Справа № 642/3997/25
Провадження № 2-н/642/1636/25
про відмову у видачі судового наказу
08 липня 2025 року м. Харків
Суддя Холодногірського районного суду м. Харкова Гримайло А.М., розглянувши заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» в інтересах філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за комунальні послуги,
встановив:
Представники Акціонерного товариства «Українська залізниця» в інтересах філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» Акціонерного товариства «Українська залізниця» звернулися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги, які йому надані за адресою АДРЕСА_1 ), яка станом на 01.05.2025 складає 46640,46 грн. (основний борг), 25303,08 грн. - інфляційні збитки, 4542,65 грн. - 3% річних. Як вбачається з матеріалів справи, а саме розрахунку заборгованості, складові заборгованості нараховані за період з 01.01.2022 по 31.03.2025.
Розглянувши надані матеріали, приходжу до висновку про відмову у видачі судового наказу з наступних підстав.
У відповідності зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживачі зобов'язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Згідно з положеннями п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» № 14 від 23 грудня 2012 року, наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер.
Із заяви про видачу судового наказу, вбачається, що окрім вимоги про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, заявник просить суд стягнути із боржника 25303,08 грн. - інфляційні збитки, 4542,65 грн. - 3% річних. Як вбачається з матеріалів справи, а саме розрахунку заборгованості, складові заборгованості нараховані за період з 01.01.2022 по 31.03.2025.
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
24.02.2022 року відповідно до п. 20 ч. 1ст. 106 Конституції України, ЗУ "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан.
Постановою КМ України № 206 від 05.03.2022 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», визначено, що в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги. Вказана постанова набрала чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.
Кабінет міністрів України скасував заборону на припинення житлово-комунальних послуг, нарахування штрафів та пені, а також на стягнення заборгованості з населення за житлово-комунальні послуги (Постанова Кабінет міністрів України від 29 грудня 2023 р. № 1405). Відповідно до вищевказаної постанови, мораторій на відключення комунальних послуг продовжуватиме діяти лише на окупованих територіях і там, де тривають бойові дії. Для решти споживачів комунальних послуг, згідно з постановою, відновлено нарахування пені за несплату житлово-комунальних послуг.
А тому, за період з 24.02.2022 до 30.12.2023 діяв мораторій на нарахування 3% та інфляційних збитків.
Незважаючи на пряму заборону щодо нарахування штрафних санкцій, починаючи з 24.02.2022 до 30.12.2023, заявник просить стягнути з боржника інфляційні збитки та три відсотки річних, нараховані на суму заборгованості за надані послуги, у тому числі, за період із січня 2022 року по березень 2025 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 165 ЦПК України, у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Враховуючи вищевикладене, заявлені вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, які були нараховані на суму заборгованості в період дії воєнного стану та в період дії мораторію на їх нарахування - пов'язані зі стягненням основної суми заборгованості, а тому окремий їх розгляд в даному випадку неможливий.
Враховуючи вищевикладене, вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат за період з 01.01.2022 по 31.03.2025 не є безспірними, враховуючи положення чинного законодавства, а тому такі стягнення не можуть бути проведені в безспірному порядку, в рамках наказного провадження, а тому, приходжу до переконання, що слід відмовити Акціонерному товариству «Українська залізниця» в інтересах філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» Акціонерного товариства «Українська залізниця» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.
Відповідно до п. 3 ч.1ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.
В той же час, слід роз'яснити заявнику, що у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. Однак, у разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 27, 160, 161, 162, 165, 166, 259, 260 ЦПК України, суддя -
Відмовити Акціонерному товариству «Українська залізниця» в інтересах філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» Акціонерного товариства «Українська залізниця» у видачі судового наказу про стягнення ОСОБА_1 заборгованості за комунальні послуги.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя А.М. Гримайло