Справа № 308/8132/25
3/308/4228/25
08 липня 2025 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Світлик О.М., за участю секретаря судового засіданні Заяць А.В., прокурора - Голича М.М., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , її захисника - адвоката Дербака Ю.Ю., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла із Закарпатського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , обіймає посаду помічника чергового чергової частини сектору моніторингу Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області, за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,
ОСОБА_1 , яка обіймала посаду помічника чергового чергової частини сектору моніторингу Станично-Луганського відділу поліції ГУНП в Луганській області до 02.02.2021, маючи спеціальне звання - капрал поліції, спеціальний жетон з індивідуальним номером 0123388, будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, згідно з підпунктом з) пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» в порушення вимог п. 2-7 абзацу 1 розділу XIII Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції» (зі змінами, внесеними згідно із Законом України №3384-ІХ від 20.09.2023), несвоєчасно, без поважних причин, а саме лише 03.07.2024 подала, опублікувавши на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, декларацію особи, яка припинила діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах «а», «в» - «ґ» пункту 2 частини першої статті 3, тобто після звільнення за 2021 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Згідно з абзацом 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов'язане з корупцією, є діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 49 Закону України «Про Національну поліцію» незалежно від професійних та особистих якостей, рівня фізичної підготовки та стану здоров'я на службу в поліції не можуть бути прийняті особи у випадках, визначених частиною другою статті 61 цього Закону, а також особи, які відмовляються від взяття на себе зобов'язань дотримуватися обмежень та/або від складання Присяги поліцейського, визначених законом.
При цьому, ч. 1 ст. 61 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що на поліцейських поширюються обмеження, визначені Законом України «Про запобігання корупції», цим та іншими законами України.
Згідно з пп. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є поліцейські.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції, якому присвоєно спеціальне звання поліції, а також має службове посвідчення та спеціальний жетон.
Наказом начальника ГУНП в Луганській області від 12.08.2019 №701о/с ОСОБА_1 вперше прийнято на службу в поліцію та призначено на посаду помічника чергового чергової частини сектору моніторингу Станично-Луганського відділу поліції ГУНП в Луганській області.
Також у порядку ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_1 склала Присягу працівника Національної поліції України, яку після складання власноручно підписала.
До цього часу за нею закріплено спеціальний жетон з індивідуальним номером 0123388 та присвоєно спеціальне звання. На час проходження служби в Національній поліції України ОСОБА_1 наділено владними повноваженнями.
Таким чином, перебуваючи на посаді помічника чергового чергової частини сектору моніторингу Станично-Луганського відділу поліції ГУНП в Луганській області, маючи спеціальне звання поліцейського, спеціальний жетон з індивідуальним номером 0123388 та склавши Присягу на вірність Українському народові, ОСОБА_1 до 02.02.2021 була поліцейським, у зв'язку з цим на неї поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».
Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію», у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Відповідно до абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП уповноважені посадові особи органів Національної поліції мають право, зокрема складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені 172-4 - 172-9, за винятком правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції - органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції.
При цьому пп. 2, 3, 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція для виконання покладених завдань уповноважена здійснювати наступне, а саме: у випадках, визначених законом, здійснювати провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймати рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечувати їх виконання; виявляти причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживати у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживати заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняти виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
У відповідності до пп. 1, 3, 13 розділу IV Положення про Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України, затвердженого наказом Національної поліції України від 09.11.2015 №83 (зі змінами, внесеними згідно з наказом Національної поліції України від 31.07.2019 №765), для виконання покладених завдань та функцій територіальні підрозділи Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України мають право: перевіряти дотримання законності та вимог антикорупційного законодавства України в системі Національної поліції України; здійснювати перевірки за фактами скоєння поліцейськими, державними службовцями та іншими працівниками поліції корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, дисциплінарних проступків; складати відповідно до вимог законодавства України протоколи про адміністративні правопорушення за фактами вчинення поліцейськими, державними службовцями та іншими працівниками поліції адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, застосовувати передбачені законом заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Таким чином, здійснення проваджень у справах про адміністративні правопорушення та складання протоколів, у разі виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією скоєних поліцейськими, належить до компетенції територіальних підрозділів Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, як спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції.
На виконання покладених завдань та функцій, Закарпатським управлінням Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, в межах компетенції, здійснюється перевірка стану дисципліни і законності в підрозділах Національної поліції України, розташованих в Закарпатській області, а також правові, організаційні та практичні заходи щодо виявлення, запобігання, попередження або припинення фактів порушення поліцейськими вимог чинного законодавства України.
Перевіркою встановлено, що згідно з наказом начальника ГУНП в Луганській області від 25.01.2021 №33о/с ОСОБА_1 відповідно до ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за п. 4 з 02.02.2021.
Протягом проходження служби в Національній поліції ОСОБА_1 неодноразово була ознайомлена під особистий підпис з пам'яткою-ознайомленням для поліцейських, державних службовців та працівників Національної поліції України з обмеженнями, пов'язаними зі службою в поліції та вимогами антикорупційного законодавства, а саме з вимогами Законів України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції», Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Статтею 1 Закону встановлено, що суб'єкти декларування - це особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в» - «ґ» пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Відповідно до п. 2 абзацу 1 розділу XIII Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції» (зі змінами, внесеними згідно із Законом України №3384-ІХ від 20.09.2023, який набув чинності з 12.10.2023) особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до ст. 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.
Таким чином, ОСОБА_1 є суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідно до підпункту «з» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції».
Відповідно до наведених вище законодавчих актів ОСОБА_1 , звільнившись 02.02.2021, а саме до 00 год. 00 хв. 01.02.2024 була зобов'язана подати декларацію особи, яка припинила діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах «а», «в» - «ґ» пункту 2 частини першої статті 3, тобто після звільнення за 2021 рік.
Відповідно до інформації з офіційного веб-сайту НАЗК, ОСОБА_1 опублікувала в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування декларацію після звільнення тільки 03.07.2024.
На підставі викладеного, в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Місце вчинення правопорушення в даному випадку є не визначеним, оскільки ОСОБА_1 мала можливість подати електрону декларацію через мережу «Інтернет» в будь-якому місці. Крім того, ОСОБА_1 проживає в м. Ужгороді, а тому ймовірне місце вчинення буде за місцем проживання.
Датою вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, як зазначено у протоколі №92 про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією від 09.06.2025, є дата несвоєчасного подання електронної декларації, а саме 03.07.2024.
Прокурор у судовому засіданні просив визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню за вказаною статтею, посилаючись на обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали. Заперечив щодо клопотання захисника про закриття провадження у справі.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Дербак Ю.Ю. у судовому засіданні просив провадження у справі закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, про що подав відповідне клопотання. Зауважив, що 09.06.2025 працівником Закарпатського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України було складено щодо ОСОБА_1 протокол №92 від 09.06.2025 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП (несвоєчасне подання декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування після звільнення за 2021 рік). Згідно з протоколом ОСОБА_1 проходила службу на посаді помічника чергового чергової частини сектору моніторингу Станично-Луганського відділу поліції ГУНП в Луганській області з серпня 2019 року до 02.02.2021. Звільнена зі служби за п. 1 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» - у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів. 20.02.2021 ОСОБА_1 було подано декларацію перед звільненням, яка охоплює період з 01.01.2021 по 02.02.2021. Однак декларація після звільнення за 2021 рік подана не була. Причиною стало те, що ОСОБА_1 не було вчасно повідомлено (усно, письмово, мобільним зв'язком чи електронною поштою) про обов'язок подання такої декларації, зокрема у 7-денний термін. У момент звільнення його підзахисна проживала та проходила службу в зоні активних бойових дій - смт. Станиця-Луганська, Луганська область. Стресові фактори, психологічна напруга, необхідність забезпечення безпеки дітей та втрати житла призвели до зниження здатності сприймати обов'язки, не пов'язані з безпекою життя. Вивченням матеріалів справи за протоколом про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 172-6 КУпАП щодо ОСОБА_1 встановлено наступні обставини. Так, 01.02.2024 відповідно до листа начальника ГУНП в Луганській області №560/111/59/01-2024 та додатків до нього, якими інформовано НАЗК про порушення вимог антикорупційного законодавства, встановлено факт порушення ОСОБА_1 вимог Закону України «Про запобігання корупції» в частині обов'язку подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування після звільнення за 2021 рік. Тобто, в розумінні п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» вже станом на 01.02.2024 спеціально уповноваженими суб'єктами у сфері протидії корупції було виявлено факт порушення ОСОБА_1 вимог Закону України «Про запобігання корупції». Більше того, з матеріалів справи вбачається, що інформацію про обов'язок подання декларації після звільнення за 2021 рік ОСОБА_1 отримала лише 03.07.2024 - з листа НАЗК (який наявний в матеріалах справи) на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 При цьому, у листі було вказано контактну особу НАЗК - ОСОБА_2 , який телефоном надав їй роз'яснення щодо необхідності подання декларації. Після отримання пояснень ОСОБА_1 одразу виконала вимоги щодо заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування після звільнення за 2021 рік, тобто 03.07.2024 через відповідний електронний ресурс, який адмініструється НАЗК, подано відповідний документ і в цей же час відповідним уповноваженим особам на складання протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, вже було відомо про факт несвоєчасного подання відповідної декларації, а тому моментом виявлення факту порушення приписів Закону України «Про запобігання корупції» в частині своєчасності подання відповідної декларації та вчинення адміністративного правопорушення є саме 03.07.2024, так як з цієї дати декларація ОСОБА_1 з'явилася в загальному доступі. З урахуванням викладеного у даному випадку днем виявлення правопорушення слід вважати дату надходження листа НАЗК - 03.07.2024, а складання протоколу відбулося лише 09.06.2025, тобто після спливу шестимісячного строку, встановленого законодавством. Таким чином, справа підлягає закриттю на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП (закінчення строків накладення адміністративного стягнення).
ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала позицію свого захисника.
Заслухавши позицію прокурора, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та її захисника, дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП - несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави.
Статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушення визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, серед іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Згідно з вимогами ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, зокрема підлягають для з'ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, водночас рішення приймається на підставі доказів, долучених у суді й оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, а відповідальність настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на несвоєчасне подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, керуючись при цьому особистим інтересом чи інтересами третіх осіб, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо припускала настання цих наслідків (ст. 10 КУпАП).
Аналіз вказаних норм приводить до висновку, що склад правопорушення за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП є формальним, обов'язковим елементом його об'єктивної сторони є умисна дія, тобто умисне неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, а тому орган, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення та прокурор, що бере участь в розгляді таких протоколів судом, зобов'язані довести наявність в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності за вчинення цього адміністративного правопорушення, умислу на неповідомлення або несвоєчасне повідомлення суттєві зміни у майновому стані.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в умовах воєнного стану» від 20.09.2023 №3384-ІХ суб'єкти декларування не пізніше 31 січня 2024 року зобов'язані подати декларації за звітні періоди 2021 та 2022 роки.
03.01.2023 ОСОБА_1 під підпис була ознайомлена з вимогами Закону України «Про запобігання корупції», а саме положеннями ст. 45 цього Закону в частині обов'язку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (а.с. 47-50).
Як встановлено суддею під час судового розгляду, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду помічника чергового чергової частини сектору моніторингу Станично-Луганського відділу поліції ГУНП в Луганській області до 02.02.2021, будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, несвоєчасно, без поважних причин, а саме 03.07.2024 подала, опублікувавши на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, декларацію особи, яка припинила діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах «а», «в» - «ґ» пункту 2 частини першої статті 3, тобто після звільнення за 2021 рік.
Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, стверджується зібраними у даній справі доказами, а саме: протоколом №92 про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією від 09.06.2025 (а.с. 1-8); рапортом заступника начальника ВМЗК Закарпатського управління ДВБ Національної поліції України Боднарчука О. від 09.06.2025 (а.с. 9); письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 29.05.2025, у яких вона зазначила, що жодного умислу чи необережності у несвоєчасному поданні декларації вона не мала, вказаний факт обумовлений наявністю роз'яснення НАЗК, війною на території її батьківщини та відсутністю будь-якого інформування її щодо необхідності подання до завершення дії режиму воєнного стану, окрім листа уповноваженого суб'єкта, на підставі якого нею подано декларацію (а.с. 66-68); послідовністю дій з офіційного веб-сайту НАЗК «https://public.nazk.gov.ua/search» щодо дати опублікування декларації після звільнення (а.с. 18-20).
З урахуванням викладеного, приходжу до висновку, що наведені докази є допустимим і достатніми на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
При ухваленні рішення суддею враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами.
Наведені ОСОБА_1 у письмових поясненнях обставини не доводять неможливість вчасно подати нею відповідну декларацію після звільнення за 2021 рік.
Слід зазначити, що під поважними причинами розуміють неможливість особи подати вчасно декларацію у зв'язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, унаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення до декларації, перебуванням (триманням) під вартою тощо.
Проте, поважних причин, які б об'єктивно унеможливлювали подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, після звільнення за 2021 рік, шляхом заповнення відповідної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, під час розгляду справи не встановлено.
Разом з тим, згідно з приписами ч. 4 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 51, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є правопорушенням, пов'язаним з корупцією.
Отже, датою виявлення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, слід вважати день виявлення уповноваженим органом несвоєчасного, без поважних причин, подання декларації після звільнення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Процедуру перевірки державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, а також юридичними особами публічного права (органами, в яких працює (працював або входить чи входив до складу утвореної в органі конкурсної комісії, до складу Громадської ради доброчесності) суб'єкт декларування (далі - відповідний орган)) факту подання суб'єктами декларування, які в них працюють (працювали або входять чи входили до складу утвореної в органі конкурсної комісії, до складу Громадської ради доброчесності), декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), згідно із Законом України «Про запобігання корупції» (далі - Закон), та повідомлення відповідним органом Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентства) про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій визначає Порядок перевірки факту подання суб'єктами декларування декларацій відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» та повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій, затвердженого Наказом Національного агентства з питань запобігання корупції 20 серпня 2021 року №539/21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 жовтня 2021 р. за №1303/36925 (далі - Порядок).
Відповідно до п. 3 Порядку перевірка факту подання декларацій та повідомлення Національного агентства про випадки неподання чи несвоєчасного подання декларацій покладаються на уповноважений підрозділ (уповноважену особу) з питань запобігання та виявлення корупції відповідного органу, а у разі, якщо Законом не передбачено утворення (визначення) такого підрозділу (особи) - інший структурний підрозділ відповідного органу, визначений керівником (далі - відповідальний підрозділ (особа)). Керівник відповідного органу організовує взаємодію відповідального підрозділу (особи) з іншими підрозділами з метою обліку суб'єктів декларування, у яких виник обов'язок подати декларації згідно із вимогами Закону.
Згідно з пп. 2 п. 4 Порядку відповідальний підрозділ (особа) відповідного органу перевіряє факт подання декларацій суб'єктами декларування у такі строки: декларації при звільненні - декларації, які подаються відповідно до абзацу першого частини другої статті 45 Закону, - протягом 10 робочих днів після спливу строку у 30 календарних днів з дня припинення суб'єктом декларування діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідальний підрозділ (особа) відповідного органу перевіряє факт подання декларацій шляхом пошуку та перегляду інформації в публічній частині Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр), на офіційному вебсайті Національного агентства (пп. 5 п. 4 Порядку).
Згідно з п. 6 Порядку у випадку встановлення факту неподання чи несвоєчасного подання декларацій суб'єктами декларування згідно з вимогами Закону відповідальний підрозділ (особа) відповідного органу повідомляє про це Національне агентство упродовж 3 робочих днів з дня виявлення такого факту. Повідомлення Національного агентства про факт неподання чи несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (додаток 1), надсилається засобами поштового зв'язку (рекомендованим листом з повідомленням про вручення). У разі повідомлення Національного агентства про неподання чи несвоєчасне подання суб'єктом декларування декларації, подання якої передбачено частиною другою статті 45 Закону, у відповідному повідомленні вказується дата припинення зазначеним суб'єктом діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування. До такого повідомлення додаються копії документів, що підтверджують дату припинення зазначеної діяльності. Повідомлення Національного агентства про факт неподання чи несвоєчасного подання декларацій надсилає відповідний орган окремо за кожним фактом такого неподання чи несвоєчасного подання.
З матеріалів справи вбачається, що начальником ГУНП в Луганській області складено повідомлення Національного агентства про факт неподання чи несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування від 01.02.2024 року №454/111/59/01-2024, у кому повідомлено про встановлення факту неподання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме щорічної (після звільнення) за 2021 рік (01.01.2021 - 31.12.2021) ОСОБА_1 , яка працювала у ГУНП в Луганській області на посаді помічника чергового чергової частини сектору моніторингу Станично-Луганського відділу поліції ГУНП в Луганській області (а.с. 16).
Вказане повідомлення разом з витягом наказу від 21.01.2021 №33о/с «По особовому складу» було скеровано ГУНП в Луганській області до НАЗК згідно з листом від 01.02.2024 №560/111/59/01-2024 (а.с. 15, 17).
Згідно з листом управління проведення спеціальних перевірок та контролю за своєчасністю подання декларації НАЗК від 21.02.2025 за №47-06/14919-25, адресованим Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, Національним агентством встановлено, що ОСОБА_1 несвоєчасно подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та враховуючи положення ч. 1 ст. 255 КУпАП направлено витяги з інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» щодо послідовності дій вказаного суб'єкта при поданні декларації та інші документи для вжиття заходів з перевірки цього факту та у разі встановлення підстав, складення протоколу про адміністративне правопорушення з метою притягнення до адміністративної відповідальності згідно з ч. 1 ст. 172-6 КУпАП (а.с. 13, 14).
Листом Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 28.02.2025 за №7706-2025 до Луганського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України скеровано для організації розгляду та прийняття рішення згідно з вимогами законодавства матеріали, які надійшли згідно з листом НАЗК від 21.02.2025 за №47-06/14919-25 (а.с. 12).
Відповідно до листа Луганського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 19.05.2025 за №18938-2025 матеріали перевірки згідно з листом НАЗК від 21.02.2025 за №47-06/14919-25 надіслано до Закарпатського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України (а.с. 11).
З протоколу про адміністративне правопорушення слідує, що датою вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, є 03.07.2024, а саме день несвоєчасного подання декларації.
Вказаними матеріалами справи встановлено, що відомості про несвоєчасне подання ОСОБА_1 декларації були встановлені ще 01.02.2024, про що свідчить повідомлення начальника ГУНП в Луганський області на адресу Національного агентства з питань запобігання корупції.
З огляду на викладене, інформацією про правопорушення спеціально уповноважені органи у сфері протидії корупції (згідно з положеннями ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції») володіли вже 01.02.2024.
Протокол №92 про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відносно ОСОБА_1 складений лише 09.06.2025.
Таким чином, матеріалами справи встановлено, що відповідний уповноважений орган на складення протоколу про невчасне неподання ОСОБА_1 декларації був проінформований ще у лютому 2024 року.
При цьому згідно з повідомленням управління проведення спеціальних перевірок та контролю за своєчасністю подання декларацій НАЗК №47-02/48498-24 від 03.07.2025, надісланим ОСОБА_3 на її електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено, що за результатами контролю щодо своєчасності подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, встановлено, що вона не подала щорічну декларацію (після звільнення) за 2021 рік (а.с. 69).
Декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 після звільнення за 2021 рік на офіційний сайт НАЗК подала 03.07.2024.
З урахуванням вищевикладеного та наявних у даній справі матеріалів, днем виявлення несвоєчасного опублікування ОСОБА_1 на офіційному веб-сайті НАЗК декларації після звільнення за 2021 рік слід вважати день подання нею відповідної декларації - 03.07.2024, а днем закінчення передбаченого ч. 4 ст. 38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення, в такому разі, слід вважати 03.01.2025.
Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП надійшов до суду 10.06.2025.
В силу приписів п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Вказівка законодавця у п. 7 ст. 247 КУпАП «на момент розгляду справи» означає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, якщо на початок розгляду справи закінчилися строки, встановлені ст. 38 КУпАП, сам розгляд справи про адміністративне правопорушення та його закінчення не обтяжений строками, визначеними ст. 38 КУпАП, а передбачений ст. 277 КУпАП, що є гарантією всебічного, об'єктивного і повного з'ясування всіх обставин, які мають значення для вирішення справи.
Якщо на момент розгляду справи в суді закінчилися строки притягнення особи до адміністративної відповідальності, то суд в разі заперечення особою своєї вини чи наявності у її діях складу адміністративного правопорушення повинен дослідити всі обставини справи, встановити, чи містить діяння ознаки та склад адміністративного корупційного правопорушення, чи належить особа до суб'єктів цього корупційного правопорушення, чи винна вона в його вчиненні, і лише після цього закрити провадження у справі.
Таким чином, оскільки на момент розгляду справи суддею строк, передбачений ч. 4 ст. 38 КУпАП, закінчився, провадження у даній справі слід закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 38, 247 п. 7, 172-6 ч. 1, 283, 284 КУпАП,
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП закрити на підставі пункту 7 статті 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого статтею 38 КУпАП.
Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області О.М. Світлик