Справа № 191/1604/20
Провадження № 1-кп/191/171/20
іменем України
25 червня 2025 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
представника потерпілого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове в режимі відео конференції з власних технічних засобів кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,-
В провадженніСинельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 заявив клопотання про призначення повторної комісійної судово-медичної експертизи, обґрунтовуючи його тим, що під час досудового розслідування кримінального провадження було проведено дві судово-медичні експертизи, за результатами яких були складені висновки, які містять діаметрально протилежні та взаємовиключні відповіді на ключове питання, що підлягає доказуванню. Так, згідно з висновком експерта №93 від 27 квітня 2020 року найбільш ймовірним механізмом утворення ушкоджень голови у потерпілого є падіння з висоти власного зросту з наданим прискоренням та ударом правою половиною голови об жорстку площину асфальтового покриття. Згідно з висновком комісійної експертизи №83 від 21 травня 2020 року причиною ушкоджень є прямий удар ногою, взутою у взуття, в праву бокову частину голови потерпілого. Наявність у матеріалах справи двох офіційних доказів, що містять взаємовиключні висновки, створює непереборні сумніви та унеможливлює формування у суду внутрішнього переконання, заснованого на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, як того вимагає ст.94 КПК України. Підстави для сумнівів у правильності висновку комісійної експертизи №83 на думку захисника є порушення процедури проведення повторної експертизи, оскільки на пряме питання, на підставі яких даних комісія дійшла кардинально протилежного висновку, ніж експерт ОСОБА_7 , експерт ОСОБА_8 відповів, що експерти не оцінювали попередній висновок, що є прямим порушенням п.4.13. «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз...», який зобов'язує при проведенні повторної експертизи вказувати причини розбіжностей з висновками попередніх експертиз. Також мав місце вихід за межі компетенції та підміна медичного аналізу інтерпретацією відеозапису, оскільки на питання, чи був би висновок про удар ногою таким самим категоричним лише на підставі медичних документів (без відеозапису), експерт ОСОБА_8 відповів, що тоді б закінчили експертизу на 4 питанні, що є прямим визнанням того, що медичні дані самі по собі не дозволяли дійти висновку про удар. Крім того, мало місце відсутність об'єктивних наукових методів та маніпуляція поняттями, оскільки на питання, чи проводилося моделювання або біомеханічні розрахунки сили удару для об'єктивного порівняння двох версій (падіння та удар), експерт відповів негативно, пославшись на те, що заборонено експериментувати з живою людиною, що є ухиленням від суті питання маніпуляцією, оскільки біомеханічний аналіз травми - це, перш за все, застосування фізико-математичних методів, а не експеримент на живій людині. Сучасна судова медицина передбачає можливість проведення інженерних розрахунків на основі даних про масу, швидкість, еластичність кісткової тканини та характеристик об'єктів, що контактують. Відмова від застосування доступних наукових методів розрахунку свідчить, що висновок комісії про неможливість утворення травми внаслідок падіння є лише суб'єктивним припущенням експертів.
Обвинувачений у судовому засіданні клопотання захисника підтримав.
Прокурор у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував.
Представник потерпілого у судовому засіданні проти задоволення клопотання захисника заперечував.
Суд, заслухавши думку учасників процесу, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Згідно п.1 ч.2 ст.332 КПК України суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності.
Як вбачається висновку експерта №93 від 27 квітня 2020 року експертом ОСОБА_7 зазначено, що найбільш ймовірним механізмом утворення ушкоджень голови у потерпілого є падіння з висоти власного зросту з наданим прискоренням та ударом правото' -половиною голови об жорстку площину асфальтового покриття.
В подальшому були проведені слідчі експерименти за участю потерпілого ОСОБА_9 і свідка ОСОБА_10 і 27 квітня 2020 року постановою слідчого була призначена додаткова судово-медична експертиза з метою визначення, чи могла бути причиною спричинених потерпілому тілесних ушкоджень прямий удар ногою, взутою у взуття, в праву бокову частину голови потерпілого, на що згідно додаткового висновку експерта №94 від 27 квітня 2020 року у своїх власних показах як потерпілий ОСОБА_9 , так і свідок ОСОБА_10 , відображених у представлених протоколах проведення слідчих експериментів від 27 квітня 2020 року, не надають повної і детальної інформації щодо механізму травмування ОСОБА_9 , що в свою чергу не дозволяє об'єктивно визначитися з відповідністю судово-медичних експертних даних і наданих механізмів утворення травми голови ОСОБА_9 .
У зв'язку з тим, що механізм утворення тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_9 не був встановлений, постановою слідчого від 30 квітня 2020 року була призначена комісійна судово-медична експертиза і за висновком даної експертизи №83 від 21 травня 2020 року причиною тілесних ушкоджень є прямий удар ногою, взутою у взуття, в праву бокову частину голови потерпілого.
Отже, у даному випадку суду надані не кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а наданий висновок комісійної судово-медичної експертизи, за результатами якої був встановлений механізм спричинення потерпілому тілесних ушкоджень, оскільки за висновком додаткової судово-медичної експертизи даний механізм встановити не виявилося можливим.
Таким чином, суд вважає за необхідне у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про призначення повторної судово-медичної експертизи відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.332, 350 КПК України, суд,-
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про призначення повторної комісійної судово-медичної експертизи відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає, а заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали виготовлено 30 червня 2025 року.
Суддя ОСОБА_1