Справа №766/17028/24
н/п 1-кп/766/557/25
про відмову у скасуванні запобіжного заходу та
зупинення кримінального провадження
23.06.2025 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
під час відкритого підготовчого судового засідання в залі суду м. Херсона з розгляду кримінального провадження, внесеного до ЄРДР №62024080200001424 від 30.09.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України, -
На розгляді Херсонського міського суду Херсонської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР №62024080200001424 від 30.09.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України.
Захисник ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про скасування запобіжного заходу у виді застави, мотивуючи його тим, що обвинувачений виконував покладені судом на нього обов'язки, проходить службу в ЗСУ, через що заставодавець ОСОБА_6 не може контролювати дії ОСОБА_5 . Крім цього захисник заявив клопотання про зупинення кримінального провадження, оскільки ОСОБА_5 проходить військову службу в ЗСУ.
Прокурор в судовому засіданні щодо задоволення клопотання захисника ОСОБА_4 про скасування запобіжного заходу заперечував, посилаючись на відсутність для того підстав. Щодо вирішення клопотання про зупинення кримінального провадження покладався на розсуд суду, однак просив звернути увагу на той факт, що обвинувачений проходить службу за контрактом, а не за мобілізацією.
Суд, заслухавши учасників справи, вивчивши матеріали кримінального провадження, вважає, клопотання захисника щодо скасування запобіжного заходу таким, що не підлягає задоволенню, враховуюче наступне.
Судом встановлено, що в рамках кримінального провадження № 62024080200001391 від 05 вересня 2024 року ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м.Миколаєва від 06 вересня 2024 року до ОСОБА_5 , на той час підозрюваного у кримінальному провадженні за ч.4 ст.402 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з утриманням на гауптвахті. Одночасно йому було визначено заставу в розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181680,00 грн.
Строк дії застави судом не визначався, оскільки застава є безстроковим запобіжним заходом, і Кримінальним процесуальним кодексом України не передбачено необхідності її продовження.
З доданих матеріалів вбачається, що обвинувальний акт стосовно ОСОБА_5 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, скеровано до Херсонського міського суду Херсонської області 09 жовтня 2024 року, розгляд якого не закінчений та триває.
Згідно абз. 3 ч. 4 ст. 202 КПК України, з моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Відповідно до вимог ст. 182 КПК України та параграфу 1 глави 18 КПК України не передбачено строку дії застави як запобіжного заходу.
З моменту внесення застави на підозрюваного покладаються обов'язки, визначені ухвалою слідчого судді, строком на два місяці та непродовження цих обов'язків не тягне за собою припинення дії запобіжного заходу у вигляді застави.
Закінчення строку дії покладених на підозрюваного слідчим суддею обов'язків не припиняє дію основного запобіжного заходу (яким в даному випадку є застава) і не є підставою або умовою повернення визначеної в ухвалі про застосування запобіжного заходу і внесеної застави.
Суд наголошує, що у випадку застосування до підозрюваного/обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави, відповідно до приписів ст. 182 КПК України, внесення застави заставодавцем є його правом, як у випадку застосування запобіжного заходу у вигляді застави як основного запобіжного заходу, так і у випадку, коли заставу визначено в якості альтернативного запобіжного заходу до тримання під вартою. Таким чином, внесення заставодавцем грошових коштів в якості застави за підозрюваного/обвинуваченого є актом добровільної волі такої особи (фізичною або юридичної). Особа не може бути визнана заставодавцем усупереч її бажанню.
При цьому, відповідний статус заставодавця не вичерпується лише фактом внесення визначеної грошової суми, оскільки погоджуючись внести заставу, особа автоматично погоджується мати відповідні обов'язки як заставодавця протягом дії цього запобіжного заходу. Разом з цим, така особа несе і ризик втрати внесених нею коштів у випадку невиконання підозрюваним/обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків.
З огляду на вищезазначене у заставодавця відсутні підстави очікувати, що грошові кошти, внесені ним у якості застави за підозрюваного/обвинуваченого, будуть йому обов'язково повернуті у найкоротший строк за його бажанням до припинення дії запобіжного заходу у вигляді застави. Законодавцем не зроблено винятків повернення заставодавцю застави, в тому числі у випадку призову обвинуваченого на військову службу.
Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що в судовому засіданні не встановлено підстав для скасування запобіжного заходу та повернення застави ОСОБА_6 .
Разом з цим суд приходить до висновку, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 слід зупинити, враховуючи наступне.
Судовий розгляд відбувається в тому числі за обов'язкової участі обвинуваченого (ч. 2 ст. 318 КПК України).
Заперечення прокурора про те, що стаття 335 КПК України передбачає зупинення судового провадження стосовно обвинуваченого лише якщо останній був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, а не несе службу за контрактом, суд не приймає до уваги.
Так, відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Зупинення судового провадження відвідано до ст. 355 КПК України пов'язане з необхідністю виконання громадянами України обов'язку захисту Вітчизни, у тому числі обвинуваченими, що перешкоджає, ускладнює або виключає можливість участі такої особи у розгляді кримінального провадження. Обмеження можливостей участі особи у розгляді кримінального провадження не залежить від підстав несення військової служби (за призовом чи контрактом). В обох цих випадках саме держава залучає особу до несення військової служби. Перебування обвинуваченого на військовій службі за контрактом у військовій частині під час воєнного стану в країні перешкоджає судовому процесу та може бути підставою для зупинення судового провадження.
З дослідженої судом довідки, виданої начальником відділення кадрової роботи військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_7 №40/35/10/1258 від 14.02.2025 року вбачається, що матрос молодший сержант ОСОБА_5 перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зі змісту довідки № 40/35/11/5-1200 від 15.03.2025 року, виданої командиром військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_8 , обвинувачений ОСОБА_5 на підставі бойового розпорядження командира бригади, при безпосередній участі у бойових діях, а саме виконанні бойових завдань у складі БТГр НОМЕР_2 Слов'янської бригади НГУ в районі населеного пункту Часів Яр Донецької області отримав травму.
З урахуванням наведеного клопотання про зупинення кримінального провадження є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 177-178, 182, 314, 335, 369, 371, 372, 376 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_9 про скасування запобіжного заходу у вигляді застави та повернення застави - відмовити.
Розгляд кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №62024080200001424 від 30.09.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України - зупинити до звільнення обвинуваченого з військової служби.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяОСОБА_1