Провадження № 23-з/803/1715/25 Справа № 195/722/25 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В.
08 липня 2025 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання Томаківського районного суду Дніпропетровської області про направлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП, до іншого суду для розгляду,-
07 липня 2025 року до Дніпровського апеляційного суду із поданням про направлення матеріалів вказаної справи, до іншого суду для розгляду, звернувся Томаківський районний суд Дніпропетровської області.
Згідно протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 червня 2025 року призначення не відбулося, так як не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи.
Тому, Томаківський районний суд Дніпропетровської області у поданні просить апеляційний суд вирішити питання про передачу матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП, до іншого суду для розгляду.
Дослідивши зміст подання, вважаю за доцільне подання залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
В свою чергу, відповідно до ч.7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об'єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв'язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіально наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду.
У разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя такого повноваження воно здійснюється за розпорядженням Голови Верховного Суду. Відповідне рішення є також підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.
У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві, особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом (ст. 24 Конституції України та ст. 10 КПК України). Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб'єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.
З подання та доданих до нього матеріалів вбачається, що в провадженні Томаківського районного суду Дніпропетровської області перебуває справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП.
До складу Томаківського районного суду Дніпропетровської області входить чотири судді: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Згідно протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 червня 2025 року призначення суддів не відбулося, не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи, оскільки судді Колодіна Л.В., Кондус Л.А., Омеко М.В. уже слухали цю справу, у судді Скрипченко Д.М. зайнятість згідно табелю (“Відпустка 14 і більше днів») (а.с.38).
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя повинен додержуватися присяги, а за змістом ст. 57 цього Закону судді присягають Українському народові, окрім іншого, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов'язки судді.
Судові справи підлягають автоматизованому розподілу між суддями, які мають на момент автоматизованого розподілу судових справ повноваження для здійснення процесуальних дій.
Натомість, у відповідності до п.2.3.24 Положення про автоматизовану систему документообігу, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.03.2025 року №15, у разі одночасного перебування всіх суддів у відрядженнях, відпустках, їх тимчасової непрацездатності та в інших передбачених законом випадках, у яких суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ, автоматизований розподіл судових справ здійснюється автоматизованою системою у робочий день, наступний за днем, коли відпали відповідні обставини. У разі коли в суді з об'єктивних підстав правосуддя здійснює один суддя, здійснення автоматизованого розподілу судових справ не буде порушенням вимог цього Положення.
Таким чином апеляційний суд вважає, що перебування судді у відпустці в розумінні вищезазначених вимог закону не є підставою для направлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення для розгляду до іншого суду.
З огляду на вищенаведене підстави для направлення до іншого суду для розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП, відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.276 КУпАП, -
Подання Томаківського районного суду Дніпропетровської області про направлення для розгляду до іншого суду матеріалів справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП, - залишити без задоволення.
Постанова є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя : В.В. Руденко