308/9480/25
09.07.2025 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Хамник М.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне порушення, яка надійшла з Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , виданий 05.07.2022 року органом 2101, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , місце роботи, посада: бухгалтер ПП « ОСОБА_2 », раніше не притягалась до адміністративної відповідальності,
за ч.1 ст. 184 КУпАП, -
16.06.2025 о 16год. 20хв. ОСОБА_1 неналежним чином виконувала покладені на неї батьківські обов'язки по вихованню своєї доньки, гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого остання в парку «Цапля», що на пл.Жупанатській, розпивала алкогольний напій «РЕВО», чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 повідомила, що провела з донькою виховну бесіду щодо шкідливості вживання алкогольних напоїв. Просила суворо її не карати.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП передбачає ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, вчиненому при вище викладених обставинах повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності, кожен окремо та взаємозв'язку для ухвалення даного рішення, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №694491 від 16.06.2025, письмовими поясненнями гр. ОСОБА_1 , ОСОБА_3 від 16.06.2025, рапортом поліцейського про виявлене правопорушення та іншими матеріалами справи.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст.ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Відповідно до положень ст. 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову про закриття справи, зокрема, при оголошенні усного зауваження.
Дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, за умов відсутності негативних наслідків скоєного адміністративного правопорушення, враховуючи особу, яка вчинила правопорушення, ступінь вини, обставини, що пом'якшують відповідальність, враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в зв'язку з незначним характером правопорушення, вчинення його вперше та ненастанням шкідливих наслідків, тобто малозначністю вчиненого правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_4 можливо звільнити від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням, а провадження у справі - закрити.
Враховуючи, що п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому враховуючи той факт, що усне зауваження, виходячи з норм ст.ст.22, ч. 3 ст.284 КУпАП, не відноситься до видів адміністративних стягнень, тому не має підстав для стягнення судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 9, 22, 33, 40-1, 283-285 КУпАП, суддя,-
Звільнити ОСОБА_1 , 31.01.1983 від адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.184 КУпАП, у зв'язку з малозначністю та обмежитися усним зауваженням, із закриттям провадження по справі.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області М.М. Хамник