Провадження № 33/803/1834/25 Справа № 202/5202/25 Суддя у 1-й інстанції - Волошин Є. В. Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В.
07 липня 2025 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Притули В.І., потерпілого ОСОБА_2 та його представника - адвоката Грищенка В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника Притули Владислава Ігоровича, подану в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
на постанову судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 11 червня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП),-
Постановою судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 11 червня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 грн. 60 коп.
У постанові суду зазначено, що 10 травня 2025 року о 15 год. 46 хв. в м.Дніпрі, на вул. Журналістів 16В, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем BMW 320I д.н.з. НОМЕР_1 на «АЗС БРСМ», не надав переваги в русі автомобілю KIA RIO д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням особи ОСОБА_2 , який наближався з правого боку, та здійснив з ним зіткнення. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Тілесних ушкоджень не завдано. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.10.11 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.124 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник вказує на незаконність та необґрунтованість постанови. Вказує, що рух на АЗС «БРСМ», по якій рухався транспортний засіб КІА RIO д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , регулювався дорожньою розміткою. Як вбачається з матеріалів справи водій ОСОБА_3 рухався забороненим напрямком руху і водій ОСОБА_1 не мав надавати йому перевагу руху та навіть не міг передбачити, що ОСОБА_3 буде рухатись з того напрямку.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ААД № 649834 від 10.05.2025 щодо ОСОБА_3 , останній не виконав вимоги дорожнього знаку 3.21. «В'їзд заборонено», внаслідок чого спричинив вказане ДТП. В той час як ОСОБА_1 рухався на АЗК «БРСМ» з дозволеного заїзду відповідно до дорожньої розмітки, яка регулює рух транспортних засобів по території АЗК.
З наданих відеозаписів убачається, що згідно дорожньої розмітки, яка регулює рух транспортних засобів по території АЗК «БРСМ», після заїзду на АЗК водій має право повернути праворуч (по напряму свого руху), тобто в той бік, з якого рухався ОСОБА_2 або їхати до автозаправних колонок, рухаючись лише в одному напрямку. Оскільки стрілка при заїзді показує поворот направо, ОСОБА_2 не мав права рухатись в тій полосі, адже рух в такому напрямку не передбачений.
Суд першої інстанції, посилаючись на порушення ОСОБА_1 п. 10.11 ПДР, не звернув увагу, що цій нормі зазначено, що водій, до якого транспортний засіб наближається з правого боку повинен дати дорогу тільки в тому разі, якщо черговість проїзду не обумовлена цими Правилами. Однак, як вважає апелянт, у даному випадку вона була обумовлена горизонтальною дорожньої розміткою, зокрема розміткою 1.18, яка вказувала рух направо для транспортних засобів, які заїжджали на АЗК з дозволеної сторони.
Вказує, що під час складання схеми місця ДТП працівником поліції, у порушення вимог Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, не було відображено дорожню розмітку, яка регулює дорожній рух по території АЗК “БРСМ», де сталася подія ДТП, а суд першої інстанції не звернув на це увагу.
Враховуючи, що схема ДТП складена з порушенням вимог чинного законодавства, а отже протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 слід вважати неналежним доказом відповідно до доктрини “плодів отруєного дерева», отже рішення суду першої інстанції ґрунтується на неналежних доказах.
Крім того захисник зазначає, що в оскаржуваній постанові суд не надав відповіді на головні аргументи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та не навів мотивів свого рішення, отже постанова суду не відповідає вимогам вмотивованості судового рішення.
Враховуючи викладене захисник просить постанову Індустріального районного суду м. Дніпра від 11.06.2025 скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
До початку судового розгляду представник потерпілого ОСОБА_2 - адвокат Грищенко В.В. подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких наводить підстави на спростування доводів апеляційної скарги сторони захисту та просить залишити її без задоволення, а постанову Індустріального районного суду міста Дніпра від 11.06.2025 щодо ОСОБА_1 без змін.
В судовому засіданні апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної ОСОБА_1 та його захисник Притула В.І. підтримали доводи поданої апеляційної скарги та наполягали на її задоволенні, просили скасувати рішення суду першої інстанції, а провадження по справі відносно ОСОБА_4 за ст. 124 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Додатково захисник ОСОБА_5 звернув увагу на порушення працівниками УПП Інструкції зі складання матеріалів про адміністративні правопорушення, оскільки у схемі ДТП не зазначена розмітку руху, що є суттєвим елементом для визначення вини у даній справі, але суд першої інстанції не надав цьому доказу належної оцінки. Натомість на АЗС у дорожня розмітка, яка вказує на рух “праворуч» з крайньої правої смуги, а ОСОБА_2 рухався по зустрічній смузі, чим створив для ОСОБА_4 перешкоду, яку він не міг бачити.
ОСОБА_4 суду додатково пояснив, що свою провину не визнає, оскільки у той день він, рухаючись по вул. Осіння, заїхав на території АЗС “БРСМ» з дозволеної сторони руху та з дотриманням швидкісного режиму. Він бачив розмітку 3.21 і рухався по ній, коли автомобіль ОСОБА_2 в'їхав в нього з правої сторони, рухаючись по зустрічній смузі із забороненої для в'їзду на території АЗС сторони. Тому він не міг очікувати перешкоди справа і не звернув уваги на автомобіль ОСОБА_2 .
Також зазначив, що водій ОСОБА_2 , в'їжджаючи на територію АЗС “БРСМ», не мав наміру скористуватися послугами АЗС, а хотів лише через територію АЗС об'їхати заборонений червоний сигнал світлофора на перехресті доріг.
Потерпілий ОСОБА_6 та його представник - адвокат Грищенко В.В. заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Представник потерпілого Грищенко В.В. підтримав наведені ним у запереченнях на апеляційну скаргу доводи та вважав, що ОСОБА_2 хоча і порушив вимоги п.3.21 заїхавши на території АЗС “БРСМ» в забороненому місці, але його дії не перебувають у причинно-наслідковому зв'язку з ДТП. Вважає, що водій ОСОБА_4 порушив вимоги п.10.11 ПДР та не надав перевагу автомобілю ОСОБА_2 який рухався з правої сторони.
Потерпілий ОСОБА_6 суду додатково дав пояснення про те, що з апеляційною скаргою сторони захисту він не згоден, оскільки винним у ДТП вважає саме водія ОСОБА_4 . Не заперечує, що він порушив вимоги п.3.21 ПДР, в'їхавши на територію АЗС “БРСМ», щоб забрати товариша, але у забороненому місці, бо не помітив забороняючий знак. Однак потім рухався по території АЗС по дозвільній смузі з правої сторони по відношенню до автомобіля ОСОБА_4 , тому він повинен був його пропустити.
Також зазначив, що відносно нього за цим фактом ДТП також був складений адмінпротокол за ст.124 КУпАП, його суд визнав винним, але наразі рішення місцевого суду оскаржується в апеляційному порядку.
Вислухавши пояснення сторін адміністративного провадження, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно з положеннями ст.ст.245,252,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У рішенні у справі «Олег Колесник проти України» ЄСПЛ вказав, що вимоги пункту 3 статті 6 Конвенції слід розглядати як конкретні аспекти права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції, і завдання суду полягає у тому, щоб з'ясувати, чи був увесь зазначений процес, включно зі способом, у який здійснювався збір доказів, «справедливим» у значенні пункту 1 статті 6 Конвенції.
Між тим, вказаних вимог закону судом першої інстанції не дотримано з огляду на наступне.
Як слідує зі змісту постанови суду першої інстанції, визнаючи ОСОБА_4 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, суддя місцевого суду послався, як на докази, на матеріали справи, а саме на протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №326291 від 10 травня 2025 року, схемою місця ДТП, письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Вказані докази були перевірені та досліджені під час апеляційного перегляду справи.
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №326291 від 10.05.2025, складного відносно ОСОБА_4 , 10 травня 2025 року о 15 годині 46 хвилин в м. Дніпрі, на вул. Журналістів 16В, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем BMW 320I д.н.з. НОМЕР_1 на «АЗС БРСМ», не надав переваги в русі автомобілю KIA RIO д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який наближався з правого боку, та здійснив з ним зіткнення. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Тілесних ушкоджень не завдано. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.10.11 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.124 КУпАП.
У графі «Свідки чи потерпілі» вказано “не залучалися».
Зазначено, що до протоколу додаються пояснення осіб, схема місця ДТП.
Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, повідомлено місце та час розгляду справи, про що у відповідній графі міститься власноручний підпис останнього.
У графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» вказано «з висновком не згодний, водій КІА скоїв серію порушень, які призвели до настання ДТП: проїзд на заборонений знак, розмітку».
Вказано, що тимчасово вилучено посвідчення водія серії НОМЕР_3 та видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом серії НОМЕР_4 .
Протокол підписаний працівником поліції, який його складав (а.с.1).
У схемі місця ДТП від 10.05.2025 відображено місце зіткнення автомобілів, їх розташування після ДТП, напрямок руху транспортних засобів, розташування дорожніх знаків, дорожньої розмітки та бензоколонки.
Зазначено, що ДТП сталася при денному освітленні, стан покриття дорожньої частини - сухе, є наявність наземного дорожнього переходу з дорожніми знаками та горизонтальною розміткою на пішохідному переході, недоліків в утриманні вулично-шляхової мережі, які стали супутньою причиною ДТП - немає.
Також у схемі місця ДТП відображено, що автомобіль BMW 320I д.н.з. НОМЕР_1 під керування водія ОСОБА_4 отримав пошкодження передніх правих дверей, порогу праворуч, стійки праворуч, заднього та переднього крила праворуч, заднього правого колеса.
Автомобіль KIA RIO д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням особи ОСОБА_2 отримав пошкодження капоту, правого переднього крила, лівих передніх дверей, лівої передньої фари, переднього бамперу та двох передніх підфарників.
В графі «Вид пригоди» вказано «зіткнення».
Кількість учасників ДТП - 2, транспортних засобів - 2.
Також вказано, що водій ОСОБА_4 порушив п. 10.11 Правил дорожнього руху, а водій ОСОБА_2 - п.33.3.21 ПДР.
Схема місця ДТП підписана працівником поліції, який її складав, а також учасником події - водіями ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (а.с.2).
З письмових пояснень водія ОСОБА_4 убачається, що 10.05.2025 о 15.50 годин він, керуючи автомобілем BMW 320I д.н.з. НОМЕР_1 , заїжджав на територію ЗАС “БРСМ» за адресою: М. Дніпро, вул. Журналістів, 16-в, зі швидкістю 20 км/год. Коли він вже заїхав на територію заправки і мав намір спрямувати свій автомобіль до заправочної станції, боковим зором побачив білий автомобіль KIA RIO д.н.з. НОМЕР_2 , який не зменшуючи швидкості прямував до його автомобіля. Пересвідчившись у безпеці маневру спробував спрямувати свій автомобіль лівіше, але цього виявилось недостатньо, тому що водій Кіа не гальмував, а судячи з усього прискорювався. Далі КІА протаранило автомобіль ОСОБА_4 в праву частину з такою силою, що його автомобіль розвернуло майже на 180 градусів. Здоров'ю учасників пригоди шкоди на завдано (а.с.3).
Водій ОСОБА_2 у своїх письмових поясненнях зазначив, що рухався за кермом автомобіля KIA RIO д.н.з. НОМЕР_2 на території АЗС “БРСМ», що знаходиться на перехресті вул. Журналістів та вул. Дніпросталівська у м. Дніпрі. Дивлячись у праву сторону, щоб не було перешкод справа, продовжив рух, повертаючи голову пряморуч побачив, як перед ним вискочив автомобіль з лівого боку, який заїжджав на заправку з вулиці Дніпросталівська на швидкості, що не дала змогу йому зреагувати, і він в'їхав у правий бік автомобіля BMW 320I д.н.з. НОМЕР_1 . Подія відбулась о 15.50 годин 10.05.2025. Тілесних ушкоджень немає (а.с.4).
Відповідно до долученого до матеріалів справи копії протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 серії ААД № 649834 від 10.05.2025, 10 травня 2025 року о 15 годині 46 хвилин в м. Дніпро, на вул. Журналістів, 16-в, водій ОСОБА_2 , який керував автомобілем KIA RIO д.н.з. НОМЕР_2 , не виконав вимоги дорожнього знаку 3.21 Правил дорожнього руху “В'їзд заборонено», внаслідок чого трапилось зіткнення з автомобілем BMW 320I д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_4 . Подія трапилась на АЗС “БРСМ». Своїми діями водій ОСОБА_2 порушив вимоги п. 33.3.21 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.124 КУпАП (а.с.8).
Аналізуючи висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає їх не достатньо обґрунтованими та такими, що доводять протилежне.
В контексті положень п.1 ч.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Склад правопорушення - це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.
Вирішуючи питання про наявність в діях конкретної особи складу адміністративного правопорушення, крім іншого, необхідно встановити наявність об'єктивної та суб'єктивної сторони даного правопорушення.
Так, стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно загальних положень, що містяться у п. 1.1. ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Пунктом 10.11 ПДР України, який ставиться у провину ОСОБА_4 передбачено, що у разі коли траєкторії руху транспортних засобів перетинаються, а черговість проїзду не обумовлена цими Правилами, дати дорогу повинен водій, до якого транспортний засіб наближається з правого боку.
З протоколу серії ЕПР1 № 326291 від 10.05.2025 убачається, що внаслідок ДТП, яка мала місце 10.05.2025 о 15 годині 46 хвилин за участю водіїв ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , було пошкоджено їх транспортні засоби.
З наявної в матеріалах справи схеми ДТП, копії протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 649834 від 10.05.2025 щодо ОСОБА_2 , відеодоказів, наявних у матеріалах справи, убачається, що водій ОСОБА_2 порушив вимогу дорожнього знаку 3.21 ПДР “В'їзд заборонено», здійснив заїзд на територію АЗС “БРСМ» та рухався забороненим напрямком.
Відповідно до Правил дорожнього руху, знак 3.21 “В'їзд заборонено» означає, що забороняється в'їзд усіх транспортних засобів з метою:
- запобігання зустрічному руху транспортних засобів на ділянках доріг з одностороннім рухом;
- запобігання виїзду транспортних засобів назустріч загальному потоку на дорогах, позначених знаком 5.8;
- організації відокремленого в'їзду і виїзду на майданчиках, що використовуються для стоянки транспортних засобів, майданчиках відпочинку, автозаправних станцій тощо;
- запобігання в'їзду на окрему смугу руху, при цьому знак 3.21 повинен застосовуватися разом з табличкою 7.9;
- запобігання в'їзду на дороги, що безпосередньо простягаються у межах прикордонної смуги до державного кордону і не забезпечують пересування до встановлених пунктів пропуску через державний кордон (крім сільськогосподарської техніки, інших транспортних засобів і механізмів, задіяних у провадженні відповідно до законодавства і за наявності відповідних на те законних підстав сільськогосподарської діяльності або інших робіт, ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків, а також транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Держприкордонслужби, ДМС, ДФС, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції і органів прокуратури під час виконання оперативних та службових завдань).
Проте, як вбачається з матеріалів справи водій автомобіля KIA RIO д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 не виконав вимоги дорожнього знаку 3.21 ПДР “В'їзд заборонено» та здійснював рух забороненим напрямком на території АЗС »БРСМ», внаслідок чого трапилось зіткнення з автомобілем BMW 320I д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4 .
Слід зазначити, що у розділі 1 «Загальні положення» ПДР України визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих правил, а також бути взаємно ввічливими (п. 1.3); кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці правила (п. 1.4).
В поданих запереченнях на апеляційну скаргу, потерпіла сторона не заперечувала, що водій ОСОБА_2 порушив вимогу дорожнього знаку 3.21 та здійснив заїзд на територію АЗС через відокремлений виїзд у забороненому місці.
За таких обставин, на переконання апеляційного суду, у даній конкретній обстановці, водій автомобіля BMW 320I д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_4 , при виїзді на АЗС «БРСМ» дозволеним напрямком не міг передбачити та не повинен був виходити з можливості грубого порушення Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_2 , який порушив вимогу дорожнього знаку 3.21, здійснив заїзд на територію АЗС та продовжував рух забороненим напрямком, створивши тим самим аварійну обстановку.
Враховуючи викладене, за результатами судового розгляду суд апеляційної інстанції дійшов до переконання, що водій ОСОБА_4 опинився у аварійній ситуації, створеній не з його вини, а з вини іншої особи - водієм ОСОБА_2 у наслідок порушення ним правил дорожнього руху, що стало першопричиною створення умов дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 10.05.2025 о 15 годині 46 хвилин на території на АЗС «БРСМ» в м. Дніпрі, на вул. Журналістів 16В.
Відповідно до положень ст.1 та ч.1 ст.2 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Презумпція невинуватості - є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Положеннями ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" N 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява N 25).
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У той же час, у справі «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v.theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
Таким чином слід дійти висновків про те, що судом першої інстанції, у порушення вимог ст.280 КУпАП, не було з'ясовано усіх обставин справи, які мають суттєве значення для правильного її вирішення та суд дійшов безпідставного висновку про наявність вини ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Наведене у своїй сукупності дає підстави стверджувати про те, що вина ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124КУпАП, не доведена беззаперечними доказами, а сумніви, які виникли у ході розгляду цієї справи апеляційним судом, мають бути витлумачені на користь останнього.
Апеляційний суд констатує, що у даній справі судом першої інстанції не доведено «поза будь-яким розумним сумнівом», що ОСОБА_4 у даній дорожній обстановці, керуючись п.10.11 ПДР, повинен був дати дорогу транспортному засобу під керуванням водія ОСОБА_2 , який порушив вимогу дорожнього знаку 3.21, здійснив заїзд на територію АЗС та продовжував рух забороненим напрямком, створивши тим самим аварійну обстановку.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, постанову судді Індустріального районного суду м. Дніпра від 11 червня 2025 року про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП слід скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції, відповідно до ч.8 ст.294 КУпАП, має право:
1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;
2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;
3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;
4) змінити постанову.
Підсумовуючи вищенаведене суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга захисника Притули В.І. підлягає задоволенню, а постанова судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 11 червня 2025 року підлягає скасуванню, із закриттям провадження на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку відсутністю у діях ОСОБА_4 події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, керуючись ст.294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Притули Владислава Ігоровича - задовольнити.
Постанову судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 11 червня 2025 року про визнання винним і притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП - скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_4 події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО