Справа № 938/366/24
Провадження № 22-ц/4808/595/25
Головуючий у 1 інстанції Джус Р. В.
Суддя-доповідач Максюта
01 липня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,
суддів: Баркова В.М., Василишин Л.В.,
секретаря Петріва Д.Б.,
з участю представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Оберемчук О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою представника Акціонерного товариства «Універсал Банк» Македона Олександра Андрійовича на рішення Верховинського районного суду Івано-Франківської області, ухвалене суддею Джусом Р.В. 07 лютого 2025 року в селищі Верховина Івано-Франківської області, повний текст якого складено 12 лютого 2025 року,
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2024 року акціонерним товариством «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк») подано позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що АТ «Універсал Банк» запустив новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank.
Особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється у точці видачі або спеціалістом Банку.
Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті Банку https://www.monobank.ua/terms.
12 березня 2018 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за умовами якого відповідач отримав кредит в розмірі 50 000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .
Сторони домовились, що підписана анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг у Універсал Банку, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає між ними кредитний договір. Підписавши анкету-заяву, відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку зазначених документів.
Надання і обслуговування кредиту обумовлено пунктом 5 розділу ІІ Умов, а саме: щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.п.5.1,5.2, 5.3, 5.4 Договору, на підставі яких відповідач при укладенні договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.
В редакції Умов та Правил, згідно з Тарифами, сторони дійшли згоди, пільговий період за карткою становить до 62 днів, пільгова відсоткова ставка - 0,00001% річних, розмір обов'язкового щомісячного платежу за користування кредитними коштами - 4% від заборгованості, базова відсоткова ставка - 3,1% на місяць, збільшена відсоткова ставка на місяць за карткою на суму загальної заборгованості - 6,2% на місяць.
Відповідальність за порушення строків виконання грошового зобов'язання клієнтом за договором визначена п.п.5.15-5.19 розділу ІІ Умов.
Взяті на себе зобов'язання позичальник належним чином не виконував, у зв'язку з чим утворилася заборгованість.
Загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 станом на 11 лютого 2024 становить 125 156,94 грн, в тому числі: 125 156,94 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 0,00 грн - заборгованість за пенею.
Враховуючи, що відповідач в процесі розгляду справи здійснив погашення заборгованості в сумі 15 000,00 грн, із врахуванням клопотання про зменшення позовних вимог банк просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 110 156,94 грн грн та судові витрати у розмірі 3028,00 грн (а.с.1-4, 100, том 1).
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду
Рішенням Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 07 лютого 2025 позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь акціонерного товариства "Універсал Банк" заборгованість за кредитним договором від 12.03.2018 року в сумі 25 706,93 грн та 706,23 грн судового збору (а.с.130-133, том 2).
Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги
Не погодившись з рішенням суду представник акціонерного товариства «Універсал Банк» подав апеляційну скаргу, у якій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Зазначає, що ухвалюючи оскаржуване рішення, судом не було досліджено механізму отримання банківських послуг проєкту Monobank, а також процедуру ознайомлення Споживача з Умовами, правилами обслуговування, Тарифами, Таблицею розрахунку вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту.
Так, підписанням анкети-заяви про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг, відповідач погодився з умовами та правилами надання банківських послуг, які разом з цією заявою, Тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.
Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» перебувають в загальному доступі та розміщені на офіційному сайті фінансової установи https://www.monobank.ua/terms.
Підписанням цього Договору клієнт підтвердив, що він ознайомлений з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту та отримав їх примірники у мобільному додатку (пункт 3 Анкети-заяви).
Окрім того, погодився з тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати та збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту.
Крім того, з Тарифів та Паспорту споживчого кредиту, таблиці обчислення загальної вартості кредиту вбачається підписання їх сторонами договору шляхом накладення електронного цифрового підпису. Відсутність на паперовому екземплярі Умов фізичної особи не свідчить про неукладеність договору про споживчий кредит. Боржник висловив свою згоду з зазначеними документами в електронному вигляді у мобільному за стосунку «monobank» шляхом застосування клієнтом та Банком електронного цифрового підпису.
Отже, наведене свідчить про укладення між сторонами у встановлений законом спосіб Договору, в тому числі погодження сторонами Умрв та Правил разом з додатками, які є невід'ємною складовою Договору.
Крім того, Клієнт на постійній основі, але не рідше ніж один раз на 30 календарних днів, зобов'язаний ознайомлюватися із чинною редакцією Умов і Правил, що розташовані на офіційному сайті фінансової установи та/або в мобільному додатку.
Враховуючи, що клієнтом було неодноразово проведено банківські операції із використанням власної картки (переказ коштів, поповнення мобільного телефону, оплата товарів у торгових точках та інше), відповідач надавав свою згоду із змінами, доповненням до Договору про надання банківських послуг від 12.03.2018 року.
Звертає увагу на те, що редакція Умов та Правил, що наявна у матеріалах справи, може носити показовий характер та може доповнюватися позивачем.
Відтак, наявні всі підстави стверджувати, що Умови та правила, які знаходяться у публічному доступі, та посилання на офіційному сайті фінансової установи (https://www.monobank.ua/terms), які містяться у кожній Анкеті-заяві, підписаній Клієнтами (а це понад 8 млн.), є загальновідомим фактом.
Тому посилання суду на недоведеність Банком того, що самі ці Умови і Правила розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними , є безпідставними, оскільки такі не ґрунтуються на приписах Закону України «Про електронну комерцію».
Оскільки відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі), тому виникла заборгованість.
Банк направив повідомлення відповідачу про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте відповідач на контакт не виходив та не вчиняв жодної дії, направленої на погашення заборгованості.
Крім того, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, відповідач не надав суду контр розрахунку суми заборгованості, відтак відсутні законні підстави для того, щоб піддати сумніву нараховану позивачем суму боргу.
За наведених підстав просить рішення суду в частині відмовлених позовних вимог скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, в іншій частині рішення суду залишити без змін (а.с.150-154, том 2).
Позиція інших учасників справи
Правом на подання відзиву на апеляційну скаргу відповідач не скористалася, що відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.
Позиція Івано-Франківського апеляційного суду
У судове засідання не з'явився представник апелянта Акціонерного товариства "Універсал Банк", про причини неявки не повідомили, хоча про день місце та час розгляду справи повідомлені належним чином.
Приймаючи до уваги, що неявка осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає апеляційному розгляду справи, апеляційним судом виконаний обов'язок щодо повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про день, місце та час судового засідання, тому колегія суддів розглянула справу у їх відсутності.
Згідно з статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ст. ст. 263, 264 ЦПК України рішення суду повинно бути законним i обґрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають iз встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.
Вислухавши пояснення представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Оберемчук О.О., доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши, відповідно до ст.367 ЦПК України, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою, виходячи з таких підстав.
Фактичні обставини справи
Судом встановлено, 12.03.2018 року ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, в результаті чого отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. У заяві зазначено, що ОСОБА_1 згідний з тим, що ця заява разом із Умовами і Правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які він отримав у мобільному додатку (а.с. 18, том 1).
До вказаної анкети-заяви банк додав Умови і правила обслуговування фізичних осіб в ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів. Загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток (Monobank), які містять у собі Умови і правила обслуговування фізичних осіб в ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (Monobank), Тарифи, Таблицю обчислення вартості кредиту та Паспорт споживчого кредиту, які, як зазначає позивач, викладені в редакції, чинній на момент укладення договору.
Відповідно до п.п. 1.3 п. 1 розділу 2 Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» (далі - Умови), клієнт погоджується з тим, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку і клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити кредитний ліміт.
Згідно з положеннями п.п. 5.9 п.5 розділу 2 Умов, на суму наданого кредиту банк нараховує відсотки. Відсотки нараховуються за кожен календарний день використання кредитного ліміту, з розрахунку 365/366 календарних днів у році, за процентними ставками, зазначеними у тарифах.
Клієнт зобов'язаний щомісяця сплачувати щомісячний мінімальний платіж в розмірі та в термін, що зазначені в мобільному додатку. При несплаті щомісячного мінімального платежу клієнт повинен сплатити штраф за несплату щомісячного мінімального платежу згідно з Тарифами. Банк розглядає будь-який надісланий платіж клієнта як визнання клієнтом даного штрафу в розмірі платежу, що надійшов, але не більше суми штрафу, визначеного Тарифами (п. 5.11 Умов).
За Тарифами банку, пільговий період за карткою Monobank встановлюється до 62 днів (діє з моменту виникнення заборгованості до кінця календарного місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, при умові її погашення в повному обсязі); пільгова відсоткова ставка 0,00001%; розмір обов'язкового щомісячного платежу за користування кредитними коштами 4% від заборгованості (не менше 100 грн., але не більше залишку заборгованості); базова відсоткова ставка 3,1% на місяць на залишок заборгованості; збільшена відсоткова ставка на місяць за карткою на суму загальної заборгованості 6,2% на місяць (нараховується у випадку наявності простроченої заборгованості).
Пунктом 5.15 розділу 2 Умов визначено, що у разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитом, клієнт сплачує банку відсотки в подвійному розмірі від зазначених у тарифах, що діють на дату нарахування. Відсотки нараховуються від суми загальної заборгованості за кожен день прострочення замість базової процентної ставки, зазначеної в Тарифах.
Відповідно до п. 5.16 розділу 2 Умов у разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою (істотне порушення клієнтом зобов'язань). На залишок простроченої заборгованості банк нараховує, а клієнт сплачує штраф у розмірі згідно з Тарифами, але не більше 50% від суми одержаного клієнтом кредиту. При цьому діє відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі 0,00001 % річних.
Відповідно до п. 5.17 Умов, у випадку настання істотного порушення клієнтом зобов'язань банк не пізніше наступного робочого дня у Мобільному додатку направляє клієнту повідомлення про відповідне порушення із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення та строку, протягом якого вони мають бути здійснені (а.с. 19-31 том1).
Також позивач долучив таблицю «чорна картка monobank», паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank», таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача (а.с. 32-36, том 1).
У паспорті споживчого кредиту чорної картки mobobank, долученого до матеріалів справи, mobobank зазначено зокрема інформацію про основні умови кредитування: тип кредиту: поновлювальна кредитна лінія з пільговим періодом використання, сума кредиту від 0 до 500 000 (в залежності від суми, яка погоджена у заявці на кредит та відображена у мобільному додатку) грн.; строк кредитування - 25 років з правом автоматичного продовження, мета отримання кредиту: на споживчі потреби, спосіб і строк надання кредиту: кредитні кошти надаються клієнту у вигляді суми кредитного ліміту на споживчі потреби на платіжній картці клієнта, яка відкрита у банку на підставі укладеного договору про надання банківських послуг); інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту: процента ставка пільгова - 0,00001%, базова - 3,1% в місяць, тип процентної ставки - фіксована, комісія за зняття готівки - 4%, загальні витрати за кредитом - 36668,07 грн, реальна річна процентна ставка - 44,26%, порядок повернення кредиту, додаткова інформація та інше.
Згідно з наданим банком розрахунком заборгованості за договором про надання банківських послуг "Monobank" вбачається, що станом на 11.02.2024 року у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 125 156,94 грн, яка складається з суми загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) ( а.с. 6-17, том 1).
Застосовані норми права
В силу положень ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як зазначено в ч. 1ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору( ч. 2 даної статті).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
В силу ч.ч.1,2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно із ч.1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Виходячи із аналізу зазначених норм ЦК України, слід дійти висновку, що у разі надання послуг, в тому числі і кредитування, у формі публічного договору приєднання, оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому банк повинен був забезпечити позичальнику такі умови, які б не суперечили загальним правилам укладення кредитних договорів, були зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, зокрема і щодо встановлення комісії і пені.
Тобто банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
Із прийняттям Закону України Про електронну комерцію № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини третьої статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четвертої статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина шоста статті 11 вказаного Закону). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина дванадцята статті 11 Закону № 675-VIII.
За змістом статті 12 вказаного Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Встановлено, що у жовтні 2017 року АТ «Універсал Банк» запустив новий проект «Monobank», в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки «Monobank». Після перевірки кредитної історії на платіжних картках монобанк за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт.
Особливістю проекту «Monobank» є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом.
Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.
З матеріалів справи встановлено, що 12 березня 2018 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг АТ «Універсал Банк».
Зазначена анкета-заява не містить відомостей про розмір тіла кредиту (кредитного ліміту), строк дії кредитного договору, відсутня також інформація про розмір процентів за користування кредитом.
Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір та зобов'язався виконувати його умови.
Згідно з пунктом 3 анкети-заяви, відповідач беззастережно погодився з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту та повідомляти його про це шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.
Підписанням анкети-заяви відповідач засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. Визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтвердив, що всі наступні правочини можуть вчинятися ним або банком з використанням електронного цифрового підпису (пункт 6).
Згідно з пунктом 11 заяви усе листування щодо цього договору відповідач просив здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору.
До анкети-заяви банком було долучено витяг з Умов і правил обслуговування рахунків фізичної особи, Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ Універсал Банк при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank (а.с. 19-31, том 1).
У підписаній анкеті-заяві відповідач визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях.
Після підписання анкети-заяви у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у банку виникло зобов'язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов'язання оплачувати послуги банку, що виникають в результаті використання платіжних карток згідно Тарифів та повернути кредит.
На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 70000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок.
Встановлено, що прийняті на себе зобов'язання за вказаним кредитним договором АТ «Універсал Банк» виконало своєчасно і повністю, надававши кредиті ресурси в повному обсязі. Відповідач в свою чергу користувався кредитними коштами та частково сплачував заборгованість за договором, що підтверджує факт укладення кредитного договору.
Позивач, обґрунтовуючи позов, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 12.03.2018 року, посилався на витяг з Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк», як невід'ємну частину кредитного договору.
Витягом з Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк», що наданий позивачем на підтвердження позову, визначено, в тому числі: порядок нарахування процентів та їх розміри, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та інші умови.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитом, та, зокрема саме у зазначеному у цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
Колегія суддів вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови обслуговування рахунків фізичної особи, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.monobank.ua/terms) неодноразово змінювалися самим АТ «Універсал Банк» у період - з часу виникнення спірних правовідносин (12.03.2018 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (23.04.2024 року), тобто кредитор мав можливість додати до позовної заяви витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
Більше того, надана позивачем редакція Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» була затверджена рішенням правління банку № 46 від 24 листопада 2021 року, тобто після укладення між сторонами кредитного договору від 12 березня 2018 року.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови обслуговування рахунків фізичної особи, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату процентів, наданий банком Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.
При цьому згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Колегія суддів вважає, що витяг з Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк», затверджених рішенням правління банку № 46 від 24 листопада 2021 року, які містяться у матеріалах справи, не визнається відповідачем та не містить його підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 12.03.2018 року, шляхом підписання анкети-заяви. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді плату за користування кредитними коштами, яка встановлена у формі сплати процентів.
Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19.
Долучена до позову копія паспорту споживчого кредиту Чорної картки monobank не приймається до уваги судом та не може вважатись складовою кредитного договору, форма такого документу носить інформаційний характер та не є складовою кредитного договору. У паспорті споживчого кредиту вказано, зокрема, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту.
Потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, яка викладена у постанові від 23 травня 2022 року у справі №393/126/20.
Необхідно також зауважити, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 12 березня 2018 року у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить строку повернення кредиту (користування ним).
Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду про те, що позивачем не доведено, що сторонами при підписанні анкети заяви від 12.03.2018 року було погоджено розмір процентів та інші умови, які викладені в Умовах і правилах обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг, оскільки матеріали справи не містять підтверджень про ознайомлення відповідача з основними умовами кредитування (не містять його підпису), як і немає доказів, що саме ці умови і правила обслуговування розуміла відповідачка, ознайомилась і погодилась з ними, підписуючи анкету-заяву, а також те, що вказані документи на момент отримання ОСОБА_1 кредитних коштів містили умови, зокрема щодо сплати відсотків, списання по яких відображені у розрахунку заборгованості та виписці по руху коштів.
Суд також зазначає, що в даному спорі договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою-споживачем банківських послуг (ч. 1 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Згідно із п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
У п. 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийнятій 09 квітня 1985 року № 39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН, зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав у контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.
Пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності не може ефективно здійснити свої права, бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту й Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг - це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил, тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Таким чином, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору АТ «Універсал Банк» 12 березня 2018 року АТ «Універсал Банк» повідомив відповідачу умови кредитування та узгодив зі споживачем саме ті умови, які вважає узгодженими та на які посилається. Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності, розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду при розгляді 18 травня 2022 року справи № 697/302/20 за позовом АТ «Універсал Банк» про стягнення заборгованості.
Разом з тим, з виписки по руху коштів, яка надана позивачем, встановлено, що ОСОБА_1 отримав кошти з кредитної картки, активно ними користувався, що підтверджує існування кредитних правовідносин між ним та АТ «Універсал Банк», однак не повертав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями.
Колегія суддів звертає увагу, що ОСОБА_1 не заперечував факт отримання кредитної картки та отримання за нею кредитних коштів, користувався кредитними коштами та частково сплачував заборгованість за договором, отже не заперечував факту укладення кредитного договору.
Оскільки відповідачем в добровільному порядку АТ «Універсал Банк» кошти не повернуті, що свідчить про порушення його прав, банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення кредитних коштів.
Згідно з наданим банком розрахунком заборгованості за договором про надання банківських послуг "Monobank" встановлено, що станом на 11.02.2024 року у ОСОБА_1 утворилась заборгованість у розмірі 125156,94 грн, яка складається з суми загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).
Аналіз розрахунку свідчить, що нараховані банком відсотків на залишок поточної заборгованості за кредитом у період з 07.10.2018 року по 11.02.2024 року в сумі 84 450,01 грн були включені банком у загальний розмір заборгованості за кредитним договором б/н від 12.03.2018 року та такі сплачені відповідачем.
Згідно виписки про рух коштів по картці від 04.09.2024 року встановлено, що станом на 11.02.2024 року АТ «Універсал Банк» надало кошти ОСОБА_1 і різниця між наданими та повернутими коштами дорівнює 125 156,94 грн.
Окрім того, як стверджується сторонами та підтверджується випискою, після подання позову до суду відповідачем було сплачено кошти в сумі 15 000,00грн. Вказані платежі були враховані позивачем та заборгованість була зменшена до 110156,94грн.
З огляду на викладене, суд дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково, оскільки розмір заборгованості за кредитним договором слід зменшити на суму сплачених відповідачем відсотків, розмір яких не був узгоджений.
Відтак, сума заборгованості за кредитним договором від 12 березня 2018 року становить 25 706,64 грн (110156,94-84450,01) та підлягає стягненню з ОСОБА_1 .
Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач був обізнаний про конкретні запропоновані йому Умови та правила банківських послуг, у зв'язку з відсутністю у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, сума заборгованості за кредитним договором від 12 березня 2018 року становить 25 706,64 грн (110156,94-84450,01) та підлягає стягненню з ОСОБА_1 .
Переглянувши справу за наявними в ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовано всебічно та повно, їм дано вірну правову оцінку, а рішення суду постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до не правильного вирішення справи, тому підстав для скасування оскарженого рішення немає.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст. 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» залишити без задоволення, а рішення Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 07 лютого 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.О. Максюта
Судді: В.М. Барков
Л.В. Василишин
Повний текст постанови складено 08 липня 2025 року.