09.07.2025
Провадження №1-кп/389/209/21
ЄУН 398/3062/20
9 липня 2025 року Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника потерпілих ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у закритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Знам'янка обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020120070001133 від 08 червня 2020 року стосовно ОСОБА_5 , обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.2 ст.152, ч.1 ст.162 КК України, -
У судовому засіданні прокурор завив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний час. Зазначаючи, що ухвалою Кропивницького апеляційного суду обвинуваченому змінено запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у нічний час. Посилається на те, що на теперішній час продовжують існувати ризики, зазначені у ст.177 КПК України, а саме: обвинувачений може переховуватися від суду, а також незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні. Також, зазначає, що інший запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого. Зазначив, що застосований до обвинуваченого запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості інкримінованого діяння, встановлені ризики є дійсними та триваючими, обвставин, які б свідчили про те, що обраний зпобіжний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у справи та свободи обвинуваченого, а тому на даний час виключається можливість зміни міри запобіжного заходу на більш м'який.
Обвинувачений та його захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора, просили обрати запобіжний захід у виді особистого зобов"язання.
Вислухавши у судовому засіданні думку учасників процесу, суд дійшов до наступного.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого; вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
За змістом ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали суду про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 утримувався під вартою до 09.11.2022, а саме до зміни Кропивницьким апеляційним судом запобіжного заходу на домашній арешт.
При розгляді клопотання прокурора, суд враховує правову позицію ЄСПЛ у рішенні від 12.01.2012 в справі «Тодоров проти України», відповідно до якої «для продовження тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку».
Також у рішенні ЄСПЛ в справі «Клішин проти України» зазначено, що наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Прокурор в судовому засіданні довів реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи обвинуваченого, проте не надав фактичних даних, котрі із певною вірогідністю давали підстави стверджувати, що інші запобіжні заходи, а саме домашній арешт у нічний час, не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Твердження про те, що обвинувачений може переховуватись від суду та вчиняти інші злочини, ґрунтується на припущеннях.
Небезпека переховування обвинуваченого не може бути оцінена виключно на основі тяжкості покарання за злочин. Наявність небезпеки переховування повинно бути оцінено з посиланням на ряд інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки втечі, або зробити її настільки незначною, що вона не може виправдати тримання під вартою («Строган проти України»).
Сама по собі тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа не може бути безумовною підставою для обрання щодо цієї особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту (рішення ЄСПЛ у справі "Ніколова проти Болгарії"). Відповідно до рішення ЄСПЛ по справі "Ноймайстер проти Австрії" позбавлення волі особи (тримання під вартою) не повинно перетворюватися на своєрідну прелюдію до завчасного відбування можливого у майбутньому вироку про позбавлення волі.
Так само і продовження строку тримання під вартою не може застосовуватися через те, що вироком може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі (рішення у справі «Летельє проти Франції», «Гораль проти Польщі», «Ілійков проти Болгарії»).
Водночас, клопотання обвинуваченого та його захисників про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання задоволенню не підлягає, оскільки належним чином не обґрунтоване, до останнього не долучено документи, які підверджують обгрунтування клопотання та враховуючи зміну обвинуваченому запобіжного заходу на домашній арешт в нічний час, суд вважає що такий запобіжний захід в разі його належного виконання, ніяким чином не обмежуватиме обвинуваченого у його правах та свободах.
Також суд відхиляє доводи захисників обвинуваченого, як на підставу для зміни запобіжного заходу, з приводу того, що строк перебування ОСОБА_5 під домашнім арештом перевищує 6 місяців, оскільки, відповідно до ч.6 ст.181 КПК України, сукупний строк тримання особи під домашнім арештом дійсно не може перевищувати 6 місяців, однак лише під час досудового розслідування. В той же час, під час судового розгляду, який на даний час триває, суд, згідно зі ст.331 КПК України, за наявності клопотань зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування, та за результатами розгляду скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію.
Отже, на переконання суду можливість ОСОБА_5 ухилитись від суду з метою уникнення відповідальності, є лише припущенням сторони обвинувачення, а запобігти вказаним ризикам дасть можливість запобіжний захід домашній арешт у нічний час, з урахуванням надання можливості обвинуваченому працевлаштуватися, про необхідність чого останній заявив у судовому засіданні, буде достатньою гарантією для забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
За таких обставин, суд вважає, що запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час на даній стадії кримінального провадження зможе забезпечити належну поведінку обвинуваченого на час подальшого судового розгляду та не перешкоджає працевлаштуванню обвинуваченого та наміру здійснювати волонтерську діяльність.
Покладення ж на обвинуваченого ряду обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, сприятиме зменшенню та стримуванню ще наявних ризиків.
Керуючись ст.ст.177, 331, 395 КПК України, суд, -
Продовжити запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді домашнього арешту у нічний час, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 2 місяці, тобто до 9 вересня 2025 року, включно, окрім часу оголошення на території Кіровоградської області повітряної тривоги для переходу у спеціально обладнане приміщення (укриття).
Заборонити обвинуваченому ОСОБА_5 покидати місце постійного проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 у нічний час без дозволу суду.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 наступні обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою до суду; -утриматися від спілкування із свідками та потерпілим у цьому кримінальному провадженні; -здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на органи Національної поліції за місцем перебування ОСОБА_5
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Знам'янського
міськрайонного суду
Кіровоградської області ОСОБА_1