Справа № 337/186/25
Номер провадження 2/337/558/2025
09 липня 2025 рокум. Запоріжжя
Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Завгороднього Є.В., за участю секретаря судового засідання Лемонджави А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення боргу кредитором спадкодавця, -
09.01.2025 позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення боргу кредитором спадкодавця.
В обгрунтування позову зазначив, 31.07.2006 ОСОБА_3 (син відповідачів) отримав від позивача кредит у розмірі 5 908,10 гривень. Після отримання кредиту ОСОБА_3 належним чином не виконував зобов'язання з погашення заборгованості, а ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. На момент його смерті обсяг заборгованості склав 117 917,34 грн, у тому числі:5 908,10 грн - заборгованість за тілом кредиту, 105 581,19 - заборгованість за відсотками, 3 474,00 - заборгованість за комісією, 2 954,05 - заборгованістю за пенею.
З огляду на те, що ОСОБА_3 на момент смерті проживав разом зі своїми батьками (відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ), позивач презюмує, що останні прийняли від померлого позичальника спадщину, а відтак, просить з них стягнути в рівних частках розмір заборгованості за кредитом (117 917,34 грн) та судові витрати.
Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 20.01.2025 відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.
В підготовче засідання представник позивача не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Крім того, заявив клопотання про витребування доказів, а саме, заведеної спадкової справи щодо ОСОБА_3 , а також щодо переліку осіб, які були зареєстровані разом з ним в квартирі на момент його смерті.
Відповідач ОСОБА_2 в підготовчому судовому засіданні (05.03.2025) заперечила проти позову. Зазначила, що померлий ОСОБА_3 доводився їй та іншому відповідачу ( ОСОБА_1 ) сином. ОСОБА_3 дійсно помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак мати зазначила, що син при житті мав наркотичну залежність, неодноразово відбував покарання в місцях позбавлення волі, не мав регулярних джерел доходів та будь-якого майна, разом з ними не проживав, був тільки зареєстрований. Перед своєю смертю він вже не мав змоги себе обслуговувати, вона та чоловік були змушені доглядати за ним. Після смерті сина жодного майна - рухомого чи нерухомого - він не лишив, до нотаріуса вони з чоловіком не зверталися, в спадщину не вступали, про інших спадкоємців померлого їм нічого не відомо.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Його дружина (відповідач ОСОБА_2 ) повідомила, що чоловік має поважний вік (86 років), тяжко хворіє і наразі позбавлений можливості самостійно пересуватися.
Ухвалою суду від 05.03.2025 витребувано інформацію у Восьмої Запорізької державної нотаріальної контори щодо заведеної спадкової справи після смерті ОСОБА_3 ; у Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради - щодо осіб, які станом на дату смерті ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) були зареєстровані разом з ним в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .
В судові засідання 22.05.2025, 09.07.2025 сторони не з'явилися, про час, дату та місце судового розгляду були повідомлені належним чином. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі позивача. Від відповідачів заяви не надходили.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відповідною копією свідоцтва про смерть.
У вересні 2021 року позивач як кредитор звернувся до Восьмої запорізької державної нотаріальної контори з претензією кредитора у зв'язку з наявністю у померлого боржника ОСОБА_3 непогашеної заборгованості за отриманим кредитом (згідно з відомостями у листі - у розмірі 402 896,38 грн) та клопотанням про включення вимог позивача до спадкової маси.
Відповідно до листа Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради від 10.03.2025 № 06.4-02/02/797 разом з ОСОБА_3 на момент його смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) проживали ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Згідно з відомостями, які містяться у спадковій справі (номер спадкової справи 68354281, номер у нотаріуса 155/2021), заведеної після звернення позивача із претензією кредитора (23.09.2021), свідоцтво про право на спадщину жодній особі не видавалося; інформація про спадкоємців, які вступили у право на спадщину, відсутня; відомості про спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , відсутні.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.
Відповідно до ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Аналіз вказаних положень цивільного законодавства свідчить про те, що необхідною умовою покладення на спадкоємців обов'язку задоволення вимог кредитора є наявність майна, одержаного у спадщину після смерті спадкодавця, причому обсяг вимог не може перевищувати вартість одержаного майна. Відсутність спадкового майна або його недостатня вартість не може бути підставою для стягнення зі спадкоємців померлого боргів у заявленому кредиторами обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених ст. 82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні ст. 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Оскільки суду сторонами не надано доказів щодо спадкування батьками померлого ОСОБА_3 (відповідачами у цій справі) будь-якого майна, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Ураховуючи положення ст. 141 ЦПК України, з огляду на відмову в задоволенні позову, судові витрати слід покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 4, 12-13, 76-77, 81, 89, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення боргу кредитором спадкодавця - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування сторін:
позивач - Товариство Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (місцезнаходження юридичної особи: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, б. 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570);
відповідач 1 - ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач 2 - ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Суддя Євген ЗАВГОРОДНІЙ