Єдиний унікальний номер 341/1137/25
Номер провадження 2-о/341/126/25
08 липня 2025 року місто Галич
Суддя Галицького районного суду Івано-Франківської області Аннишин С.І., розглянувши матеріали справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: орган опіки і піклування при виконавчому комітеті Дубовецької сільської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та признання опікуна,
Представниця заявника ОСОБА_1 - адвокат Шевчук - Філімон Н.М., діючи в його інтересах звернулася в суд з заявою про про визнання особи недієзданою, встановлення опіки та признання опікуна, заінтересовані особи: орган опіки і піклування при виконавчоу комітеті Дубовецької сільської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 - недієздатною та встановити опіку над нею; призначити опікуном недієздатної ОСОБА_2 ОСОБА_1 , встановити строк дії рішення суду про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , недієздатною, строком на два роки з часу проголошення рішення суду.
Ознайомившись із матеріалами заяви, враховуючи правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 11 червня 2019 року у справі № 130/2391/18, від 25 лютого 2025 року у справі № 459/1313/24, приходжу до наступних висновків.
Згідно зі статтею 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Частина 3 статті 294 ЦПК України передбачає, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
За вимогами частини 3 статті 296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.
Відповідно до статті 300 ЦПК України передбачено правові підстави призначення особі опікуна одночасно із визнанням його недієздатним, звільнення опікуна від його повноважень, призначення іншого опікуна. У частині першій та другій цієї статті мова йдеться про заявників у цих питаннях, а саме визначено, що при вирішенні справи про визнання особи недієздатною, з якою може звернутися особи, передбачені у частині 3 статті 296 ЦПК України, суд одночасно вирішує питання про призначення опікуна за поданням органу опіку, а також передбачено, що суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної піклувальником або опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу.
Таким чином, законодавець визначив, що із заявою про визнання особи недієздатною з одночасним призначення такій особи опікуна, можуть звернутися члени сім'ї фізичної особи, щодо якої вирішується питання про визнання її недієздатною, її близькі родичі, орган опіки та піклування, заклад з надання психіатричної допомоги.
Звертаючись до суду із даною заявою зазначено, що ОСОБА_2 , яку він просить визнати недієздатною та призначити його опікуном, являється його тіткою.
Сімейний кодекс України та Цивільний кодекс України не визначають поняття близькі родичі та переліку таких осіб.
Згідно з частиною 1 статті 8 ЦК України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
В подібних правовідносинах, які виникають між опікуном та підопічним, в тому числі який визнаний судом недієздатним, віднесено до близьких родичів лише батьків, дітей, братів, сестер, що вбачається з положень частини 1 статті 68 ЦК України, згідно якої опікун, його дружина, чоловік та близькі родичі (батьки, діти, брати, сестри) не можуть укладати з підопічним договорів, крім передання майна підопічному у власність за договором дарування або у безоплатне користування за договором позички.
Конституційний суд України у рішенні № 5рп/99 від 03 червня 1999 року у справі за конституційними поданнями Служби безпеки України, Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства фінансів України щодо офіційного тлумачення положень пункту 6 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", частин четвертої і п'ятої статті 22 Закону України "Про міліцію" та частини шостої статті 22 Закону України "Про пожежну безпеку" (справа про офіційне тлумачення терміна "член сім'ї") вирішив, що близькими родичами є рідні брати, сестри, онуки, дід, баба, іншими родичами є неповнорідні брати, сестри; зять, невістка; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки та інші.
У статті 1 Сімейного кодексу України (далі - СК України) вказано, що даний кодекс визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов'язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім'ї та родичів.
Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (частина друга статті 3 СК України).
Статтею 9 СК України встановлено коло осіб, сімейні особи між якими регулюються СК України, зокрема це подружжя, батьки дитини, батьки та діти, інші члени сім'ї та родичі.
В пункті 4 статті 2 СК України вказано, що даний кодекс не регулює сімейні відносини між двоюрідними братами та сестрами, тіткою, дядьком та племінницею, племінником і між іншими родичами за походженням. При цьому в пунктах.1-3 даної статті вказано, що кодекс регулює як майнові так і не майнові відносини між:
- подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір'ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання;
- бабою, дідом, прабабою, прадідом та внуками, правнуками, рідними братами та сестрами, мачухою, вітчимом та падчеркою, пасинком;
- іншими членами сім'ї, визначеними у ньому.
Більш точно можна вказати, хто може бути родичем, чи близьким родичем за СК України, виходячи з назви розділу 5, а саме: «Права та обов'язки інших членів сім'ї та родичів». В даному розділі вказано про майнові та немайнові відносини, таких осіб, як: баба, дід, прабаба, прадід, мачуха, вітчим, сестри, брати, падчерки, пасинки.
Отже, виходячи з вище зазначеного, можливо зробити висновок, що за Сімейним кодексом України членами сім'ї можуть бути - чоловік, дружина, батько, мати, син, дочка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник. Близькі родичі за Сімейним кодексом України - вітчим, мачуха, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка.
Для осіб, які можуть виступати заявниками в окремому провадженні правосуб'єктність є спеціальною, оскільки визначається окремою статтею, розміщеною у відповідній главі Розділу IV «Окреме провадження» ЦПК. У зв'язку з цим, хоча особа, яка не входить до кола суб'єктів, зазначених у частині 3 статті 296 ЦПК, може подати заяву про визнання фізичної особи недієздатною особою, володіючи загальними цивільною процесуальною правоздатністю (стаття 46 ЦПК) та цивільною процесуальною дієздатністю (стаття 47 ЦПК), однак цивільні процесуальні правовідносини за її участі не можуть виникнути, оскільки вона не має правосуб'єктності заявника по такій категорії справ.
При цьому, при зверненні до суду із заявою про визнання ОСОБА_2 недієздатною, ОСОБА_1 доказів того, що він є членом сім'ї або близьким родичем ОСОБА_2 (свідоцтва про народження, свідоцтва про зміну прізвища, свідоцтва про одруження чи витяги з актів цивільного стану останньої) до заяви не додано.
Щодо посилань заявника на неможливість інших осіб, ніж він, бути опікунами ОСОБА_2 , суд зазначає, що у заяві вказується про те, що у ОСОБА_2 є рідна сестра - ОСОБА_4 , яка в силу закону є близьким родичем та проживає (зареєстрована) в сусідньому будинку за адресою АДРЕСА_1 . .
Необхідно також звернути увагу заявника на те, що відсутність у нього законних підстав для подачі заяви про визнання ОСОБА_2 недієздатною не позбавляє права інших суб'єктів, визначених процесуальним законом, на звернення з такою заявою до суду і на призначення заявника опікуном в разі її задоволення.
Враховуючи викладене, заявник не має процесуальної дієздатності для звернення до суду із заявою про визнання недієздатною ОСОБА_2 та призначення його опікуном.
Згідно із пунктом 1 частини 4 статті 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Оскільки заява подана особою, яка не може виступати заявником у такій категорії справ окремого провадження ( ОСОБА_1 не є членом сім'ї чи близьким родичем ОСОБА_2 ), з огляду на статті 2, 3, 9 СК України, суддя дійшов висновку про повернення заяви ОСОБА_1 .
На підставі викладеного, керуючись статтями 185, 260, 353 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: орган опіки і піклування при виконавчоу комітеті Дубовецької сільської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та признання опікуна - повернути заявнику.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяСвятослав АННИШИН