Справа № 287/942/25
3/287/2373/25
07 липня 2025 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Винар Любомир Вікторович, з участю секретаря судового засідання Кострицької Т.П., представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Хомича А.М. (в режимі відеоконференції), розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, посвідчення водія серії НОМЕР_1 , не працюючого, жителя АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №308971 від 22.04.2025 року слідує, що 22.04.2025 року, о 21 год. 15 хв., в м. Олевську, по вул. Комарова, Коростенського району, Житомирської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем марки FORD TRANSIT, державний номерний знак НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестеру Drager 6810. Результат огляду - 0,27 проміле. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху.
11.06.2025 року на адресу суду за допомогою підсистеми «Електронний суд» від представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Хомича А.М. надійшло клопотання про виклик свідка. У поданому клопотанні адвокат Хомич А.М. просить для надання роз'яснень по справі викликати у судове засідання поліцейського відділення поліції №2 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області сержанта поліції Швеця А.В.
04.07.2025 року на адресу суду за допомогою підсистеми «Електронний суд» від адвоката Хомича А.М. надійшло клопотання про визнання доданих до справи відеозаписів недопустимими та недостовірними доказами. У вказаному клопотанні захисник зазначає, що відповідно до вимог Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). Проте, в порушення вимог вказаної інструкції відеозйомка велась не безперервно, що підтверджується кількістю відеофайлів. При цьому, на його переконання, надані до суду відеодокази є недостовірними, оскільки нарізані хаотично та не містять повного перебігу обставин та подій. Враховуючи наведене, адвокат Хомич А.М. просить суд визнати наявні відеоматеріали в даній справі про адміністративне правопорушення недопустимими та недостовірними доказами та не приймати їх при ухваленні судового рішення по справі.
04.07.2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» адвокат Хомич А.М. звернувся до суду з клопотанням про витребування доказів. У зазначеному клопотанні захисник просить суд витребувати в Управління поліції Житомирської області інструкцію до газоаналізатора Alcotest 6810, яким проводилося вимірювання та у відділу поліції №2 міста Олевськ Коростенського РУП повне відео щодо події, яка сталася 22.04.2025 року під час складання протоколу відносно ОСОБА_1 .
Також, 04.07.2025 року на адресу суду за допомогою підсистеми «Електронний суд» від представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвоката Хомича А.М. надійшло клопотання про закриття провадження у справі. У поданому клопотанні адвокат Хомич А.М. зазначає, що на його думку, працівниками поліції грубо порушено вимоги ст. 35 Закону України «Про Національну поліції» в частині безпідставного зупинення транспортного засобу, оскільки додані до матеріалів справи відеозаписи не містять жодних доказів законної зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . При цьому, на відеозаписі не зафіксовані ознаки алкогольного сп'яніння, які нібито були виявлені у ОСОБА_1 . На відеозаписі відсутній факт керування, момент зупинки транспортного засобу, першочергове спілкування, оскільки такий починається з того, що на капоті автомобіля працівників поліції лежить газоаналізатор Драгер і один із поліцейських «чисто формально» повідомляє про наявність у особи ознак алкогольного сп'яніння та пропонує пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. Також, адвокат Хомич А.М. звертає увагу на те, що на відеозаписі відсутній проміжок часу між 21 год. 13 хв. та 21 год. 36 хв. (момент складання адміністративних матеріалів). На підставі наведеного захисник просить провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Крім того, 04.07.2025 року адвокат Хомич А.М. за допомогою підсистеми «Електронний суд» направив на адресу суду заяву про забезпечення принципу рівності та поваги до учасників судового процесу у якій просить суд вжити заходів до дотримання конституційного принципу рівності всіх учасників судового процесу та поваги.
У судовому засіданні адвокат Хомич А.М. просить залишити без розгляду подану ним раніше заяву про забезпечення рівності та поваги до учасників судового процесу. Підтримав вимоги клопотань про визнання доданих до справи відеодоказів недопустимими та недостовірними доказами, про витребування доказів, про виклик свідка та закриття провадження по справі. Вважає, що на його переконання працівниками поліції допущено ряд процесуальних порушень при складенні адміністративних матеріалів відносно його довірителя ОСОБА_1 . Зокрема, з наданого уповноваженою службовою особою Національної поліції відеозапису, з точки зору стороннього спостерігача, не можливо встановити з ким саме ведуть діалог працівники поліції. Також, крім порушень описаних у наданому ним раніше клопотанні про закриття провадження у справі просить звернути увагу суду на невідповідність часу складання адміністративних матеріалів із часом відображеним на відеозаписі з нагрудної бодікамери поліцейських. Крім того, вказує, що перед тим як проводити огляд на стан алкогольного сп'яніння працівники поліції повинні були здійснити пробний замір повітря для того щоб встановити відсутність парів алкоголю в самому мундштуці. На підставі наведеного просить закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 .
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у встановленому законодавством порядку, що стверджується матеріалами справи. Заяв про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 не надходило.
В ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках, коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Суд звертає увагу, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повинна добросовісно використовувати свої процесуальні права та обов'язки.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо він неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Оскільки, в справі приймає участь захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та виходячи з того, що відповідно до ст. 268 КУпАП, участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не є обов'язковою, суд вважає за можливе розглянути справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Вивчивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, всебічно, повно і об'єктивно, дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.
Щодо клопотання представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Хомича А.М. про виклик в якості свідка працівника патрульної поліції ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 272 КУпАП як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі.
Свідком може бути будь-яка особа, стосовно якої в уповноваженого органу (посадової особи), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, є дані, що їй відомі обставини, які стосуються справи, що підлягають установленню.
Водночас, не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
При цьому, заявляючи клопотання про виклик свідка необхідно обґрунтувати необхідність виклику свідка; повідомити питання, які неможливо з'ясувати без допиту свідка; навести обставини, які мають значення для справи, та які заявник намагається довести, заперечуючи проти факту вчинення особою адміністративного правопорушення, та які неможливо встановити без відповідних пояснень свідка, чи доказів.
Як вбачається з матеріалів справи події за фактом складання адміністративного протоколу відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП зафіксовані на бодікамеру співробітників патрульної поліції, відеозапис з якої в розумінні ст. 251 КУпАП є доказом у справі про адміністративне правопорушення, належність або неналежність якого суд встановлює під час ухвалення судового рішення по справі.
На переконання суду, захисник, заявивши клопотання про виклик свідка, останнє належним чином не обґрунтував та відповідно не довів перед судом необхідність виклику патрульного поліцейського у якості свідка, а також не обґрунтував, яким чином показання зазначеного працівника поліції можуть вплинути на правильність розгляду справи про адміністративне правопорушення та спростування факту вчинення особою адміністративного правопорушення.
Слід також звернути увагу захисника на те, що 30.08.2023 року Велика Палата Верховного Суду, переглядаючи справу № 208/712/19 стосовно водія, покараного за керування автомобілем у стані сп'яніння, після того, як ЄСПЛ встановив порушення Конвенції Україною, зазначила, що орган Національної поліції на стадії досудового оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення й так фактично виконує функцію обвинувачення та разом із протоколом скерував до суду одержані ним письмові докази.
У справі, що розглядається, поліцейський Швець А.В., про виклик якого для допиту в якості свідка просив захисник, як представник органу поліції на стадії досудового оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення фактично виконував функцію обвинувачення та разом із протоколом скерував до суду зібрані докази, що безумовно виключає допит цього працівника поліції в якості свідка.
Враховуючи те, що захисник не довів перед судом необхідність виклику зазначеного свідка, а також не обґрунтував, яким чином його показання можуть вплинути на правильність розгляду справи про адміністративне правопорушення, заявлене ним клопотання задоволенню не підлягає.
Щодо клопотання представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Хомича А.М. про витребування доказів.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Процесуальний механізм витребування доказів, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено або з метою забезпечення права особи надати необхідні докази, за наявності обґрунтованих доводів щодо неможливості одержання доказів в інший законний спосіб, аніж витребування. Витребування доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно забезпечити права особи, яка має об'єктивні перешкоди в одержанні доказів в інший законний спосіб. Тобто, ризик неможливості одержання доказів в інший законний спосіб повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для витребування доказів.
У заяві про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Разом з тим,заявляючи клопотання про витребування доказів адвокатом Хомичем А.М. не надано жодних доказів вжиття ним заходів для самостійного отримання доказів, які він просить витребувати, та не наведено причин неможливості вжиття таких заходів.
Відтак, суд вважає клопотання адвоката Хомича А.М. щодо витребування доказів необґрунтованим та не вбачає підстав для задоволення такого.
Стосовно наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина).
У відповідності до положень ст. 248 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Згідно з положеннями ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В п. 1.9 вказаних Правил встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно п.2.9 «а» даних Правил водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.
Зокрема, диспозицією ч. 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за такі види адміністративного правопорушення, об'єктивною стороною яких є:
- керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;
- передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів;
- відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При цьому, кожне з перелічених діянь становить об'єктивну сторону окремого складу адміністративного правопорушення, за яке може бути передбачена відповідальність вказаною нормою КУпАП.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а також безпеки на річковому транспорті та маломірних суднах.
Суб'єкт адміністративного проступку - спеціальний (водії транспортних засобів, інші особи, що керували транспортними засобами - ч. ч. 1-4 цієї статті; судноводії - ч. 5 цієї статті; інші особи, які керували річковими або маломірними суднами, - ч. 6 цієї статті).
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Підстави та процедура проведення огляду на стан сп'яніння чітко регламентована ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.
Згідно положень ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Згідно з вимогами п.1 Розділу 1 Інструкції №1452/73 ця Інструкція визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду.
Відповідно до положень п.2 Розділу 1 Інструкції №1452/73 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
При цьому, пунктом 3 Розділу 1 Інструкції №1452/73 визначено, що ознаками алкогольного сп'яніння є: запах з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до вимог п.7 Розділу І Інструкції №1452/73 у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Зазначені нормативно-правові акти дають зробити висновок, що для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння водія транспортного засобу в закладах охорони здоров'я є дві підстави, а саме незгода водія на проведення огляду на стан сп'яніння працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу та незгода водія з його результатами.
Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов'язаний:
- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;
- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, що мало місце 22.04.2025 року, підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №308971 від 22.04.2025 року відповідно до якого водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився поліцейським на місці зупинки транспортного засобу, результат огляду - 0,27 проміле.
На переконання суду, формулювання суті вчиненого адміністративного правопорушення, зазначене у протоколі про адміністративне правопорушення є конкретним, вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою, із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, підписаний уповноваженою на те особою. Будь-яких пояснень по суті порушення чи своєї незгоди із викладеними у протоколі відомостями ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення не висловлював, хоча він не був позбавлений можливості зазначити у протоколі про адміністративне правопорушення ті пояснення, які вважав за потрібні.
- чеком алкотестеру №663 від 22.04.2025 року з якого слідує, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проводився за допомогою приладу Alcotest 6810, результат огляду - 0,27 проміле.
Вказаний чек містить підпис уповноваженої службової особи Національної поліції, а також підписаний особою, що підлягала тестуванню ОСОБА_1 без жодних зауважень та заперечень. Відомості зазначені у чекові повністю узгоджуються із відомостями зазначеними у протоколі про адміністративне правопорушення.
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 22.04.2025 року.
У зазначеному акті вказано ознаки алкогольного сп'яніння, які були виявлені уповноваженою службовою особою Національної поліції у ОСОБА_1 , а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, а також зафіксовано результат огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння - 0,27 проміле. Таким чином, доданий до матеріалів справи акт огляду відповідає вимогам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року № 1452/735, містить усі необхідні реквізити та підписаний уповноваженою службовою особою Національної поліції.
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Додане до матеріалів справи направлення відповідає вимогам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року № 1452/735, містить усі необхідні реквізити та підписане уповноваженою службовою особою Національної поліції.
- розпискою про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
- розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу.
- копією свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №12-01/5617.
З копії вказаного свідоцтва вбачається, що прилад газоаналізатор Alcotest 6810, зав. №ARBL-0901 відповідає вимогам ДСТУ 8950:2019. Свідоцтво чинне до 15.10.2025 року.
-копією постанови серії ЕНА №4560199 від 22.04.2025 року якою ОСОБА_1 22.04.2025 року притягнуто працівниками поліції до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. 00 коп.
У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що вищезазначена постанова оскаржується ОСОБА_1 у судовому порядку. Враховуючи наведене, вказана постанова є чинною та підтверджує факт того, що ОСОБА_1 22.04.2025 року, о 21 год. 15 хв., в м. Олевську, по вул. Комарова, Коростенського району, Житомирської області керував транспортним засобом автомобілем марки FORD TRANSIT, державний номерний знак НОМЕР_2 .
- диском з відеозаписом події.
Наявний в матеріалах справи та досліджений в судовому засіданні відеозапис стосується обставин адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, який фіксує перебіг подій за участі ОСОБА_1 .
Даний відеозапис та перегляд його змісту вказує на те, що в ході спілкування з водієм ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, після чого працівник поліції запропонував пройти йому відповідно до встановленого порядку огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Drager». Водій ОСОБА_1 погодився проходити огляд на місці зупинки, результат огляду - 0,27‰. Будь-яких заперечень чи зауважень з приводу результатів огляду ОСОБА_1 не висловлював та у протоколі чи письмових поясненнях не вказував. Після цього, поліцейськими відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення.
Враховуючи наведене, ОСОБА_1 було порушено п. 2.9а ПДР України, згідно якого водію заборонено керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Твердження адвоката Хомича А.М. стосовно того, що до матеріалів справи долучено компакт-диск, на якому містяться лише фрагменти відеозапису із нагрудної камери працівників поліції, що на його думку свідчить про те, що працівники поліції під час проведення відеозйомки процедури складання адміністративного матеріалу порушили принцип безперервності її застосування, а тому такий відеозапис не може бути належним та допустимим доказом, не є слушними, так як на ньому зафіксовано цілком всю подію фіксації правопорушення, сама якість зйомки є достатньою та такою, що виключає жодні сумніви щодо оцінки тих подій, які на запису зафіксовано. До того ж, в даному випадку відеозапис не є єдиним доказом по справі, який оцінюється в сукупності з іншими доказами. Також, даний відеозапис повністю узгоджується з іншими зібраними у справі доказами.
Зафіксована на відеозаписі інформація є достатньою та об'єктивно підтверджує обставини, що мають значення для справи та узгоджуються з іншими наявними в матеріалах справи доказами.
Також, твердження адвоката Хомича А.М. про те, що на відеозаписі відсутні ознаки алкогольного сп'яніння не беруться судом до уваги, оскільки із наданого суду диску з відеозаписом події вбачається, що працівники поліції повідомляли ОСОБА_1 про виявлені у нього ознаки алкогольного сп'яніння, після чого запропонували пройти огляд на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку. Крім того, у поданому клопотанні про закриття провадження по справі адвокат Хомич А.М. не заперечує того факту, що його довірителю ОСОБА_1 службовою особою Національної поліції називалися ознаки алкогольного сп'яніння (3 сторінка, абзац 2 клопотання), проте на його переконання це відбулося «чисто формально».
При цьому, слід зазначити, що вказані ознаки відображені та зафіксовані у протоколі як суб'єктивне сприйняття поліцейським стану водія, а встановити стан наявності або відсутності алкогольного сп'яніння за такими ознаками можливо лише при проходженні відповідного огляду.
До зауваження захисника на те, що поліцейський не зробив пробний забір повітря, щоб встановити відсутність парів алкоголю в самому мундштуку, суд відноситься критично, оскільки на відео чітко зафіксовано, що працівником поліції використано новий мундштук.
Щодо заперечень адвоката Хомича А.М. про те, що на відеозаписі не зафіксовано факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 слід зазначити, що протягом всього часу відеозйомки його довіритель не заперечував, що саме він є водієм транспортного засобу автомобіля FORD, державний номерний знак НОМЕР_2 , як про це зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №308971 від 22.04.2025 року. При цьому, ОСОБА_1 ознайомлений зі змістом складених відносно нього адміністративних матеріалів, що стверджується його особистими підписами та даними оглянутого відеозапису. Будь-яких заперечень з приводу обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення чи в інших процесуальних документах, які додані до матеріалів справи не вказував, хоча не був позбавлений такої можливості.
Окремо суд звертає увагу також на те, що твердження адвоката Хомича А.М. з приводу того, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 було зупинено безпричинно за своєю суттю спростовують його ж твердження з приводу того, що матеріалами провадження не підтверджено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Не знайшли свого підтвердження і доводи адвоката Хомича А.М. про те, що з наданого працівниками поліції диску з відеозаписом події неможливо встановити з ким саме ведуть діалог працівники поліції, оскільки в ході діалогу поліцейський називає персональні дані особи, яка проходить огляд на стан алкогольного сп'яніння та звертається до неї як « ОСОБА_3 ».
Крім того, незначні розбіжності між часом складання адміністративних матеріалів та часом відображеним на відеозаписі не спростовують висновків щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, дослідивши та оцінивши в судовому засіданні докази по справі про адміністративне правопорушення, вважаю, що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП - не встановлено.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП - не встановлено.
Санкцією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У зв'язку із вищенаведеним, суд дійшов висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом.
Визначений вид та розмір покарання за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення, а також є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно вимог ст.40? КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн. (3028 грн. х 0,2).
Оскільки, особу, що притягається до адміністративної відповідальності, тобто ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення, то вважаю за необхідне стягнути з останнього судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 1, 9, 23, 33-36, 40-1, 130, 245, 251, 252, 280, 283-285 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», -
У задоволенні клопотання представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Хомича А.М. про виклик свідка та витребування доказів - відмовити.
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Штраф перерахувати на рахунок отримувача (стандарт ІВАN) UA368999980313060149000006001, Отримувач ГУК в Житомирській області, Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37976485, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21081300.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн., які перерахувати на рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Отримувач ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача ( код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Л.В.Винар