Справа №760/9687/25 1-кс/760/5469/25
16 квітня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , розглянувши клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_2 про арешт майна в кримінальному провадженні № 42024110000000334 від 30 вересня 2024 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною третьою статті 204 КК України,
Прокурор відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_2 звернувся до Солом'янського районного суду міста Києва з указаним клопотанням.
В обґрунтування заявленого клопотання зазначив, що детективами Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Київській області розслідується кримінальне провадження № 42024110000000334 від 30 вересня 2024 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною третьою статті 204 КК України.
Протоколом автоматичного визначення слідчого судді для розгляду зазначеного клопотання визначено слідчого суддю ОСОБА_1 та передано відповідні матеріали.
Дослідивши матеріали клопотання та додані до нього докази, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання не відповідає вимогам статей 170, 171 КПК України.
Згідно з пунктом 7 частини другої статті 131 КПК України арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Частиною першою статті 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
За правилами частини третьої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено, зокрема, підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
У клопотанні прокурора зазначено, що арешт необхідно накласти з метою забезпечення збереження речових доказів.
Слідчим суддею встановлено, що детективами Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Київській області розслідується кримінальне провадження № 42024110000000334 від 30 вересня 2024 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною третьою статті 204 КК України.
З матеріалів кримінального провадження, вбачається, що невстановлені особи за попередньою змовою групою осіб, у невстановлений період часу, на території м. Києва та Київської області, здійснюють незаконне виготовлення алкогольних напоїв, що становлять загрозу для життя та здоров'я людей.
Досудовим розслідуванням встановлені відомості про причетність до вчинення осіб, які діють за попередньою змовою між собою, а також підконтрольні вказаним особам виробничі (нежитлові) приміщення, де безпосередньо здійснюється незаконне виробництво алкогольних напоїв, здійснюється незаконне зберігання сировини (спирту) та інших похідних приладів для незаконного виробництва алкогольних напоїв, а також складські (нежитлові) та житлові приміщення, де безпосередньо здійснюється незаконне зберігання незаконно виготовлених алкогольних напоїв, які з метою конспірації незаконної діяльності розташовані у різних частинах м. Києва та Київської області. Також були встановлені транспортні засоби, які використовуються для транспортування незаконно виготовлених підакцизних товарів.
08 квітня 2025 року на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 19 березня 2025 року було проведено обшук транспортного засобу Volvo V50, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , в ході якого було виявлено та вилучено: пластикові ємності з рідиною прозорого кольору з характерним запахом спирту об'ємом 5 літрів кожна у кількості 22 штуки; пластикові ємності з рідиною бурого кольору з характерним запахом спирту об'ємом 5 літрів кожна у кількості 4 штуки; картонну коробку з рідиною ємністю 10 літрів у кількості 1 штука; мобільний телефон Sumsung Galaxy A24 з сім-картою НОМЕР_3 та НОМЕР_4 ; чорнові записи у кількості 3 блокнотів; транспортний засіб «Volvo» V50, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 ; ключ від транспортного засобу «Volvo» V50, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 - 1 шт.; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Volvo» V50, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 - 1 шт.
Постановою старшого детектива Територіального управління БЕБ у Київській області ОСОБА_3 від 09 квітня 2025 року вилучені 08 квітня 2025 року під час обшуку транспортного засобу Volvo V50, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , речі, предмети та документи визнано речовими доказами у зазначеному кримінальному провадженні.
Разом з тим, у порушення вимог пункту 1 частини другої статті 171 КПК України, у клопотанні відсутнє обґрунтування необхідності арешту майна з огляду на те, що метою його застосування є збереження речових доказів, щодо відповідності такого майна критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, зокрема, наявності у вилученому мобільному телефоні інформації, що містить доказове значення, які саме сліди вчинення кримінального правопорушення містять вилучені мобільний телефон, транспортний засіб, ключ від нього та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, або які саме інші відомості містить, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також не обґрунтовано на підтвердження яких фактів та обставин воно слугуватимуть речовим доказом у зазначеному кримінальному провадженні.
Окрім того, згідно з частинами першою, другою статті 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Правовий аналіз указаних норм дає підстави для висновку про те, що питання про арешт тимчасово вилученого майна має розглядатись з обов'язковим повідомленням власника відповідного майна.
Проте, наразі клопотання про арешт майна не містить відповідних відомостей, що унеможливлює призначення відповідного клопотання до розгляду з дотриманням зазначених вимог закону.
Відповідно до частини третьої статті 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його слідчому та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
За таких обставин, оскільки клопотання подано без додержання вимог статті 171 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне повернути його слідчому на підставі частини третьої статті 173 КПК України для усунення недоліків.
На підставі викладеного та керуючись статтями 170, 171, 172 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_2 про арешт майна в кримінальному провадженні № 42024110000000334 від 30 вересня 2024 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною третьою статті 204 КК України, повернути прокурору.
Встановити строк для усунення недоліків сімдесят дві години з моменту отримання копії ухвали прокурором для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1