Справа № 2-8761/2010
Провадження № 6/201/192/2025
03 липня 2025 року місто Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Демидової С.О.,
з секретарем судового засідання Терновою А.В.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «Верус», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
До Соборного районного суду міста Дніпра 09 травня 2025 року надійшла заява ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «Верус», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обгрунтування заяви послався, що рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 31 серпня 2010 року по справі №2-8761/2010 за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус» ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості стягнуто, зокрема, солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» у рахунок повернення заборгованості за кредитним договором № IFHAGL0000004V від 19.02.2008 р. 593 114,33 грн.. Дане рішення набрало законної сили 13.09.2010 р.
На виконання вказаного рішення позивачу було видано виконавчі листи № 2 - 8761 від 04 листопада 2010 р. про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості у розмірі 593 114,33 грн.. Виконавчий лист щодо стягнення з ОСОБА_1 був пред'явлений до виконання до відділу ДВС Червоноградського (тепер Шептицького) МУЮ у Львівській області (ВП №23218494), а щодо ОСОБА_2 до відділу ДВС Івано-Франківського МУЮ у Івано-Франківській області (ВП №23055268).
Так, з 10 грудня 2010 р. на виконанні перебував виконавчий лист № 2 - 8761 від 04 листопада 2010р. про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» у розмірі 593 114,33 грн.
Постановою державного виконавця від 19 вересня 2011 р. було повернуто виконавчий документ стягувачу у зв'язку із відсутністю у боржника майна, на яке можна звернути стягнення. Строк повторного пред'явлення виконавчого листа № 2 - 8761 від 04.11.2010 р. до виконання сплив 19 вересня .2012 р.
Зазначені обставини встановлено ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 липня 2013 р. у справі №201/8371/13-ц провадження 6/201/361/2013 про відмову у видачі дубліката виконавчого листа № 2-8761/2010 по цивільній справі № 2-8761/10
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05 березня 2012 р. справа № 2-8761/2010 за заявою позивача було знято арешт з квартири.
Постановою відділу ДВС Івано-Франківського МУЮ у Івано-Франківській області від 04 лютого 2013р. у ВП №23055268 іпотечне майно - квартиру, звільнено з під арешту.
01 березня 2013 р. з метою виконання рішення суду, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ПАТ КБ «Приватбанк» за кредитним договором, було укладено договір купівлі-продажу квартири за 524 800,00 гривень, а 27 березня 2013р. договір про внесення змін до договору купівлі-продажу квартири про зміну ціни продажу на 520 000,00 грн., яким сторони домовилися пункт 4 Договору купівлі-продажу квартири від 01 березня 2013 року викласти у наступній редакції: «4. Продаж цей за домовленістю вчинено за 520 000 грн. без ПДВ, які перераховуються “Покупцем» протягом десяти банківських днів на рахунок ПАТ КБ “Приватбанк» 29095827703001, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570 для зарахування на рахунок “Продавця» НОМЕР_1 ІПН 2748713930. Підтвердженням повного розрахунку за майно, яке є предметом цього договору, повинна виступати заява “Продавця» про здійснення з ним повного розрахунку за цим договором, підпис на якій повинен бути нотаріально засвідчено. У випадку не проведення повного розрахунку у вказаний строк, цей договір вважається неукладеним, з покладанням на “Покупця» обов'язку повернути майно, яке є предметом цього договору “Продавцю» та відшкодувати йому понесені збитки та втрачену вигоду».
Згідно із нотаріальною заявою продавця кошти від продажу квартири покупцем перераховано безпосередньо на зазначений у договорі рахунок ПАТ КБ «Приватбанк».
Відтак, рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровськ від 31 серпня 2010 р. у справі №2-8761/2010 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , як поручителя та ОСОБА_2 , як позичальника в користь ПАТ КБ «Приватбанк» 593 114,33 грн. в частині сплати 520 000 гривень виконане боржником добровільно в березні 2013 року. Крім того, рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 серпня 2021р. у справі №344/5416/21, яке залишене в силі (зі зміною мотивувальної частини) постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 09 грудня 2021 р., визнано припиненою поруку ОСОБА_1 за зобов'язаннями ОСОБА_2 перед ПАТ КБ «Приватбанк» за кредитним договором, на підставі якого рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровськ від 31 серпня 2010 р. у справі №208761/2010 з ОСОБА_1 , як з поручителя, було солідарно стягнено заборгованість за зобов'язанням ОСОБА_2 у сумі 593 114,33 грн.
18 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Червоноградського ВДВС із заявою з проханням надати: 1. Розрахунок заборгованості за виконавчим провадженням № 23218494 про виконання рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровськ від 31 серпня 2010 р. у справі №2-8761/2010 станом на день надання відповіді із врахуванням часткового погашення заборгованості за рахунок відчуження предмета іпотеки; 2. Реквізити для сплати заборгованості за виконавчим провадженням № 23218494 про виконання рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровськ від 31 серпня 2010 р. у справі №2-8761/2010 із врахуванням часткового погашення заборгованості шляхом відчуження предмета іпотеки; 3. Інформацію щодо накладених на майно та не знятих на даний час обтяжень та/ або арештів у виконавчому провадженні № 23218494.
Листом від 05 січня 2024 року Червоноградський ВДВС повідомив ОСОБА_1 про те, що сума заборгованості згідно виконавчого провадження № 23218494 становить:
- сума грошових коштів, яка підлягає стягненню за виконавчим документом 593 114,33 грн;-
- сума стягнення виконавчого збору 59 311,43 грн;
витрати виконавчого провадження 431,00 грн. та надав реквізити для сплати.
27 грудня 2023 р. ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ «Приватбанк» із заявою з проханням надати інформацію про: 1. можливість погашення залишку заборгованості ОСОБА_2 перед ПАТ КБ «ПриватБанк» в сумі 73 114,33 грн. за рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 серпня 2010 р. по справі №2 8761/2010 та банківські реквізити для зарахування коштів в гривні в рахунок погашення; 2. можливість викупу у ПАТ КБ «ПриватБанк» зобов'язань ОСОБА_2 в сумі 73 114,33 грн. за кредитним договором від 19 лютого 2008 р. № IFHAGL0000004V та процедуру такого викупу.
Відповіді від ПАТ КБ «ПриватБанк» на лист від 27 грудня 2023р. ОСОБА_1 не отримав.
27 лютого 2024 року ОСОБА_1 згідно квитанції № B9AH-PXH7-XH6K-TT7B оплатив на користь одержувача - ПриватБанк, код ЄДРПОУ 14360570, п/р НОМЕР_2 , кошти в сумі 500 грн. призначення платежу: погашення основної суми боргу по кредиту № IFHAGL0000004V від 19.02.2008 р., договору поруки № IFHA-4V від 19 лютого 2008 р. згідно рішення суду від 31 серпня 2010р. по справі № 2-8761/2010.
19 березня 2024р. ОСОБА_1 повторно звернувся до АТ КБ «Приватбанк» із заявою з проханням надати запитувану інформацію. А також листом про надання підтверджуючої інформацію про отримання Банком платежу згідно квитанції № B9AH-PXH7-XH6K-TT7B від 27лютого 2024 .
Відповіді від АТ КБ «ПриватБанк» на листи від 19 березня 2024р. заявником не отримано. В квітні 2024 р. на адресу АТ КБ «ПриватБанк» в інтересах ОСОБА_1 було направлено адвокатський запит від 03 квітня 2024р. з проханням надати інформацію та її документальне підтвердження про:
- виконання рішення від 31 серпня 2010р. по справі №2-8761/2010 в сумі 520 000,00грн., за рахунок продажу позичальником предмета іпотеки, шляхом укладення 01.03.2013р. договору купівлі-продажу квартири посвідченого приватним нотаріусом Фріс І.П. та зареєстрованого в реєстрі під № 61, за умовами якого кошти від продажу предмета іпотеки покупцем перераховані безпосередньо на рахунок АТ КБ «ПРИВАТБАНК»;
- виконання рішення від 31 серпня 2010 р. по справі №2-8761/2010 в сумі 500,00 грн., за рахунок сплати ОСОБА_1 коштів на рахунок АТ КБ «ПРИВАТБАНК» згідно квитанції № B9AH-PXH7-XH6K-TT7B від 27.02.2024 р.
Відповіді на адвокатський запит від 03 квітня 2024 р. АТ КБ «ПриватБанк» не надано.
З наведеного вбачається що АТ КБ «ПриватБанк» : 1) не повідомив орган ДВС про виконання позичальником рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровськ від 31.08.2010 р. у справі №2-8761/2010 в березні 2013 року в частині сплати 520 000 гривень за рахунок продажу іпотечного майна. 2) тричі проігнорував запити від ОСОБА_1 з проханням надати інформацію про можливість та реквізити для погашення залишку заборгованості за судовим рішенням .
14 червня 2024 року боржниками на виконання рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 серпня 2010 р. по справі № 2-8761/2010, у ВП №23218494 було сплачено на рахунок Червоноградського ВДВС :-
- 431,00 грн. витрати виконавчого провадження ВП №23218494.
- 73 114,33 грн. - залишок боргу по кредитному договору № IFHAGL0000004V від 19.02.2008 р., та договору поруки № IFHA-4V від 19.02.2008р. згідно рішення суду від 31 серпня 2010 р. по справі № 2-8761/2010, ВП №23218494;
- 7 311,43 грн. - виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від сплаченої суми у ВП №23218494;
Як вбачається, залишок заборгованості згідно судового рішення у даній справі було сплачено боржниками на рахунок органу ДВС, з огляду на ухилення АТ КБ «ПриватБанк» від прийняття виконання, оскільки АТ КБ «ПриватБанк» тричі проігноровано запити від ОСОБА_1 з проханням надати інформацію про можливість та реквізити для погашення залишку заборгованості за судовим рішенням.
17 квітня 2025 року на адресу Червоноградського (Шептицького) відділу ДВС у Шептицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції було скеровано запит, з проханням надати інформацію щодо факту сплати зазначених коштів, та їх перерахування стягувачу.
З листа Шептицького відділу ДВС від 28.04.2025р. №4/21325 вбачається що 28 квітня 2025р. державним виконавцем здійснено перерахунок стягнутих в межах виконавчого провадження ВП №23218494 коштів в сумі 73 114,33 грн. на погашення основної заборгованості АТ КБ «ПриватБанк».
Таким чином, станом на даний час рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 серпня 2010 р. по справі №2-8761/2010 про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , на користь ПАТ КБ «Приват Банк» в рахунок повернення заборгованості за кредитним договором № IFHAGL0000004V від 19.02.2008р. коштів в сумі 593 114,33 грн., та відповідно виконавчий лист № 2 - 8761 від 04.11.2010 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості у розмірі 593 114,33 грн. - повністю та добровільно виконано, зокрема: в сумі 520 000,00 грн. за рахунок продажу іпотечного майна - квартири, та шляхом сплати 73 114,33 грн. залишку боргу, а також 7 311,43 грн. виконавчого збору та 431,00 грн. витрат виконавчого провадження - на рахунок відділу Червоноградського ДВС, а також за рахунок сплати коштів в сумі 500,00 грн., на рахунок АТ КБ «ПРИВАТБАНК» згідно квитанції № B9AH-PXH7-XH6K-TT7B від 27.02.2024 р
Тому просив суд визнати виконавчий лист № 2 - 8761/2010 виданий 04.11.2010 р. Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська на виконання рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 серпня 2010р. по справі №2-8761/2010, в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570) у рахунок повернення заборгованості за кредитним договором № IFHAGL0000004V від 19.02.2008 р. 593 114,33 грн. - таким, що не підлягає виконанню.
Сторони в судове засідання не з'явилися.
Згідно ч. 3 ст. 432 ЦПК України неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.
Суд розглядає дане питання відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 серпня 2010 р. по справі №2-8761/2010 за позовом ПАТ КБ ПриватБанк до ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» у рахунок повернення заборгованості за кредитним договором № IFHAGL0000004V від 19 лютого 2008 р. 593 114,33 грн. 33 коп.
На виконання рішення суду Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська 04 листопада 2010 року було видано виконавчі листи.
Листом від 05 січня 2024 року Червоноградський ВДВС повідомив ОСОБА_1 про те, що сума заборгованості згідно виконавчого провадження № 23218494 становить:
- сума грошових коштів, яка підлягає стягненню за виконавчим документом 593 114,33 грн;-
- сума стягнення виконавчого збору 59 311,43 грн;
-витрати виконавчого провадження 431,00 грн. та надав реквізити для сплати.
З листа Шептицького відділу ДВС від 28.04.2025р. №4/21325 вбачається що 28 квітня 2025р. державним виконавцем здійснено перерахунок стягнутих в межах виконавчого провадження ВП №23218494 коштів в сумі 73 114,33 грн. на погашення основної заборгованості АТ КБ «ПриватБанк».
Відповідно до листа Шептицького відділу ДВС від 13 травня 2025 року повідомлено, що згідно платіжної інструкції № 9156 від 29 квітня 2025 року кошти в сумі 73114,40 грн перераховано на рахунок стягувача, платіжною інструкцією № 9193 від 29 квітня 2025 року кошти в сумі 7 311,5 грн. виконавчий збір, платіжна інструкція № 9155 від 29 квітня 2025 року кошти в сумі 431 грн. витрати виконавчого провадження.
Згідно із ч. 1 ст. 129 Конституції України обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання (ст. 129-1 Конституції України).
Відповідно до ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до положень частини другої статті 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Відповідно до змісту вказаної норми виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
При цьому словосполучення «або з інших причин» стосується саме припинення обов'язку боржника, який підлягає виконанню. Підстави припинення зобов'язання визначені главою 50 розділу І книги п'ятої ЦК України.
Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань, переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Суд наголошує на тому, що процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що законодавець встановлює підстави, за яких суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, зокрема, у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
У постанові від 20 лютого 2019 року у справі №2-4671/11 (провадження №61-45337св18) Верховний Суд вказав, що перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій норми процесуального права. У цьому випадку саме на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Отже, сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа або наявності інших обставин, які зумовлюють необхідність установлення питань виконання судового рішення.
Окрім того, за своїм змістом частина друга статті 432 ЦПК України передбачає визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню як повністю так і частково, а тому підстави, якими заявник обґрунтовує свою заяву, можуть бути наслідком як повного так і часткового визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а отже як повного так і часткового задоволення заяви, поданої відповідно до цієї норми закону.
Таким чином, передумовою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню є одна з наступних обставин: - помилковість видачі виконавчого листа; - боржником чи іншою особою було добровільно виконано рішення суду, внаслідок чого обов'язок припинився; - обов'язок боржника припинився з інших причин (передання відступного, зарахування, прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі, інші підстави припинення зобов'язання, передбачені главою 50 Цивільного кодексу України).
Умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, чітко визначені Законом України «Про виконавче провадження».
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
На підтвердження добровільного виконання рішення суду заявником надано платіжні інструкції про перерахування коштів стягувачу, проте заявником не надано належних доказів на підтвердження закінчення виконавчого провадження № 23218494 з примусового виконання рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська у зв'язку з його повним виконанням.
З огляду на зазначене, та враховуючи, що під час судового розгляду не встановлено обставин, визначених у ч.ч. 1, 2 ст. 432 ЦПК України для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а у разі виконання рішення в повному обсязі питання про закінчення виконавчого провадження вирішується в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», суд дійшов висновку про відсутність передумов визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а відтак у задоволенні заяви слід відмовити.
На підставі викладеного і керуючись ст. 432 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «Верус», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя С.О. Демидова