Справа №461/5234/25
Провадження №3/461/1940/25
07 липня 2025 року суддя Галицького районного суду міста Львова Кітов О.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючої,
за ч. 1 ст. 51 КУпАП,-
08.06.2025 року близько 15:13 год., ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: м. Львів, вул. Шпитальна, 1, у магазині «Рукавичка», викрала товар загальною вартістю 55,32 грн без ПДВ.
Окрім цього, 24.06.2025 року близько 15:02 год., ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: м. Львів, вул. Шпитальна, 1, у магазині «Рукавичка», викрала товар загальною вартістю 66,54 грн без ПДВ.
ОСОБА_1 на розгляд справи не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. До протоколу долучено клопотання ОСОБА_1 про розгляд матеріалів за її відсутності.
За таких обставин, приймаючи до уваги скорочені строки на розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 277 КУпАП, вважаю за можливе розглядати справу за відсутності ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Правила, встановлені ст. 36 КУпАП, допускають розгляд одним і тим же органом справ про адміністративні правопорушення відносно особи, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень.
Адміністративні матеріали складені у відношенні однієї особи та знаходяться у провадженні одного органу, уповноваженого на їх розгляд, у зв'язку чим підлягають об'єднанню в одне провадження з присвоєння єдиного унікального номера справи 461/5234/25 (провадження 3/461/1940/25).
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх повній сукупності, оглянувши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Виходячи з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП, стверджується належними та допустимими доказами у відповідності до ст.251 КУпАП, а саме:
- даними протоколів про адміністративне правопорушення серії ВАД №477470 від 24.06.2025, серії ВАД № 477471 від 24.06.2025, які відповідають вимогам ст. 256 КУпАП та якими зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушень;
- рапортами працівників поліції від 11.06.2025;
- заявами керуючого магазином ОСОБА_2 від 24.06.2025;
- довідками про вартість викраденого товару;
Таким чином, суду надано достатньо доказів в підтвердження вчинення порушення за ч. 1 ст.51 КУпАП та вини у цьому ОСОБА_1 , підстав сумніватися в їх достатності та достовірності немає.
Дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 51 КУпАП кваліфіковані вірно, оскільки вона вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, вартість якого на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, та підлягає адміністративній відповідальності за вчинене.
Аналізуючи докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП доведена повністю.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Згідно ст. 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Адміністративні правопорушення щодо вчинення яких відносно ОСОБА_1 складено відповідні протоколи є тотожними.
Беручи до уваги те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, шо необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу.
Статтею 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом. Так, згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому з особи яка притягується до відповідальності на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
На підставі викладеного ст.ст. 36, 51, 283-285 КУпАП, суд, -
Об'єднати в одне провадження справи № 461/5234/25 (провадження № 3/461/1940/25), № 461/5234/25 (провадження № 3/461/1940/25) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Присвоїти об'єднаній справі № 461/5234/25 (провадження № 3/461/1940/25).
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 605 гривень 60 копійок судового збору.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня її постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя Олександр КІТОВ