскільки рішення не підлягає примусовому виконанню.
Обов'язковість зазначення іншої сторони спору для час розгляду клопотання про визнання рішення іноземного суду таким, що не підлягає примусовому виконанню є необхідною й для того, щоб визначити підсудність, тобто суд який уповноважений буде розглядати це клопотання. Так, за правилами ст. 464 ЦПК України, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника. Як зазначалось, клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню повинно відповідати ст. 464 ЦПК України.
Звертаючись до суду з цим клопотанням ОСОБА_1 не зазначає особу відповідача у справі про розірвання шлюбу - ОСОБА_3 , місце його проживання, реєстрації, необхідність зазначення яких, встановлена п.2 ч.1 ст. 466 ЦПК України.
Згідно з ч.4 ст. 466 ЦПК України, суд, встановивши, що клопотання і документи, що додаються до нього, не оформлено відповідно до вимог, передбачених цією главою, або до клопотання не додано всі перелічені документи, або клопотання подане особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, залишає його без розгляду та повертає клопотання разом з документами, що додані до нього, особі, яка його подала.
Керуючись ст.ст. 464-466, 471, 472, ЦПК України,
Клопотання ОСОБА_1 про визнання рішення іноземного суду таким, що не підлягає примусовому виконанню, заінтересована особа: Третій відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - залишити без розгляду та повернути разом з документами, що додані до нього, особі, яка його подала.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.
Суддя Н. В. Коваленко