Справа № 953/5152/25
н/п 2-а/953/303/25
08 липня 2025 року
Київський районний суд м. Харкова в складі
головуючого судді Вітюка Р.В.,
за участі секретаря судового засідання Соломонової К.О.,
учасники справи не з'явилися
розглянув у м. Харків адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення
Короткий зміст заявлених вимог
У травні 2025 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ТЦК), в якому просить:
- постанову № 1526 від 26.05.2025, складену начальником ТЦК майором ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - скасувати та закрити справу про адміністративне правопорушення;
- стягнути з відповідача сплачений судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.
Позов обґрунтовано таким:
- не було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача;
- під час розгляду справи позивача було позбавлено права на користування юридичною допомогою;
- відсутні докази вчинення адміністративного правопорушення, а саме відсутні докази належного вручення повістки по якій позивач не зв'явися;
- позивача не було завчасно повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення (за 3 доби) чим було позбавлено можливості захищати себе у провадженні;
- порушено вимоги пункту 3 частини першої статті 278 КУпАП;
- сплинули строки притягнення до адміністративної відповідальності.
Стислий виклад заперечень відповідача
Відповідач правом на подання відзиву та будь-яких інших документів не скористався.
Процесуальні дії у справі
Київський районний суд м. Харкова ухвалою від 02.06.2025 відкрив позовне провадження в адміністративній справі, призначив її до розгляд на 12.06.2025, встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву. Також суд витребував з ТЦК належним чином завірені копії документів, які передували та/або були підставою складення оскаржуваної постанови.
У судові засідання 12.06.2025 учасники справи не з'явилися. Від позивача 03.06.2025 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. У зв'язку з неявкою відповідача та не наданням документів, які витребував суд, засідання було відкладено до 08.07.2025. Також суд повторно витребував з ТЦК належним чином завірені копії документів, які передували та/або були підставою складення оскаржуваної постанови і роз'яснено відповідачу щодо обов'язку доказування правомірності свого рішення у відповідній категорії справ та наслідки неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин.
08.07.2025 у судове засідання учасники справи не з'явилися. В матеріалах справи наявна заява позивача від 07.07.2025 про розгляд справи за його відсутності. Відповідач у судове засідання не з'явився, витребуваних документів і відзиву на позов не надав. Про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом направлення ухвали та судової повістки засобами поштового зв'язку, поштове відправлення повернулося до суду з відміткою: "отримано 26.06.2025". Тобто відповідач повідомлений про дату, час та місце судового засідання та судове провадження належним чином.
Відповідно до частини першої статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд, враховуючи заяву позивача про розгляд справи за його відсутності, належне повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання, відсутність від нього клопотань про неможливість розгляду справи, обмеженість строку розгляду відповідної категорії справ, дійшов висновку про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини, встановлені судом
Відповідно до копії повістки № 293969 від 07.10.2024 ОСОБА_1 належить з'явитись за адресою: АДРЕСА_1 18.10.2024 о 11:00 для уточнення даних до ТЦК.
Відповідно до опису вкладення до рекомендованого поштового (трекінг відправлення № 0600292581359) було направлено повістку № 293969 від 07.10.2024 на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ).
Згідно зі скрін-шотами з додатку "Резерв+" дані уточнено 16.07.2024 та 26.05.2025 наявні відмітки: "дані уточнено вчасно".
26.05.2025 начальник ТЦК ухвалив постанову № 1526, відповідно до якої 26.05.2025 о 10 год. 00 хв. за ознаками адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Встановлено, що ОСОБА_1 07.10.2024 року було направлено повістку № 293969 на 11:00 годин 18.10.2024, для уточнення даних, але ОСОБА_1 до ТЦК не з'явився. Своєю бездіяльністю громадянин порушив абзац 2 частини першої статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", абзац 3 пункту 1 Правил військового обліку призовників та військовозобов'язаних, викладених у додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487, абзац 2 частини десятої статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу". 3 періоду оголошення Президентом України часткової мобілізації (Указ від 17.03.2014 № 303/2014) в Україні настав особливий період, який діє на сьогодні, тому відповідальність за встановлене правопорушення передбачена частиною третьою статті 210-1 КУпАП. Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до ст. 35 КУпАП не виявлено, обставиною, що пом'якшує відповідальність відповідно до ст. 34 КУпАП є щире розкаяння громадянина. Начальник ТЦК ухвалив накласти на ОСОБА_1 штраф у сумі 17 000,00 грн.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
З матеріалів справи вбачається, що предметом оскарження є акт територіального центру комплектування про притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення порядку уточнення даних військовозобов'язаного.
Диспозиція частини третьої статті 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Процедура оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки визначена Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024.
Згідно з підпунктом 2 пункту 41 Порядку належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Зі змісту наведеного положення вбачається, що у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку резервіст або військовозобов'язаний вважається належним чином оповіщеним про виклик до районного (міського) ТЦК у разі проставлення у поштовому повідомленні: (І) відмітки про отримання особою відправлення; (ІІ) відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою ТЦК під час уточнення своїх облікових даних або (ІІІ) відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку.
Суд перевірив наданий трекінг позивачем і відповідно до даних з офіційного сайту Укрпошти дані про відправлення за номером № 0600292581359 на даний час відсутні, тому що не зареєстровані в системі, а тому у суд не вбачає можливим перевірити факт вручення належним чином повістки про виклик до ТЦК, відповідно до пункту 41 Порядку.
Водночас заявник заперечує факт його оповіщення та зазначає про відсутність доказів такого оповіщення.
Також суд зазначає, що згідно з оскаржуваною постановою повістка була направлена позивачу для уточнення даних. Однак в оскаржуваній постанові не наведено, які саме дані необхідно було уточнити. При цьому з доданих позивачем копій скріншотів додатку "Резерв+" вбачається, що позивач уточнював дані 16.07.2024 та 26.05.2025 (наявні відмітки про вчасне уточнення).
Крім того, позивач зазначає, що останньому не було повідомлено за три доби про розгляд справи про адміністративне правопорушення.
Згідно зі статтею 248 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Відповідно до частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
За правилами статті 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Згідно зі статтею 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 у справі № 676/752/17, від 21.03.2019 у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 у справах № 308/12552/16-а та № 482/9/17, від 06.02.2020 у справі № 205/7145/16-а зробив такі висновки:
- закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи;
- обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа;
- повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.
Суд враховує, що позивач заперечує факт його повідомлення про розгляд щодо нього адміністративного матеріалу.
Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Суд, відкриваючи провадження у справі, надав відповідачу можливість подати відзив на позов та, ураховуючи принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі (пункт 4 частини третьої статті 2 КАС України) зобов'язав його надати документи, які передували та/або були підставою складення оскаржуваної постанови. Також суд повторно витребовував у відповідача документи, про що постановляв відповідні ухвали, які не були виконані.
Водночас відповідач не надав суду ані відзиву на позов, ані витребовуваних документів.
У цій справі до предмету доказування входить, зокрема, встановлення порядку оповіщення позивача про необхідність з'явитись до ТЦК (докази надсилання повістки, її отримання, неотримання, причини неотримання, тощо), зокрема, дотримання пункту 41 Порядку, підтвердженням чого є повідомлення про вручення поштового відправлення з однією з таких відміток: про отримання особою відправлення; про відмову отримати поштове відправлення чи про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою ТЦК під час уточнення своїх облікових даних або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, а також порядок повідомлення особи про розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо неї (докази надсилання повістки, повідомлення, їх отримання, неотримання, причини неотримання, тощо), зокрема дотримання частини першої статті 268, статті 278 КУпАП. Однак жодного доказу щодо надсилання відповідного оповіщення позивачу (поштове повідомлення про вручення), за якою адресою та, відповідно, належного оповіщення позивача, а також належного повідомлення позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення відповідач не надав, що виключає можливість встановлення відповідних фактів. Натомість позивач відповідні обставини заперечує. Суд також виходить з того, що у разі не оповіщення та не повідомлення або ж повернення відповідних відправлень через невручення, указана обставина не може бути підтверджена жодним доказом зі сторони позивача, а тому обставину належного оповіщення має доводити саме відповідач.
За таких обставин, суд, з урахуванням положень пункту 4 частини третьої статті 2, частини другої статті 77 та частини четвертої статті 159 КАС України вважає, що доводи позивача щодо відсутності доказів його належного оповіщення про необхідність з'явитись до ТЦК та повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення є обґрунтованими, а відповідач доказів на спростування наведеного не надав. Неподання останнім відзиву на позов без поважних причин та доказів на спростування обставин, наведених у позові, у цьому випадку кваліфікується як визнання позову.
Щодо суб'єктного складу учасників справи
Суд враховує, що відповідач (районний центр комплектування) відповідно до абзацу 2 пункту 7 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, є відокремленим підрозділом відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з частиною першою статті 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами), адміністратором за випуском облігацій.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Тобто зі змісту наведених норм вбачається, що стороною у справі, яка є суб'єктом владних повноважень може бути орган державної влади без статусу юридичної особи.
Суд також відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України враховує висновок Верховного Суду щодо застосування відповідних норм права, викладений у постанові від 19.10.2022 у справі № 522/22225/21, згідно з яким незважаючи на те, що районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки не має статусу юридичної особи та є відокремленим підрозділом обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, він є суб'єктом владних повноважень у розумінні КАС України та є належним відповідачем у цьому спорі, пов'язаному зі скасуванням постанови про накладення адміністративного стягнення, яка прийнята військовим комісаром цього районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Такої ж практики притримується Другий апеляційний адміністративний суд (постанова від 03.02.2025 у справі № 638/22555/24).
Отже, районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки є належним відповідачем у цій справі.
Висновки за результатами розгляду заяви
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи встановлені судом обставини, норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Судові витрати
Суд вирішує питання щодо судових витрат відповідно до статті 139 КАС України.
Керуючись ст. 2, 5, 77, 243 - 246, 139, 250, 255, 286, 293 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.
Скасувати постанову № 1526 від 26.05.2025 у справі про адміністративне правопорушення, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП закрити.
2. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 605 грн 60 коп. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Роман ВІТЮК