Справа № 442/4785/25
Провадження № 2-н/442/777/2025
про відмову у видачі судового наказу
07 липня 2025 р.
Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі головуючого судді - Кучаковського Ю.С., розглянувши заяву Комунального підприємства «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради видачу судового наказу про стягнення заборгованості за оплату послуг за водоспоживання з ОСОБА_1 , -
Заявник звернувся до суду із заявою, у якій просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 2 003 грн 69 коп. та судові витрати.
Заявник вказує, що боржник отримує послуги з водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 .
Заявник зазначає, що Комунальне підприємство «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради виконало свої зобов'язання та надало споживачу послуги, однак споживач не виконав взятих на себе зобов'язань та не оплачував надані послуги з водопостачання та водовідведення.
За змістом ч. 5 ст. 19 ЦПК України умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні визначаються цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 19 ЦПК України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Як зазначено у заяві про видачу судового наказу ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно відповіді відділу-центру надання адміністративних послуг Виконкому Дрогобицької міської ради № 13150/25-вх. від 04.07.2025 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
З наданого суду розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість за послуги з водопостачання та водовідведення виникла за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Заявником не надано жодних доказів про те, що саме боржник ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , - отримав дані послуги.
Відомості про належність боржнику права власності чи наявність у нього іншого володіння, користування вказаною квартирою відсутні.
Як унормовано ст.ст. 1, 3 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
З урахуванням законодавчих положень наведені обставини не свідчать про наявність у заявника безспірної заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг. У наказному провадженні суд позбавлений можливості встановити безспірність грошової вимоги заявника, достатні дані, які б давали підстави для винесення судового наказу, відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу. Крім того, згідно з п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу (ч. 2 ст. 167 ЦПК України).
З огляду на викладене у видачі судового наказу про стягнення з боржника заборгованості із оплати житлово-комунальних послуг слід відмовити. Відмова у видачі судового наказу із наведених підстав не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення недоліків або в порядку позовного провадження.
При цьому, суд роз'яснює заявнику наслідки відмови у видачі судового наказу. А саме, згідно з ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Згідно з ч. 2 ст. 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
З урахуванням наведеного, в силу положень статті 165 ЦПК України, у видачі судового наказу належить відмовити.
На підставі викладеного та ст.ст. 165, 186, 260 ЦПК України, суд -
У видачі судового наказу за заявою Комунального підприємства «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради видачу судового наказу про стягнення заборгованості за оплату послуг за водоспоживання з ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Ю.С. Кучаковський