Головуючого
Міщенка С.М.,
суддів
Глоса Л.Ф. і Паневіна В.О.,
розглянувши в судовому засіданні в місті Києві 12 вересня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на судові рішення щодо нього, -
встановила:
вироком Дебальцівського міського суду Донецької області від 21 червня 2005 року
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Воронезької області (Російська Федерація), жителя міста Світлодарська Донецької області, раніше не судимого, -
засуджено за ст. 286 ч. 1 КК України на 1 рік і 6 місяців виправних робіт з відрахуванням в доход держави 10 % заробітку та позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.
Судом постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на відшкодування спричиненої злочином матеріальної шкоди 645 гривень 60 копійок та 5000 гривень на відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 26 серпня 2005 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
ОСОБА_1 визнано судом винним і засуджено за те, що він 6 серпня 2003 року близько 17-ої години, рухаючись на мотоциклі по АДРЕСА_1 допустив порушення Правил безпеки руху України, внаслідок чого вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_2, яка отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 порушується питання про пом'якшення йому міри покарання та зменшення суми на відшкодування моральної шкоди на користь потерпілої. Свою вимогу він мотивує тим, що судом безпідставно було призначено йому таку сувору міру покарання, яка не відповідає тяжкості вчиненого злочину. На його думку, покарання визначено без достатнього врахування даних про його особу та інших обставин справи, що пом'якшують його відповідальність. Крім того, він не погоджується з стягнутою з нього сумою на відшкодування моральної шкоди, вважаючи її завищеною.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для внесення справи на касаційний розгляд.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину підтверджена сукупністю зібраних по справі, вірно оцінених та обґрунтовано покладених судом в основу вироку доказів та по суті у скарзі не заперечується.
Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ст. 286 ч. 1 КК України є правильною.
Міра покарання ОСОБА_1 призначена у відповідності до вимог закону з урахуванням характеру та ступеня суспільної небезпечності вчиненого злочину, даних про його особу та усіх обставин справи. Колегія суддів вважає в даному випадку покарання необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження нових злочинів, й таким, що не підлягає пом'якшенню.
При вирішенні цивільного позову судом також не було порушено вимог закону, своє рішення суд належним чином мотивував, з таким його рішенням погоджується і колегія суддів.
Не вбачаючи передбачених ст. 398 КПК України підстав для скасування або зміни судових рішень щодо ОСОБА_1 та керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів, -
відмовити в задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1, засудженого вироком Дебальцівського міського суду Донецької області від 21 червня 2005 року.
Міщенко С.М. Глос Л.Ф. Паневін В.О.
З оригіналом згідно:
Суддя Верховного Суду України Паневін В.О.