Провадження № 22-ц/803/472/25 Справа № 235/3624/24 Суддя у 1-й інстанції - Величко О.В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.
01 липня 2025 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Бондар Я.М.
суддів Зубакової В.П., Остапенко В.О.
секретар судового засідання Лідовська А.А.
сторони
позивач - ОСОБА_1
відповідач- ТОВ « Ваша аптека»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, в режимі відеоконференції, цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат Сакун Віталій Анатолійович на рішення Краснармійського міськрайонного суду Донецької областівід 08 липня 2024 року, ухваленого суддею Величко О.В. у м.Покровську Донецької області, повного судове рішення складено 10 липня 2024 року,
У травні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Ваша аптека» про стягнення заборгованості по заробітній платі.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що перебуває у трудових відносинах з відповідачем по справі ТОВ « Ваша аптека».
Оскільки відповідач не проводить виплату заробітної плати, просила стягнути з ТОВ « Ваша аптека» на свою користь заборгованість по заробітній платі, яка згідно розрахунку складає 223 401,86 грн.
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької областіі від 08 липня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ « Ваша аптека» про стягнення заборгованості по заробітній платі задоволені частково.
Стягнуто з ТОВ «Ваша аптека» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 62 777,52 грн. з утриманням в подальшому з цієї суми обов'язкових податків та зборів.
Стягнуто з ТОВ « Ваша аптека» на користь держави судовий збір в сумі 968,96 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької областіі від 10 липня 2024 року виправлено описку у резолютивні частині рішення у присудженій до стягнення сумі заробітної плати та вірно зазначено про стягнення 5232,50 грн., замість помилково зазначеної суми заробітної плати 62 777,52 грн.
Позивач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Сакуна В.А. оскаржила рішення суду в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі представник позивача Сакун В.А., посилаючись на незаконність і необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить його скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким у повному обсязі задовольнити заявлені позивачем позовні вимоги та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітний платі 223401,86 грн.
При цьому, представник позивача звертає увагу на те, що у відзиві на позовну заяву представник відповідача визнав, що позивачка була прийнята на роботу на посаду “фармацевт» відповідно наказу від 22.07.2015 року №38 та виконувала роботу в аптечному пункті №11 за адресою вул. Руднєва 73 м. Покровськ Донецька область. Вказує, що за цією адресою заходиться також ПОКРОВСЬКА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ ІНТЕНСИВНОГО ЛІКУВАННЯ, яка на час воєнного стану не припиняла роботу. Так само не припиняв роботу і аптечний пункт, який є основним постачальником медичних препаратів та ліків на території лікарні. Це є загальновідомий факт, який також відомий і судді у першій інстанції, яка також є мешканцем м. Покровська.
Тому посилання на наказ №3-ос від 25.03.2022 року по призупинення трудових договорів з працівниками, та про призупинення роботи підприємства є таким, що є посиланням на фіктивний неправдивий документ, який немає жодних юридичних наслідків, оскільки всупереч п.2 цього наказу із ним не було ознайомлено жодного працівника під підпис. Аптечний пункт як продовжував роботу так і продовжує до цього часу, і відповідач не спростував цих обставин та та не довів, що дійсно всі працівники вже не виконують роботу на підприємстві. Все місто Покровськ та весь Покровський район знає, що аптечний пункт на території лікарні проводжує працювати та здійснює продаж ліків. Оскаржувати цей наказ не має потреби, оскільки він не доведений до позивачки та про нього вона довідалась тільки з рішення суду.
Наголошує на тому, що позивач продовжувала роботу на підприємстві, а працедавець не перебував у обставинах, коли він не міг надати роботу працівнику. Іншого окрім сфальшованого наказу не було надано. Та не спростовано того, що позивачка не виконувала роботу, так як аптечний пункт продовжує функціонувати. За прогули позивачку не було притягнуто до відповідальності. Інших фармацевтів окрім позивачки у відповідача немає.
Вказує, що суд першої інстанції хибно встановив, що позивачці було виплачено 13.245,12 грн заробітної пати 06.09.2017 року, оскільки у видатковому касовому ордері відсутній підпис особи, яка одержала ці кошти та дату виплати. Тому ця обставина щодо виплати цієї суми не доведена.
Представник позивача зазначає, що відповідачем надано довідку про нарахування заробітної плати за 1 квартал 2022 року №3 від 02.07.2024 року, за якою за січень 2022 позивачці було нараховано 7431.65 грн та виплачено 5982.49, за лютий 2022 6500 грн - 5232.50 грн, за березень 2022 нараховано 6500 грн, не виплачено. Також надано довідку про нарахування заробітної плати за 1 квартал 2021 року №2 від 02.07.2024 року, за якою за січень 2021 позивачці було нараховано 6856.97 грн та виплачено 5519.87, за лютий 2021 6000 грн - 4830.07 грн, за березень 2021 нараховано 6000 грн, виплачено 4830.07. Але ці довідки не є первинними бухарестськими документами. Жодних належних та допустимих доказів виплати заробітної плати за спірний період відповідач не навів. Тобто відповідач, якій вів первинну бухгалтерську документацію, не спростував обставин на які посилалась позивачка, що вказує на порушення її прав.
У відзиві на апеляційну скаргу представника позивача, представник відповідача ТОВ «ВАША АПТЕКА» Сокирка І.І., просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а ухвалене судове рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю доповідача, вислухавши думку представника відповідача Сокирку І.І., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги представника позивача ОСОБА_2 з викладених у відзиві підстав, просив оскаржуване судове рішення залишити без змін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених вимог, за наявними у справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга сторони позивача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Так, судом встановлено, що з 22.07.2015 р. позивач перебуває у трудових відносинах з відповідачем по справі ТОВ « Ваша аптека» ( а. с. 5-8).
Згідно довідки ТОВ «Ваша аптека» за №00000000004 від 02.07.2024 р. станом на 03.07.2024 р. заборгованість з виплати заробітної плати ТОВ « Ваша аптека» перед ОСОБА_1 складає 5232,50 грн. за березень 2022 р. ( а. с. 52).
Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість за період з серпня 2017 р. по грудень 2017 р. в розмірі 13 245,12 грн. виплачена позивачці, що підтверджено відомістю на виплату грошей №112 та видатковим касовим ордером ( а. с. 53-54).
Факт виплати заборгованості по заробітній платі позивачці за період з січня 2021 р. по березень 2021 р. в загальній сумі 15 180,01 грн. підтверджено довідкою про нарахування та виплату заробітної плати за 1 квартал 2021 р. за №00000000002 від 02.07.2024 р. ( а. с. 55), а за період з січня 2022 р. по лютий 2022 р. в загальній сумі 11 214, 99 грн.- підтверджено довідкою за №00000000003 від 02.07.2024 р. ( а. с. 56).
Наказом №3-ос від 25.03.2022 р. призупинена дія трудових договорів з всіма працівниками з 01.04.2022 р. по відновлення можливості обох сторін трудових відносин виконувати обов'язки, передбачені трудовим договором.
Пунктом 2 наказу визначено про повідомлення працівників про призупинення дії трудових договорів шляхом: ознайомлення під підпис із цим наказом; надсилання копії наказу електронною поштою або іншим засобом комунікації; інформування працівників шляхом телефонного зв'язку або іншим доступним шляхом. Відновлення трудового договору може бути реалізовано після звернення працівника із заявою та видання відповідного наказу. ( п. 5 наказу).
Відповідно до п.6 Наказу відшкодування заробітної плати та компенсаційних виплат працівникам за час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України. ( а.с. 58).
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, виходив з того, що знайшло своє підтвердження факт наявності заборгованості по заробітній платі у підприємства відповідача перед позивачем в сумі 5232,50 грн. за березень 2022 р., тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Відмовляючи позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заробітної плати за квітень 2022 року по квітень 2024 р., суд першої інстанції виходив з того, що оскільки трудові відносини з позивачем було призупинено, вищевказаний наказ не скасовано та не визнано неправомірним, жодного доказу на підтвердження наданого позивачем розрахунку заборгованості по заробітній платі за вказаний період суду не надано, так само і не заявлялись відповідні клопотання, а також не надано доказів на підтвердження здійснення підприємством діяльності та факту виконання роботи позивачем, тому відсутні підставі для нарахування та стягнення заробітної плати з 01.04. 2022 року - по квітень 2024 року.
Колегія суддів повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції та не погоджується з доводами представника позивача ОСОБА_2 , викладеними в апеляційній скарзі, з огляду на таке.
Відповідно до норм ст.115 КЗпП України, ст.24 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Так, позивач, звертаючись до суду з позовом, просила стягнути заборгованість по заробітній платі в сумі 223 401,86 грн., надавши власний розрахунок та, зазначивши періоди : з серпня 2017 р. по грудень 2017 р., з січня 2021 р. по березень 2021 р., та з січня 2022 р. по квітень 2024 р. (а. с. 13), та в обґрунтування якого надала індивідуальні відомості про застраховану особу за формою ОК-5, при цьому, лише за періоди 2015 р., 2016 р, 2017 р., 2021 р.
Сторона відповідача, заперечуючи проти заявлених позовних вимог на підтвердження виплати позивачу заборгованості по заробітній платі надала довідки за періоди з серпня 2017 р. по грудень 2017 р. в сумі 13 245,12 грн., з січня 2021 р. по березень 2021 р. - в сумі 15 180,01 грн., та з січня 2022 р. по лютий 2022 р. в сумі 11 214, 99 грн. (а.с. 55-56).
Згідно положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані , на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі показань свідків, письмових доказів, речових і електронних доказів, висновків експертів.
Відповідно до положень ч.1 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно положень ч.2 ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до норм ч.1 ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
За змістом положень ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно донорм ч.5 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, судом перевірено та встановлено, що відповідачем несплачена позивачу заробітна плата за березень 2022 року у розмірі 5232,50 грн., яку суд на законних підставах і стягнув з відповідача на користь позивача, оскільки така заборгованість підтверджена належними та допустимими доказами та не спростована відповідачем.
Також колегія суддів вважає правильним і обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що заборгованість по заробітній платі позивача за період з квітня 2022 р.- квітень 2024 р., не підтверджена жодним належним та допустимим доказом.
Навпаки, матеріали справи містять доказ на підтвердження призупинення трудових договорів з працівниками та призупинення роботи підприємства з 01.04.2022 р.- наказ №3-ос від 25.03.2022 р.
15 березня 2022 року прийнято Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі - Закон №2136-ІХ), яким визначені особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності, галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Частинами першою та другою Закону №2136-ІХ (тут і далі в редакції на час винесення наказу від 25 березня 2022 року) встановлено, що на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України.
У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом.
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень КЗпП України, під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Відповідно до статті 13 Закону №2136-ІХ, призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором.
Дія трудового договору може бути призупинена у зв'язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи.
Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.
Призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб.
Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.
Наведена спеціальна норма права надає роботодавцю право тимчасово призупинити дію трудового договору з працівником у разі неможливості у зв'язку із військовою агресією проти України забезпечити працівника роботою.
Водночас таке право не є абсолютним. Для застосування цієї норми права роботодавець має перебувати в таких обставинах, коли він не може надати працівнику роботу, а працівник не може виконати роботу. Зокрема, у випадку, якщо необхідні для виконання роботи працівником виробничі, організаційні, технічні можливості, засоби виробництва знищені в результаті бойових дій або їх функціювання з об'єктивних і незалежних від роботодавця причин є неможливим, а переведення працівника на іншу роботу або залучення його до роботи за дистанційною формою організації праці неможливо.
Між тим, звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач не оскаржує наказ про призупинення трудових відносин з нею, позовна заява не містить таких вимог.
Отже, суд першої інстанції, встановивши, що трудові відносини з позивачем було призупинено, наказ №3-ос від 25.03.2022 р. про призупинення трудових договорів з працівниками та призупинення роботи підприємства з 01.04.2022 р. не скасовано та не визнано неправомірним, жодного доказу на підтвердження наданого позивачем розрахунку заборгованості по заробітній платі за період з квітня 2022 р. - по квітень 2024 р. суду не надано, як і не надано доказів на підтвердження здійснення підприємством діяльності та факту виконання роботи позивачем у цей період часу, дійшов вірного й обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову і у цій частині.
Колегія суддів вважає, що, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані, підтверджуються письмовими доказами та не спростовуються доводами, викладеними в апеляційній скарзі.
Суд не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування рішення суду, а доводи апеляційної скарги не спростовують зроблених в оскаржуваному рішенні висновків, тому колегія суддів вважає, що підстави для його скасування і задоволення апеляційної скарги відсутні.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 слід залишити без задоволення, а оскаржене рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд,
Апеляційну відповідача позивача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат Сакун Віталій Анатолійович залишити без задоволення.
Рішення Краснармійського міськрайонного суду Донецької областівід 08 липня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 07 липня 2025 року.
Головуючий:
Судді: