Справа № 287/943/25
3/287/2374/25
04 липня 2025 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Винар Любомир Вікторович, з участю секретаря судового засідання Кострицької Т.П., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її представника - адвоката Зарицького А.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, паспорт № НОМЕР_1 , не працюючої, жительки АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
І. Опис обставин, встановлених під час розгляду справи.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №307126 від 21.04.2025 року слідує, що 21.04.2025 року, о 03 год. 30 хв., в м. Олевську, по вул. Князя Олега, Коростенського району, Житомирської області ОСОБА_1 керувала транспортним засобом автомобілем марки АУДІ, державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатора Драгер 6810 та в медичному закладі Олевській ЦЛ відмовилася. Вказаними діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
ІІ. Позиція учасників справи.
08.05.2025 року ОСОБА_1 ознайомилася з матеріалами справи та отримала копію відеозапису, що стверджується її власноручним підписом на заяві б/н від 08.05.2025 року.
У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому їй адміністративному правопорушенні не визнала. Заперечує факт керування транспортним засобом та вказує, що 21.04.2025 року вона перебувала в гостях у подружки в с. Соснівка, Коростенського району, Житомирської області та попросила свого знайомого ОСОБА_2 підвезти її додому. Рухаючись у автомобілі вони помітили службовий автомобіль патрульних поліцейських, який рухався позаду та подавав сигнал про зупинку транспортного засобу за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольорів. Проте, ОСОБА_1 зазначає, що ОСОБА_2 , який нібито перебував за кермом автомобіля, злякався працівників поліції та почав втікати від них, заїхавши до себе на подвір'я. Коли автомобіль зупинився всі хто перебував у салоні автомобіля втекли, а тому оскільки біля автомобіля стояла лише ОСОБА_1 її і забрали працівники поліції. Стверджує, що вона сиділа на передньому пасажирському сидінні разом із ОСОБА_3 , двох хлопців які сиділи позаду вона не знає та з ними не знайома. На місці події ОСОБА_2 не повідомляв працівникам поліції, що за кермом транспортного засобу перебував саме він, оскільки втік з місця події у сусіднє подвір'я. Чому ОСОБА_1 втікала з місця події пояснити не змогла.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Зарицький А.І. у судовому засіданні просить закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення у діях його довірительки. Вказує про те, що суб'єктом правопорушення за ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення може бути лише водій транспортного засобу. Проте, ОСОБА_1 не керувала транспортним засобом, відповідними теоретичними та практичними навиками керування автомобілями не володіє. Автомобіль марки AUDI А6, державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_1 не належить, фактичним володільцем та користувачем вказаного транспортного засобу є ОСОБА_2 , який і перебував за кермом.
Свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні повідомив про те, що йому достовірно відомо чому його викликали у судове засідання. ОСОБА_1 є його знайомою, у них склалися дружні відносини та вони досить часто відпочивають разом в одній компанії. 21.04.2025 року він підвозив ОСОБА_4 додому та рухаючись на автомобілі марки AUDI А6, державний номерний знак НОМЕР_2 у напрямку вул. Князя Олега вони помітили службовий автомобіль працівників поліції, який рухався позаду та подавав сигнал про зупинку транспортного засобу за допомогою проблискових маячків. Проте, ОСОБА_2 не зупинився на вимогу працівників поліції та продовжив рух. Заїхавши на власне подвір'я він вибіг з автомобіля та сховався. Він бачив, як працівники поліції підійшли до автомобіля та забрали ОСОБА_1 до відділення поліції, проте до поліцейських не підходив та не повідомляв, що саме він є водієм транспортного засобу. Вказує про те, що в салоні автомобіля їх знаходилося п'ятеро, ОСОБА_4 сиділа поруч з ним на пасажирському сидінні разом з ОСОБА_3 . Чому ОСОБА_1 не сіла позаду на пасажирському сидінні пояснити не може. Також, ОСОБА_2 вказав, що посвідчення водія йому не видавалося та іспит із теоретичної підготовки водіїв транспортних засобів він не здавав.
ІIІ. Застосоване судом законодавство.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина).
У відповідності до положень ст. 248 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Згідно з положеннями ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасно, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозицією ч. 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а також безпеки на річковому транспорті та маломірних суднах.
Суб'єкт адміністративного проступку - спеціальний (водії транспортних засобів, інші особи, що керували транспортними засобами - ч. ч. 1-4 цієї статті; судноводії - ч. 5 цієї статті; інші особи, які керували річковими або маломірними суднами, - ч. 6 цієї статті).
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Отже, відповідальність за вказаною статтею настає не лише за керування транспортним засобом у стані сп'яніння, а так само і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідного огляду. Тобто, факт відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння сам по собі утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Поліцейські, виявивши у водія ознаки сп'яніння (алкогольного або наркотичного), який свідчить про зниження уваги та швидкості реакції водія, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, зобов'язані вчинити дії по перевірці стану водія на предмет перевірки дотримання водієм вимог підпунктів «а» та «б» пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, а водій відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху повинен на вимогу працівника поліції - пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
За змістом статті 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок, процедура та особливості проведення огляду особи на стан сп'яніння, а також дії поліцейського в разі відмови особи від проходження такого огляду передбачені пунктами 2, 3, 6, 7 Розділу 1, Розділами ІІ та Ш Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року за № 1452/735.
Так, згідно з пунктом 2 розділу І цієї Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейського) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з пунктом 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
Пунктами 6, 7, розділу І Інструкції передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Пунктами 1, 2, 10 розділу ІІ даної Інструкції передбачено, що за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Огляд на стан алкогольного сп'яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими, які мають спеціальні звання. Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі - акт огляду). У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Згідно з вимогами, передбаченими п.6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Законом не передбачено поважних чи неповажних причин відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння.
Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов'язаний:
- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;
- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
З системного аналізу вказаних норм права вбачається, що проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов'язком водія, а не його правом.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
ІV. Оцінка обставин справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, що мало місце 21.04.2025 року, підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №307126 від 21.04.2025 року відповідно до якого водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, проте від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі у встановленому законом порядку відмовилася.
На переконання суду, формулювання суті вчиненого адміністративного правопорушення, зазначене у протоколі про адміністративне правопорушення є конкретним, вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою, із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, підписаний уповноваженою на те особою, зміст висунутого обвинувачення поза розумним сумнівом було доведено ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, що підтверджується даними матеріалів провадження, в тому числі даними оглянутих відеозаписів.
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів у якому зазначені ознаки алкогольного сп'яніння, які були виявлені уповноваженою службовою особою Національної поліції у ОСОБА_1 , а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя. При цьому, ОСОБА_1 відмовилася від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Доданий до матеріалів справи акт огляду відповідає вимогам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року № 1452/735, містить усі необхідні реквізити та підписаний уповноваженою службовою особою Національної поліції.
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Додане до матеріалів справи направлення відповідає вимогам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року № 1452/735, містить усі необхідні реквізити та підписане уповноваженою службовою особою Національної поліції.
- копією постанови серії ЕНА №454597 від 21.04.2025 року якою ОСОБА_1 21.04.2025 року було притягнуто працівниками поліції до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. 00 коп.
У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що вищезазначена постанова оскаржується ОСОБА_1 в судовому порядку. Враховуючи наведене, вказана постанова є чинною та підтверджує факт того, що ОСОБА_1 21.04.2025 року, о 03 год. 30 хв., в м. Олевську, по вул. Князя Олега, Коростенського району, Житомирської області керувала транспортним засобом автомобілем марки АУДІ, державний номерний знак НОМЕР_2 .
- диском з відеозаписом події.
Наявний в матеріалах справи та досліджений судом відеозапис стосується саме обставин адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та такий фіксує перебіг подій за участі водія ОСОБА_1 , а саме її відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки, так і у медичному закладі охорони здоров'я.
Зокрема, з відеофайлів вбачається, що 21.04.2025 року у зв'язку з виявленням під час спілкування із водієм ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння працівниками поліції неодноразово в чіткій та однозначній формі запропоновано останній пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, як на місці зупинки транспортного засобу, так і в найближчому закладі охорони здоров'я. Проте, ОСОБА_1 відмовилася від проходження такого огляду, про що складено працівником поліції протокол про адміністративне правопорушення за порушення останньою вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху. Крім того, в ході діалогу з працівниками поліції ОСОБА_1 повідомляла, що вона вживала спиртні напої. ОСОБА_1 роз'яснено її права та обов'язки та ознайомлено зі змістом складених відносно неї адміністративних матеріалів.
Зафіксовані відеозаписом бодікамери поліцейського обставини, на переконання суду, безумовно стосуються подій, зафіксованих 21.04.2025 року в протоколі про адміністративне правопорушення та відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, що надає можливість повно та об'єктивно дослідити події, детально відновити їх послідовність, конкретизувати належну поведінку поліцейських та процесуальну поведінку особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Відеозаписом зафіксовані реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на неї, як на правопорушницю, яка керувала транспортним засобом з явними ознаками сп'яніння та відмовилася на законну вимогу патрульних поліцейських від проходження огляду на стан сп'яніння.
Суд визнає вищевказаний відеозапис належним та допустимим доказом, оскільки він отриманий у встановленому законом порядку та дозволяє повно і всебічно встановити обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, що поставлено їй у вину.
На переконання суду, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.
Твердження ОСОБА_1 , надані нею у судовому засіданні про те, що вона не керувала транспортним засобом автомобілем марки AUDI А6, державний номерний знак НОМЕР_2 , повністю спростовуються сукупністю досліджених судом доказів, які свідчать про те, що саме ОСОБА_1 була водієм транспортного засобу, який було зупинено працівниками поліції за допомогою проблискових маячків. Зокрема, з диску з відеозаписом події вбачається, що на момент коли працівники поліції підбігли до автомобіля ОСОБА_1 перебувала безпосередньо поряд із транспортним засобом. При цьому, протягом всього часу відеозйомки поліцейський стверджував, що він бачив, як ОСОБА_1 вийшла з автомобіля зі сторони водійського сидіння та послідовно обстоював свою позицію. Також, з диску з відеозаписом події вбачається, що ні на місці події, ні у відділенні поліції жодна особа не повідомляла працівникам поліції про те, що саме вона є водієм транспортного засобу. У судовому засіданні ОСОБА_1 вказувала про те, що позаду за автомобілем марки AUDI А6, державний номерний знак НОМЕР_2 , рухався також мотоцикл під керування її знайомого «Дмитра», який був очевидцем події, проте з переглянутого у судовому засіданні відеозапису слідує, що при спілкуванні з працівниками поліції зазначена особа, не змогла назвати персональних даних водія транспортного засобу та ухилялася від відповіді. Крім того, у судовому засіданні ОСОБА_1 не змогла пояснити чому вона втікала із місця події. Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що вказана позиція ОСОБА_1 , зважаючи на рівень її аргументованості, переконливості та послідовності є версією захисту з метою уникнення притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки на переконання суду із врахуванням всіх обставин справи та вищевказаних зібраних по справі доказів, така версія ОСОБА_1 є неспроможною і такою, що не відповідає дійсності.
При цьому, суд не бере до уваги показання свідка ОСОБА_2 про те, що саме він керував транспортним засобом автомобілем марки AUDI А6, державний номерний знак НОМЕР_2 , та не зупинився на законну вимогу працівників поліції з огляду на наступне.
Зокрема, відповідно до ст. 272 КУпАП як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі.
Цінність свідка полягає в його безпосередньому об'єктивному сприйнятті обставини справи за допомогою органів чуттів і відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи. І саме з огляду на своє нейтральне становище людина здатна об'єктивно та правильно засвідчити події і факти так, як вони дійсно відбувалися для можливості уникнення формалізму та зловживання процесуальними правами.
У постанові КАС ВС від 29.04.2020 року у справі № 161/5372/17 суд зазначив, що пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", передбачено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Обставини, що підтверджуються показаннями свідка повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому адміністративному правопорушенні.
Суд зазначає, що у провадженні Олевського районного суду житомирської області перебувала справа №287/944/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП. При цьому, надані ОСОБА_2 пояснення в межах розгляду цієї справи повністю суперечать наданим ним раніше свідченням під час розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122- КУпАП.
Окремо слід зазначити, що свідок ОСОБА_2 перебуває у дружніх відносинах із ОСОБА_1 , що підтвердили вказані особи у судовому засіданні, що викликає сумнів у об'єктивності та неупередженості його свідчень. Так, свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні повідомив, що він знає, чому його викликали до суду зі слів ОСОБА_1 . Вказане, ймовірно свідчить про те, що ОСОБА_1 ще до початку розгляду вказаної справи судом обговорювала зі свідком ОСОБА_2 події, що мали місце 21.04.2025 року з метою створення версії для захисту ОСОБА_1 та уникнення нею відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
За таких обставин, враховуючи наявність значних розбіжностей у показах допитаного у судовому засіданні свідка із наданими ним раніше свідченнями, такі не є належними доказами в справі та не можуть бути взяті судом до уваги.
Не знайшов підтвердження у судовому засіданні і той факт, що ОСОБА_2 звертався із відповідною заявою до відділення поліції про те, що саме він керував транспортним засобом автомобілем марки AUDI А6, державний номерний знак НОМЕР_2 , оскільки будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження зазначеного матеріали справи не містять.
Таким чином, дослідивши і оцінивши зібрані у справі докази, які є достовірними, оскільки відповідають фактичним обставинам справи, узгоджуються між собою, взаємно доповнюють один одного, зібрані з дотриманням порядку, встановленого КУпАП, у їх сукупності, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 порушила п. 2.5 Правил дорожнього руху та її дії за ч.1 ст.130 КУпАП кваліфіковані вірно.
V. Накладення адміністративного стягнення.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП - не встановлено.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП - не встановлено.
Санкцією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У зв'язку із вищенаведеним, суд дійшов висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом.
Визначений вид та розмір покарання за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення, а також є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самою правопорушницею, так і іншими особами.
VІ. Судові витрати.
Згідно вимог ст.40? КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн. (3028 грн. х 0,2).
Оскільки, особу, що притягається до адміністративної відповідальності, тобто ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення, то вважаю за необхідне стягнути з останньої судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 1, 9, 23, 33-36, 40-1, 130, 245, 251, 252, 280, 283-285 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», -
Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Штраф перерахувати на рахунок отримувача (стандарт ІВАN) UA368999980313060149000006001, Отримувач ГУК в Житомирській області, Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37976485, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21081300.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн., які перерахувати на рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Отримувач ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача ( код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Л.В.Винар