Справа № 347/1333/25
09.07.2025 року суддя Косівського районного суду Івано-Франківської області Драч Д.С. розглянувши матеріали справи, які надійшли від Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , керівника ПП "ЮН-І-ОР" по ч.1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 допустив невчасне подання звітності з єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за І квартал 2025 року, граничний термін подання - 12.05.2025 року, чим порушено пп. 296.3 статті 296, пп.49.18.2 п 49.18 ст. 49 розділу І Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (із змінами та доповненнями), за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, причини його неявки не відомі, заяв, які перешкоджають розгляду справи від нього до суду не надходило.
В той же час практика Європейського Суду з прав людини (зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним.
Отже, враховуючи, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу суддя вирішив розглянути справу у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на підставі наявної сукупності доказів.
Дослідивши матеріали справи у відповідності до положень ст.252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ч.1 ст.7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно роз'яснень, які містяться в ч.2 п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996р. за №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.
За змістом ч.1 ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення тощо.
Під час розгляду справ про адміністративні правопорушення суд не може вийти за межі вказаного у протоколі складу правопорушення та його кваліфікації, як і не має права збирати інші докази. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення (ч.2 ст.251 КУпАП).
Суддею встановлено, що ПП "ЮН-І-ОР" (код ЄДРПОУ 34701900), розташоване за адресою 78635, Івано-Франківська область, Косівський район, с. Рожнів,вул. Винниченка, буд. 1, корп. Б, керівником якого є ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а головним бухгалтером ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , допущено несвоєчасне подання звітності з єдиного податку третьої групи (юридичні особи) в Івано-Франківській області за І квартал 2025 рік, а саме несвоєчасне подання податкової декларації платника єдиного податку третьої групи за звітний (податковий) період І квартал 2025 року, граничний термін подання податкової звітності - 12.05.2025 року, фактично подано 19.06.2025 року, чим порушено вимоги 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 глави 2 розділу ІІ та пункту 296.3 статті 296 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (із змінами та доповненнями).
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП підтверджується письмовими доказами, зокрема: протоколом №1401 від 24.06.2025 року (а.с.2), актом про результати камеральної перевірки від 19.06.2025 року №13859/09-1904-05-15/34701900 (а.с.4-6), що не спростовано ОСОБА_1 за допомогою належних і допустимих доказів.
При накладенні стягнення суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують/обтяжують відповідальність винного.
Обставин, що пом'якшують/обтяжують відповідальність винного, суддею не встановлено.
З змістом ст.22 КУпАП: при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність винного, тривалість і характер вчиненого правопорушення (незначний строк прострочення подачі звітності, відсутність негативних наслідків для держави), вчинене адміністративне правопорушення слід визнати малозначним за своїм дійсним характером, а тому ОСОБА_1 слід звільнити від адміністративної відповідальності із підстав, передбачених ст.22 КУпАП, обмежившись оголошенням йому зауваження.
Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу (ч.2 ст.284 КУпАП), тому ця справа підлягає закриттю із вище наведених підстав.
Керуючись ст.ст. 22, 221, 283, 284 КУпАП, суддя
звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.163-1 КУпАП, та оголосити йому зауваження.
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.163-1 КУпАП, закрити у зв'язку із звільненням його від адміністративної відповідальності згідно ст. 22 КУпАП за малозначністю правопорушення та оголошенням йому зауваження.
Постанова суду може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Д.С. Драч