Провадження №1-кп/447/194/25
Справа №447/1430/25
08.07.2025 року Миколаївський районний суд Львівської області
в складі головуючої судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12025141250000157 від 13.03.2025 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с.Колодруби Львівської області, з вищою освітою, одруженої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, яка має на утриманні малолітню дитину, працевлаштованої у ТОВ «ТВК «Львівхолод» на посаді керуючої магазином ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.3 ст. 358, ч.4 ст.358 КК України
за участі прокурора ОСОБА_4
обвинуваченої ОСОБА_3
представника потерпілої ОСОБА_5
ОСОБА_3 , маючи на утриманні малолітню дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи обізнаною про вимоги Порядку відшкодування вартості послуги з догляду за дитиною до трьох років «Муніципальна няня», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 68 від 30.01.2019 року «Деякі питання надання послуги з догляду за дитиною до трьох років «муніципальна няня» (в редакції від 02.10.2020) не пізніше 01.07.2020, дізнавшись про можливість отримання компенсації від держави за послуги «Муніципальна няня», порядок її отримання та перелік документів, які необхідно для цього оформити, маючи умисел на заволодіння шахрайським способом бюджетними коштами, шляхом підроблення та подальшого використання офіційних документів, вступив в злочинну змову з особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження та попередньо із нею домовившись про укладення фіктивного договору «Про надання послуг по догляду за дитиною до трьох років «Муніципальна няня», узгодили, що гроші у вигляді компенсації за послугу «муніципальна няня» можна поділити між собою, при цьому самі послуги фактично надаватися не будуть.
Реалізуючи спільний злочинний умисел 01.07.2022 у невстановленим досудовим розслідування точний час та місці, ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою підроблення офіційного документа та його використання для незаконного отримання компенсації за послуги «муніципальна няня», в розмірі прожиткового мінімуму на кожну дитину на час надання послуг, яка передбачена відповідно до Порядку відшкодування вартості послуги з догляду за дитиною до трьох років «Муніципальна няня», за попередньою змовою, шляхом власноручного проставлення підпису, підписала офіційний документ, який надає права, а саме договір № 0181228160 від 01.07.2022 укладений від імені ФОП ОСОБА_7 , про надання послуг по догляду за її малолітнім сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якому особисто власноручно у графі «Замовник» проставила особистий підпис, зміст якого не відповідав дійсності, оскільки ОСОБА_3 та особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження попередньо домовились, що умови даного договору є фіктивними та виконуватися не будуть.
Таким чином, ОСОБА_3 підробила офіційний документ, який надає право, з метою використання його підроблювачем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 358 КК України.
Крім цього, ОСОБА_3 діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного отримання компенсації послуги «Муніципальна няня», в розмірі прожиткового мінімуму на кожну дитину, яка передбачена відповідно до Порядку відшкодування вартості послуги з догляду за дитиною до трьох років «Муніципальна няня», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №68 від 30.01.2019 року, достовірно знаючи, що договір № 0181228160 від 01.07.2022 року Про надання послуг по догляду за дитиною до трьох років «Муніципальна няня», згідно якого ФОП ОСОБА_7 Код ЄДРПОУ( НОМЕР_1 ), зобов'язувалась здійснювати догляд за її малолітнім сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до досягнення нею трирічного віку за послугою «Муніципальна няня» є підробленим, 07.07.2022 особисто подала до Відділу №3 Управління соціального захисту населення Стрийської РДА, чим використала завідомо підроблений документ.
Таким чином, ОСОБА_3 використала завідомо підроблений документ, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України.
Крім цього, ОСОБА_3 діючи умисно, за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, з метою особистого незаконного збагачення, а саме отримання грошових коштів у вигляді компенсації за послугу «Муніципальна няня» та заволодіння вказаними коштами шляхом обману, керуючись корисливим мотивом, попередньо підробивши договір № 0181228160 від 01.07.2022 укладений від імені ФОП ОСОБА_7 Код ЄДРПОУ ( НОМЕР_1 ), достовірно знаючи, що послуги «Муніципальна няня» згідно договору не будуть надаватись та не надавались, з метою отримання документів, що підтверджують витрати на оплату послуги «муніципальна няня», 07.07.2022 перерахувала на рахунок ФОП ОСОБА_7 НОМЕР_2 відкритий у АТ «Приватбанк», грошові кошти у сумі 4200,00 грн. за надання послуг «Муніципальної няні», з яких, особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження повернула ОСОБА_3 , частину коштів шляхом надання їх готівкою в сумі 3200 грн.
В подальшому ОСОБА_3 , діючи умисно за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділено в окреме кримінальне провадження, достовірно знаючи, що послуги «муніципальна няня» згідно з договором № 0181228160 від 01.07.2022 не будуть надаватись, за програмою «муніципальна няня», в період з 01.07.2022 по 03.03.2024 подавала до Відділу №3 Управління соціального захисту населення Стрийської РДА фіскальні чеки, що підтверджує фіктивні витрати на оплату муніципальній няні послуги «муніципальна няня». На підставі поданих документів рішенням Відділом №3 Управління соціального захисту населення Стрийської РДА прийнято рішення про призначення компенсації та виплачено ОСОБА_3 , компенсацію за нібито то надані послуги «муніципальна няня» за період з 01.07.2022 по 03.03.2024 на рахунок в АТ КБ «Приватбанк» в сумі 126639,80 гривень, які були розподілені між ними, з яких особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, отримала 29 197,80 грн., а ОСОБА_3 97 200 грн
Таким чином, ОСОБА_3 заволоділа грошовими коштами державного бюджету, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, шляхом обману (шахрайство), тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України.
У судовому засіданні ОСОБА_3 вину у вчиненому визнала, просила суворо не карати, повідомила обставини викладені в обвинувальному акті. Просила розстрочити суму, зазначену в цивільному позові, оскільки немає достатньої суми коштів, щоб сплатити таку суму одним платежем, так як виховує сина з інвалідністю.
У судовому засіданні представниця потерпілої ОСОБА_5 щодо призначення покарання поклалась на думку суду.
Суд, заслухавши позиції сторін, з яких вину визнає вбачається, що вони не оспорюють обставини кримінального провадження, переконавшись у правильності розуміння сторонами змісту цих обставин та зважаючи на відсутність сумнівів у добровільності такої позиції визнає недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин, що відповідає вимогам частини 3 статті 349 КПК України і обмежує судовий розгляд допитом обвинуваченої та дослідженням матеріалів, що характеризують її особу.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що винуватість обвинуваченої ОСОБА_3 у вчинені нею кримінальних правопорушень доведена повністю, кваліфікація її неправомірних дій за ч. 2 ст.190, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України є правильною.
Обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , судом не встановлені.
Обвинувачена ОСОБА_3 вчинила умисне кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.190 КК України, ч.3 ст.358 КК України, яке відповідно до статті 12 КК України, є нетяжким злочином, кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 358 КК України, яке відповідно до статті 12 КК України, є кримінальним проступком.
Відповідно до ч. 2 ст.50 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 враховує: ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченої, обставину, яка пом'якшує покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання.
Обвинувачена ОСОБА_3 типово характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, одружена, раніше несудима, має на утриманні малолітню дитину.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченої. З досудової доповіді, складеної Стрийським районним відділом №1 філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області від 07.07.2025, слідує, що результат оцінки ризику обвинуваченої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , середній рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та середній рівень ризику небезпеки для суспільства.
Враховуючи тяжкість та обставини вчинених кримінальних правопорушень, а також дані про особу обвинуваченої, наявність обставин, які пом'якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд вважає, що обвинуваченій ОСОБА_3 слід призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 190 КК України, ч.3 ст. 358 КК України, ч.4 ст. 358 КК України у виді обмеження волі.
Приймаючи до уваги всі обставини справи, суд при призначенні покарання за сукупністю злочинів на підставі ч.1 ст. 70 КК України обирає принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Приймаючи до уваги вищенаведене, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинувачену та інші фактичні обставини справи, ставлення обвинуваченої до вчиненого, яка в судовому засіданні щиро розкаялася та обіцяла не допускати в подальшому протиправної поведінки, враховуючи позицію та думку представника потерпілого, який при призначенні покарання покладається на розсуд суду, позицію та думку прокурора, який просив суд звільнити обвинувачену від призначеного покарання з випробуванням, суд вважає за можливе застосувати до обвинуваченої ОСОБА_3 норми ст. 75 КК України та звільнити її від відбування покарання з випробуванням та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, так як її виправлення можливе без реального відбування покарання.
Вирішуючи заявлений прокурором цивільний позов, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
У відзиві на цивільний позов ОСОБА_3 вину визнала та просила розтермінувати погашення суми завданої шкоди на 12 місяців, оскільки не має фінансової можливості сплатити всю суму, адже є матір'ю дитини з інвалідністю, а чоловік не має постійного джерела доходу.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з ОСОБА_3 на користь держави в особі відділу №3 Управління соціального захисту населення Стрийської РДА заподіяної шкоди в розмірі 97 200 грн.
Відповідно до ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Враховуючи вищенаведене, наявність у відповідачки доходу у формі заробітньої плати, суд зазначає, що інші наведені у заяві обставини не є обґрунтованими підставами для розстрочки виконання рішення.
Запобіжний захід не обирався.
Питання речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 371, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винною у пред'явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 358 КК України та призначити їй покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
ОСОБА_3 визнати винною у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 190 КК України та призначити їй покарання у виді 1 (одного) року 1 (одного) місяця обмеження волі.
ОСОБА_3 визнати винною у пред'явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 358 КК України та призначити їй покарання у виді 1 (одного) року 2 (двох) місяців обмеження волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 1 (одного) року 2 (двох) місяців обмеження волі.
Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробовуванням строком на 1 (один) рік , якщо вона протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нове кримінальне правопорушення і виконає покладені на неї судом обов'язки.
Згідно з ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Цивільний позов задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави в особі відділу №3 Управління соціального захисту населення Стрийської РДА (81600, м. Миколаїв, вул. Пришляків, 2, Стрийського району, Львівської області на рахунок UA 938201720343120005000006406 в ДКСУ Львівської області, код ЄДРПОУ 25260251, МФО 820172) завдану матеріальну шкоду у розмірі 97 200 (дев'яносто сім тисяч двісті) грн.
Речові докази:
Чеки про перерахунки частини коштів залишити при матеріалах кримінального провадження.
Апеляційна скарга може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Миколаївський районний суд Львівської області.
Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1