Провадження № 33/803/1820/25 Справа № 183/2766/25 Суддя у 1-й інстанції - Ігнатьєв Д. П. Суддя у 2-й інстанції - Джерелейко О. Є.
07 липня 2025 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Джерелейко О.Є.,
за участю: захисника - Сидоренка О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника Сидоренка О.А. в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2025 року, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1
визнаного винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Відповідно до встановлених обставин у постанові суду, 26.01.2025 року о 10 год. 30 хв. за адресою Дніпропетровська обл., Самарівський р-н, траса М-30970 км водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом MERCEDES-BENZ А160, номерний знак НОМЕР_1 , та перебував у стані наркотичного сп'яніння згідно з висновком № 319 від 18.02.2025 р. КП «ДБКЛПД» ДОР лікаря нарколога ОСОБА_2 . Таким чином, водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2025 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік та стягнуто на користь держави судовий збір.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою, захисник Сидоренко О.А. в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати як незаконну та необґрунтовану, провадження по справі закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування посилається на такі обставини:
- ОСОБА_1 не керував транспортним засобом;
- протокол про адміністративне правопорушення та рапорт працівників поліції не є беззаперечними доказами на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення;
- працівники поліції не повідомили ОСОБА_1 про необхідність явки до підрозділу патрульної поліції для складання протоколу;
- в матеріалах справи відсутні відомості щодо законних підстав зупинки транспортного засобу.
Будучи повідомленим про місце та час розгляду справи, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не з'явився, підтвердження поважних причин неявки не надав, у зв'язку з чим апеляційний розгляд проведено у його відсутність.
В суді апеляційної інстанції захисник Кушніров О.М. в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи, докази і вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, приходжу до такого висновку.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Як встановлено апеляційним переглядом, вказані вимоги закону при розгляді судом першої інстанції справи про адміністративне правопорушення були дотримані та виконані в повному обсязі.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, повністю узгодженим із наявними в матеріалах справи доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №263934 від 06.03.2025 року; відеозаписом місця події; рапортом працівника поліції; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції , відповідно до якого ОСОБА_1 знаходився в стані наркотичного сп'яніння.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, не є слушним, та спростовуються протоколом про адміністративне правопорушення, в якому викладені обставини, що мали місце 26.01.2025 року о 10 год. 30 хв. та відеозаписом місця події від 26.01.2025 року, відповідно до якого ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції факт керування не заперечував. Особу ОСОБА_1 було встановлено за посвідченням водія НОМЕР_2 .
Протокол, як і рапорт не є самостійними доказами вини ОСОБА_1 , а підтверджуються відеозаписом події та висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КП “ДБКЛПД» ДОР № 319 від 18.02.2025 року, відповідно до якого ОСОБА_1 знаходився в стані наркотичного сп'яніння.
Твердження в апеляційній скарзі щодо відсутності законної зупинки транспортного засобу, не спростовує висновків суду, що підтверджуються дослідженими судом першої інстанції доказами, зазначеними у постанові суду.
Доводи апеляційної скарги, що працівниками поліції не було повідомлено ОСОБА_1 щодо необхідності з'явитись до підрозділу патрульної поліції для складання протоколу не є слушними, так як в матеріалах справи наявне повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції (а.с. 4), яке було надіслано ОСОБА_1 на адресу, за якою він проживає.
Порушення прав ОСОБА_1 , передбачених ст. 268 КУпАП, у зв'язку із складанням протоколу про адміністративне правопорушення без його участі, не спростовують висновки суду першої інстанції щодо наявності вини ОСОБА_1 , оскільки під час апеляційного перегляду він скористався своїм правом на захист, залучивши захисника, тому відсутні підстави для скасування постанови суду першої інстанції у зв'язку із порушенням прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Беручи до уваги вищенаведене, доводи апеляційної скарги не можна визнати обґрунтованими, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки не виникає сумніву щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При апеляційному перегляді не встановлено порушень судом першої інстанції ст.ст.279,280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
Разом з цим, під час апеляційного перегляду встановлено, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а тому відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України “ Про судовий збір» він, як військовослужбовець під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняється від сплати судового збору, тому постанова суду першої інстанції підлягає зміні, шляхом виключення з постанови суду першої інстанції посилання про стягнення з ОСОБА_1 судового збору на користь держави у розмірі 605 гривень 60 копійок, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Апеляційну скаргу захисника Сидоренка О.А. в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2025 року - задовольнити частково.
Постанову Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП - змінити, з резолютивної частини виключити посилання про стягнення з ОСОБА_1 судового збору на користь держави у розмірі 605 гривень 60 копійок, та звільнити останнього від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України “ Про судовий збір», в решті постанову суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду О.Є. Джерелейко