Справа № 298/882/25
Номер провадження 3/298/596/25
08 липня 2025 року с-ще Великий Березний
Суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області Зизич В.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , українця, громадянина України, уродженця смт. Биківка Романівського району Житомирської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , інспектора прикордонної служби 1-ї начальника групи утримання інженерних знаків (військове звання - сержант), за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-18 КУпАП,-
До Великоберезнянського районного суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення ЗхРУ №143234 від 20 червня 2025 року, складений помічником начальника відділу прикордонної служби - начальником відділення моніторингу обстановки відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В) ОСОБА_2 , щодо ОСОБА_1 .
Вивчивши протокол у справі про адміністративне правопорушення та приєднані до нього матеріали, суддя приходить до висновку, що матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 слід повернути для належного оформлення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.ст. 245, 278, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом. При підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, а при розгляді справи слід з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. На підставі цих вимог закону, а також ст.ст.251, 252 КУпАП суддя в постанові повинен навести докази вини особи, притягнутої до адміністративної відповідальності та дати їм належну оцінку в їх сукупності.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Положення статті 256 КУпАП визначають основні елементи змісту протоколу про адміністративне правопорушення. У ньому, окрім іншого, зазначається нормативний акт, який передбачає відповідальність за правопорушення.
Зміст складеного щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення не відповідає вищенаведеним вимогам.
За фабулою протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, що полягає у користуванні особистим мобільним телефоном під час виконання наказу на охорону державного кордону України в прикордонному наряді «Прикордонний патруль» в умовах особливого періоду.
Зазначається про порушення вимог наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 29.12.2021 року №1416-аг «Про використання особистих технічних засобів», також зазначено про порушення норм Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 19 жовтня 2015 року №1261, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 6 листопада 2015 року за №1391/27836 та порушення вимог Статуту Внутрішньої Служби Збройних Сил України.
Проте протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №143234 від 20 червня 2025 року, складений відносно ОСОБА_1 , не містить жодної правової кваліфікації дій правопорушника, не зазначено жодної статті КУпАП, за якою підлягають кваліфікації інкриміновані ОСОБА_1 дії, і така невідповідність протоколу вимогам ст.256 КУпАП порушує право на захист особи, відносно якої такий протокол складено, тобто особі інкриміновано вчинення правопорушення без зазначення тієї чи іншої статті КУпАП , що свідчить про неконкретність обвинувачення.
Вирішуючи питання у відповідності до положень до п. 2 ч. 1 ст. 278 КУпАП чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, судом встановлено, що в порушення положень ч.1 ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 , не містить правової кваліфікації скоєного адміністративного правопорушення.
Суддя зауважує, що наведення в описовій частині протоколу відомостей про виявлення у ОСОБА_1 особистого мобільного телефону під час виконання наказу на охорону державного кордону України в прикордонному наряді «Прикордонний патруль» в умовах особливого періоду, без зазначення конкретної статті КУпАП, за якою слід кваліфікувати дії ОСОБА_1 , є недостатнім та неконкретним формулюванням обвинуваченням.
У супровідному листі за підписом в.о. начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В) ОСОБА_3 від 23.06.2025, зазначено про направлення до суду матеріалів справи щодо ОСОБА_1 , за частиною другою ст.172-18 КУпАП, однак у протоколі про адміністративне правопорушення вказана кваліфікація дій ОСОБА_1 відсутня.
Суд наголошує, що положеннями КУпАП не передбачено право суду самостійно визначати суть вчиненого адміністративного правопорушення або вносити зміни до протоколів про адміністративні правопорушення, які складені уповноваженими особами, уточнювати і відредактовувати протоколи з цього питання самостійно суд змоги не має.
ЄСПЛ у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення.
У своїх рішеннях, в тому числі і проти України, ЄСПЛ неодноразово наголошував на необхідності суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в т.ч. вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Пункт другий статті 6 Конвенції про основні права та свободи людини і відповідна практика ЄСПЛ вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного.
Деталі обвинувачення мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист.
Особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).
Вирішуючи справу, суддя виходить з того, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених у ст. 258 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст. 251 КУпАП) у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.
Складання протоколу - це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності, однак сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути вирішальним доказом винуватості.
Суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За змістом ст.278 КУпАП при виявленні недоліків в протоколі про адміністративне правопорушення складеному всупереч вимогам ст. 256 КУпАП, або в інших матеріалах, що перешкоджають або унеможливлюють об'єктивний розгляд справи, особа, що провадить підготовку до розгляду справи, повертає матеріали справи відповідному органу, що порушив провадження в адміністративній справі на дооформлення.
Верховним Судом України визнано правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені, в тому числі без додержання вимог ст. 256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення (п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14).
Враховуючи існуючу необхідність в усуненні зазначених недоліків, відповідно до ст.ст. 256, 278 КУпАП справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 повертається для належного оформлення.
При цьому, суд звертає увагу, що доопрацьовану справу про адміністративне правопорушення необхідно повернути до суду з урахуванням вимог ч. 2 ст. 38 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 256, 268, 277, 278, 280, 283 КУпАП, суддя, -
Матеріали справи про адміністративне правопорушення, щодо ОСОБА_1 повернути відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 для належного оформлення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Зизич В.В.