Справа № 953/8044/23
н/п 1-кс/953/4967/25
"04" липня 2025 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду в м. Харкові скаргу захисника ОСОБА_3 , яка подана в інтересах ОСОБА_4 , про скасування повідомлення про підозру від 18.03.2025 року у кримінальному провадженні № 12023152310000147 від 03.04.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4, 5 ст. 190 КК України,-
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5 ,
слідчого - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисників підозрюваного - ОСОБА_3 , ОСОБА_7 ,
Захисник ОСОБА_3 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 03.07.2025 року звернувся зі скаргою про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 18.03.2025 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4, 5 ст. 190 КК України у кримінальному провадженні № 12023152310000147 внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 03.04.2023 року.
В судовому засіданні захисники підозрюваного ОСОБА_4 - ОСОБА_3 , ОСОБА_7 подану скаргу про скасування підозри підтримали та просили задовольнити. В судовому засіданні зазначили, що пред'явлена ОСОБА_4 підозра є необґрунтованою, оскільки матеріали кримінального провадження № 12023152310000147 від 03.04.2023 року з якими ознайомлена сторона захисту не містять даних, які свідчать про наявність у діях ОСОБА_4 інкримінованих йому складів злочинів та доказів його причетності, підозра не конкретизована, виходячи з викладу фактичних обставин, зазначених у підозрі не вбачається наявності у його діях усіх ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4,5 ст. 190 КК України. Твердження у повідомленні про підозру щодо участі ОСОБА_4 у розробці плану вчинення злочинів проти власності, зокрема, незаконного заволодіння грошовими коштами громадян України, шляхом вчинення шахрайських дій, не підтверджуються жодними доказами, також відсутні докази того, що ОСОБА_4 , мав на меті заволодіти чужим майном (грошима) саме шляхом обману, органом досудового розслідування не встановлено, та не доведено, що саме ОСОБА_4 розміщувалось оголошення на російському телебаченні, про надання «цілительских» послуг, внаслідок чого потерпіли телефонували та він отримував грошові кошти. В повідомленні про підозру не зазначено яку саме ОСОБА_4 було використано електронно-обчислювальну техніку, однак в повідомленні про підозру інкриміновано кваліфікуючу ознаку шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки. Стороною обвинувачення не доведено складу об'єктивної та суб'єктивної сторони злочину передбаченого ст. 190 КК України, не дотримано вимоги ст. 91 КПК України. Із аналізу положень ст.ст.276-278 КПК України можна виділити наступні підстави для скасування повідомлення про підозру: порушення процесу (порядку) здійснення повідомлення про підозру, відсутність обов'язкових елементів повідомлення про підозру, відсутність на день повідомлення про підозру достатніх доказів для підозри особи. Враховуючи викладене, сторона захисту вважає, що стороною обвинувачення у кримінальному провадженні №12023152310000147 від 03.04.2023 порушено порядок здійснення повідомлення про підозру, так як у процесуальному документі відсутні обов'язкові елементи повідомлення про підозру, а також повідомлення про підозру складено без достатніх доказів для підозри особи, у зв'язку з чим просили скаргу задовольнити, пред'явлену ОСОБА_4 підозру скасувати.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав доводи своїх захисників.
Прокурор у судовому засіданні заперечив проти задоволення скарги, вказавши, що матеріали кримінального провадження вказують на причетність ОСОБА_4 про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 4, 5 ст. 190 КК України, а зібрані наразі у досудовому розслідуванні матеріали свідчать про обґрунтованість пред'явленої йому підозри. Зазначив, що при здійсненні повідомлення про підозру органом досудового розслідування було дотримано вимог положень ст.ст. 276- 278 КПК України, причетність ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними у провадженні матеріалами досудового розслідування, порушень вимог КПК України не встановлено.
Слідчий ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги адвоката, вважаючи її безпідставною та необґрунтованою.
Вислухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали скарги, заперечення, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Повідомлення слідчого, прокурора про підозру є рішенням, оскарження якого допускається відповідно до п.10 ч.1 ст.303 КПК України.
Таке рішення може бути оскаржено підозрюваним, його захисником чи законним представником після спливу одного місяця з дня повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду з обвинувальним актом.
Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачено ст.278, випадки повідомлення про підозру передбачені ст.276, зміст повідомлення про підозру ст. 277 вказаного закону.
Отже підставою оскарження вказаного процесуального рішення є порушення вище вказаних процесуальних норм.
Так, відповідно до положень ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов'язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов'язані детально роз'яснити кожне із зазначених прав.
Згідно із ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.
Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ст.278 КПК України). У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов'язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор (ст.279 КПК України).
За висновком Великої Палати Верховного Суду, що викладений у постанові від 11.12.2019 у справі №536/2475/14-к, вручення процесуального документа (повідомлення про підозру), а також повідомлення і роз'яснення (за необхідності) прав підозрюваному є кінцевим етапом, яким завершується процедура здійснення повідомлення про підозру.
В тому разі, якщо підставою скасування повідомлення про підозру є порушення вказаних процесуальних норм, то можна зробити висновок про недійсність повідомлення про підозру з моменту його (повідомлення) здійснення.
Перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст.17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень ст.303 ч.1 п.10 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх належності, допустимості, достатності та взаємозв'язку, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.
Визнання доказів недопустимими належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду (ст.89 КПК України).
На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття "обґрунтована підозра" як існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п.175 Рішення в справі "Нечипорук і Йонкало проти України" (заява N42310/04, рішення від 21 квітня 2011 року, остаточне 21.07.2011), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.
При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
Крім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозрі не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вирок чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Як вказано слідчим та прокурором, причетність ОСОБА_4 до інкримінованих йому кримінальних правопорушень за ч. 4,5 ст.190 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами у їх сукупності, зокрема: заявою ОСОБА_8 про вчинення кримінального правопорушення; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 від 30.08.2024; протоколом огляду документів від 31.08.2024; заявою ОСОБА_9 про вчинення кримінального правопорушення; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_9 від 12.12.2024; заявою ОСОБА_10 про вчинення кримінального правопорушення; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_10 від 12.12.2024; протокол додаткового допиту потерпілої ОСОБА_8 від 11.01.2025; протоколом огляду документів від 11.01.2025; протоколом огляду предмету (мобільного телефону) від 11.01.2025; протоколами оглядів від 03.09.2024, 18.11.2024, 19.11.2024, 12.12.2024, 19.12.2024; протоколом за результатом проведення НСРД - обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи та додатками до нього від 29.10.2024 стосовно ОСОБА_4 ; протокол за результатом проведення НСРД - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 29.10.2024 стосовно ОСОБА_4 ; протоколом за результатом проведення НСРД - аудіо-відеоконтроль особи від 29.10.2024 стосовно ОСОБА_4 ; протоколом за результатом проведення НСРД - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 30.10.2024 стосовно ОСОБА_11 ; протоколом за результатом проведення НСРД - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 26.11.2024 стосовно ОСОБА_12 ; протоколом за результатом проведення НСРД - обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи та додатками до нього від 26.10.2024 стосовно ОСОБА_4 ; протоколом за результатом проведення НСРД - візуальне спостереження за особою від 26.12.2024 стосовно ОСОБА_13 ; протоколом за результатом проведення НСРД - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 27.12.2024 стосовно ОСОБА_11 ; протоколом за результатом проведення НСРД - аудіо-відеоконтроль особи від 27.12.2024 стосовно ОСОБА_4 ; протоколом за результатом проведення НСРД - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 29.01.2025 стосовно ОСОБА_13 ; протоколом за результатом проведення НСРД - аудіо-відеоконтроль особи від 21.02.2025 стосовно ОСОБА_4 ; протоколом за результатом проведення НСРД - зняття і інформації з електронних комунікаційних мереж від 21.02.2025 стосовно ОСОБА_4 ; протоколом додаткового допиту потерпілої ОСОБА_8 від 17.03.2025; протоколом огляду предмету (мобільного телефону) від 17.03.2025; протоколом огляду документів від 17.03.2025; протоколами обшуків від 18.03.2025 за місцем мешкання ОСОБА_11 , ОСОБА_4 та ОСОБА_12 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 19.03.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 26.03.2025.
Заперечення сторони захисту щодо відсутності належних матеріалів під час оцінки обґрунтованості пред'явленої підозри були оцінені слідчою суддею в ухвалі від 18.03.2025 під час розгляду клопотання слідчого та прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання підозрюваного під вартою, нових даних, які б спростовували зроблені слідчою суддею висновки стороною захисту наразі не наведено.
Із поданої скарги вбачається, що підставами для скасування повідомлення про підозру сторона захисту вважає те, що повідомлення про підозру є необґрунтованим з огляду на відсутність доказів причетності ОСОБА_4 до інкримінованих злочинів, не доведення наявності ознак складу об'єктивної та суб'єктивної сторони злочинів які йому інкримінуються в пред'явленій підозрі, відсутність доказів в цій частині, а також невідповідності та неповноті викладу фактичних обставин, визначеній органом досудового розслідування, правовій кваліфікації інкримінованого складу злочину.
Як встановлено при розгляді скарги, за своїм змістом повідомлена ОСОБА_4 18.03.2025 року підозра відповідає вимогам ст. 277 КПК, при врученні повідомлення слідчим були дотримані вимоги ст. 278 КПК України, повідомлення про підозру було здійснено за наявності достатніх даних у сторони обвинувачення, які давали можливість дійти висновку, що ОСОБА_4 причетний до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.
Дані, що містяться у наданих слідчим до слідчого судді копіях матеріалів кримінального провадження № 12023152310000147 внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 03.04.2023 року в розумінні їх достатності та добросовісності можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4,5 ст. 190 КК України, а тому доводи захисників про відсутність об'єктивних ознак, неконкретність чи суперечливість, чи недостатність зібраних доказів для підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення за статтями, що інкриміновані, є необґрунтованими та безпідставними.
Згідно рішень Європейського суду з прав людини у справах «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan» пункт 88, «Erdagozv. Turkey» пункт 51, «Cebotari v. Moldova» пункт 48 «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Murray v. the United Kingdom». Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.
Також, відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Відповідно до положень ст.277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором, а також визначено вимоги, яким це повідомлення має відповідати.
Зміст повідомлення про підозру узгоджується з вимогами вказаної статті - ст. 277 КПК України.
Під час досудового розслідування у повідомленні зазначається стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, які відомі на момент здійснення повідомлення про підозру.
При цьому слідчим суддею на даній стадії провадження не перевіряється наявність всіх елементів складу кримінального правопорушення, наведені у повідомленні про підозру.
Наведені обставини у повідомлені про підозру мають бути достатніми вважати, що особа могла вчинити вказане кримінальне правопорушення.
Даних на спростування зазначеного стороною захисту під час розгляду скарги за ст. 303 КПК України надано не було.
Враховуючі дані обставини, слідча суддя зазначає про відсутність підстав для скасування повідомлення про підозру за даних обставин.
За таких обставин, аналіз вищевказаних норм закону дає підстави стверджувати те, що у ході розгляду цієї скарги підлягає з'ясуванню дотримання у ході повідомлення про підозру ОСОБА_4 вимог глави 22 КПК України, в тому числі щодо відповідності підозри вимогам ст.ст. 276, 277, 278 КПК України, з чого вбачається, що при здійсненні повідомлення про підозру, органом досудового розслідування було дотримано вимоги положень ст.276-278 КПК України, тому подана скарга задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.277-278, 303, 305-307, 309, 371-372 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , яка подана в інтересах ОСОБА_4 , на повідомлення про підозру від 18.03.2025 року у кримінальному провадженні № 12023152310000147 від 03.04.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4, 5 ст. 190 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1