Єдиний унікальний номер 341/1155/25
Номер провадження 1-кс/341/333/25
про арешт майна
09 липня 2025 року місто Галич
Слідчий суддя Галицького районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
слідчої ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
представника ОСОБА_5 ,
розглянув у судовому засіданні клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні від 05.07.2025 № 12025091140000141, зареєстрованого за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 369 КК України.
установив
Слідча СВ відділення поліції № 3 (м. Галич) Івано-Франківського РУП ГУ Національної поліції в Івано-Франківській області, за погодженням з прокурором, звернулась 07.07.2025 до суду з клопотанням про накладення арешту на майно.
Клопотання обґрунтоване наступним.
Досудовим розслідуванням установлено, що 05.07.2025 близько 14:45 год, перебуваючи у добовому наряді «Булава-12» поліцейські в м. Галичі Івано-Франківського району Івано-Франківської області по вул. Об'їзна поблизу кафе «Фортуна» зупинили автомобіль марки «Mercedes-Benz B 250E», реєстраціний № НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який під час оформлення адміністративних матеріалів за ч. 1 ст.130 КУпАП поклав між переднім сидінням у службовому автомобілі марки «Mitsubishi Outlander» реєстраційний № НОМЕР_2 , грошові кошти в сумі 200 доларів США, надавши працівникам поліції неправомірну вигоду за не притягнення його до адміністративної відповідальності.
05.07.2025 під час огляду місця події у м. Галичі по вул. Львівська у салоні службового транспортного засобу марки «Mitsubishi Outlander», реєстраційний № НОМЕР_2 , виявлено та вилучено 2 купюри схожі номіналом по 100 доларів США серією: 1-ша купюра серії HD20919650B, 2-га купюра серії KG61915178A, які поміщено у спец пакет № WAR1144900 та опечатано.
У кримінальному провадженні згадані речі визнані речовими доказами.
У судовому засіданні слідча клопотання повністю підтримала та просила його задовольнити.
Власник майна ОСОБА_4 та його представник прибули у судове засідання зі спізненням та просили відкласти розгляд клопотання на один день. Слідчий суддя у задоволенні клопотання про відкладення судового засідання відмовив з огляду на строки його розгляду (два дні). З метою забезпечення прав ОСОБА_4 слідчий суддя повторно заслухав клопотання слідчої та дослідив долучені докази за участю сторони власника майна.
Заслухавши в судовому засіданні слідчу, дослідивши додані до клопотання матеріали, заслухавши ОСОБА_4 та його представника, які заперечили проти арешту майна, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Статтею 131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження визначено арешт майна.
Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з частиною другою статті 170 КПК України арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації.
Відповідно до частини третьої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до частини третьої статті 132 КПК України орган досудового розслідування довів наявність достатніх підстав вважати, що існує обґрунтована підозра вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звертається із клопотанням.
Витягом з ЄРДР підтверджено факт реєстрації кримінального провадження 05.07.2025 під № 12025091140000141 щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 369 КК України.
Факт події кримінального правопорушення, також, підтверджується копією протоколу огляду місця події від 05.07.2025 тощо.
Згідно з постановою слідчої від 05.07.2025 речі, на які просить слідча накласти арешт, визнано речовими доказами у цьому кримінальному провадженні.
Відповідно до змісту частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Оцінюючи установлені в судовому засіданні обставини, наявність даних щодо вчинення кримінального правопорушення, завдання арешту майна, як виду заходу забезпечення кримінального провадження, наслідки, які матиме накладення арешту на майно, з метою забезпечення його схоронності, як речових доказів, забезпечення можливої спеціальної конфіскації у майбутньому, вважаю за необхідне накласти на нього арешт, оскільки вказані речі є речовими доказами у кримінальному провадженні, є предметами кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як докази обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, можуть бути конфісковані.
Майно, на яке слідча просить накласти арешт, відповідає критеріям речових доказів, оскільки є речовими доказами у кримінальному провадженні, зареєстрованому за частиною 1 статті 369 КК України.
Отже, з метою забезпечення збереження речових доказів у цьому кримінальному провадженні, спеціальної конфіскації, недопущення його знищення, втрати, перетворення або передачі у користування іншим особам, що може призвести до втрати наявних слідів вчинення кримінального правопорушення, клопотання про накладення арешту підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 98, 170-173, 309, 369, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя
постановив
Клопотання слідчої СВ відділення поліції № 3 (м. Галич) Івано-Франківського РУП ГУ Національної поліції в Івано-Франківській області задовольнити.
Накласти арешт на речові докази, а саме 2 купюри схожі номіналом по 100 доларів США серією: 1-ша купюра серії HD20919650B, 2-га купюра серії KG61915178A, які поміщено у спец пакет № WAR1144900 та опечатано.
Визначити місцем зберігання речових доказів після проведення всіх необхідних слідчих дій та експертиз банківську комірку банківської установи АТ КБ «ПриватБанк» у м. Івано-Франківську.
Виконання ухвали слідчого судді покласти на відділення поліції № 3 (м. Галич) Івано-Франківського РУП ГУ Національної поліції в Івано-Франківській області.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддяОСОБА_6