Справа №348/1625/25
Провадження №1-кп/348/275/25
09 липня 2025 року м. Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
представника потерпілого ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12024091200000489, внесеного у Єдиний реєстр досудових розслідувань 11.12.2024, про обвинувачення:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Яремче, Надвірнянського району Івано-Франківської області, жителя та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, з професійно-технічною освітою, на утриманні нікого не має, депутатом не обирався, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі КК України),
10.12.2024 приблизно о 19:00 год, у темну пору доби, водій ОСОБА_6 , керуючи автомобілем марки Audi A4, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався ділянкою автодороги Н-09 сполученням Львів - Мукачево, що по вул. Соборна у с. Стримба Надвірнянської ТГ Надвірнянського району Івано-Франківської області у напрямку м. Мукачево. Дана ділянка дороги із підйомом та призначена для двох напрямків руху, має дві смуги у напрямку м. Мукачево та одну смугу у зустрічному напрямку.
У цей час, попереду, зліва на право, перпендикулярно осі дороги рухався пішохід ОСОБА_4 .
Однак, водій ОСОБА_6 , рухаючись зі швидкістю близько 70 км/год., що перевищує максимально-допустиму швидкість у населених пунктах, рухаючись прямою ділянкою дороги, не врахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, проявив неуважність, своєчасно не вжив заходів до зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого вчинив наїзд на ОСОБА_4 .
При цьому ОСОБА_6 порушив вимоги Правил дорожнього руху, а саме:
п. 1.5., згідно якого, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
п. 2.3., в якому зазначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;
п. 12.1., в якому зазначено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;
п. 12.2., згідно якого у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги;
п. 12.3., у відповідності до якого, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди;
п. 12.4., відповідно до якого у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.
У результаті порушення ОСОБА_6 Правил дорожнього руху відбулась дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження, у вигляді закритої травми ділянки лівого гомілковостопного суглобу у вигляді перелому обох кісточок з підвивихом стопи, які відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, як такі що не є небезпечні для життя в момент їх заподіяння та викликали тривалий розлад здоров'я.
Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 просив відповідно до вимог ст. 46 КК України звільнити його від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням із потерпілим, провадження відносно нього закрити, про що подав відповідне письмове клопотання.
Обвинувачений ОСОБА_6 визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, за обставин, які викладені в обвинувальному акті. Зазначив, що кримінальне правопорушення ним вчинене вперше, раніше до кримінальної відповідальності він не притягувався, потерпілий претензій до нього не має, не заперечує проти звільнення його від кримінальної відповідальності, оскільки шкоду ним відшкодовано. Наслідки закриття провадження у зв'язку з примиренням з потерпілими йому роз'яснені та зрозумілі.
Потерпілий ОСОБА_4 підтримав заявлене клопотання,просив закрити кримінальне провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_6 зв'язку з тим, що з обвинуваченим примирились, шкода йому відшкодована, претензій не має, про що також подав відповідну письмову заяву.
Представник потерпілого не заперечував щодо звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Зазначив, що обвинувачений одразу надавав допомогу потерпілому на лікування.
Обвинуваченому ОСОБА_6 відповідно до вимог ч. 3 ст. 285 та ч. 8 ст. 284 КПК України було роз'яснено підстави звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.
Прокурор вважає за можливе закрити кримінальне провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Розглянувши клопотання, заслухавши думку прокурора, потерпілого та його представника, обвинуваченого, суд дійшов висновку, що кримінальне провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_6 підлягає закриттю, враховуючи таке.
Згідно ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Аналізуючи положення ст. 46 КК України можна дійти висновку, що підставою цього виду звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язкова сукупність таких умов, як:
1. особа вчинила кримінальне правопорушення вперше;
2. кримінальне правопорушення належить до кримінального проступку або необережного нетяжкого злочину;
3. кримінальне правопорушення не належить до корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
4. особа, яка вчинила таке кримінальне правопорушення, примирилася з потерпілим;
5. особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Для закриття справи на підставі згаданої статті необхідна вся сукупність наведених у законі умов, відсутність хоча б одного із цих складових елементів виключає звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 правильно розуміє і не оспорює формулювання та характер пред'явленого йому обвинувачення, правову кваліфікацію своїх дій за ч. 1 ст. 286 КК України, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності такої його позиції, а відтак діяння, яке поставлено обвинуваченому в провину, дійсно мало місце, вчинене ним, і отримало правильну кримінально-правову оцінку та визнано самим обвинуваченим.
Крім того, обвинувачений цілком розуміє свої права, визначені ч. 3 ст. 285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 46 КК України, а також наслідки закриття провадження з цієї підстави і після роз'яснення цих положень наполягав на закритті провадження з підстави, передбаченої ст. 46 КК України.
З вимоги заступника начальника СВ Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області та довідки №3-19062025/26006 від 19.06.2025 вбачається, що обвинувачений ОСОБА_6 раніше не судимий.
ОСОБА_6 за медичною допомогою до лікарів нарколога та психіатра КНП «Яремчанська ЦМЛ» не звертався згідно відповіді КНП «Яремчанська ЦМЛ» від 24.06.2025.
Відповідно до характеристик по місцю проживання характеризується позитивно.
ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, що відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, який не відноситься до корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. При цьому, злочин вчинено ним з необережності, він раніше кримінальних правопорушень не вчиняв та примирився з потерпілим і відшкодував завдану його діями шкоду.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Витрати на залучення експерта повністю відшкодовані.
Питання речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Питання про скасування арешту майна слід вирішити в порядку ст. 174 КПК України.
Керуючись ст. 46 КК України, ст. 100, 174, 284, 285, 286, 288 КПК України, суд
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 задовольнити.
Звільнити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст. 46 КК України та кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024091200000489 від 11.12.2024 щодо ОСОБА_6 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Після набрання ухвалою законної сили арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 12 грудня 2024 року у справі №348/2951/24, а саме на автомобіль марки «Audi A4», державний номерний знак НОМЕР_2 , осколок дзеркала та уламок пластмаси від автомобіля, скасувати повністю.
Речові докази та документи після набрання ухвалою законної сили:
- осколок дзеркала та уламок пластмаси від автомобіля, які упаковано до спеціального пакету SUD 2056097 (постанова від 11.12.2024, квитанція від 12.12.2024), які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області - знищити.
- медичну карту стаціонарного хворого №7420 на ім'я ОСОБА_4 (постанова від 17.04.2025), яка зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, повернути в КНП «Надвірнянська ЦРЛ».
Копію ухвали після її оголошення вручити сторонам кримінального провадження.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.
Суддя ОСОБА_1