Справа №403/76/25 провадження № 2/403/245/25
08 липня 2025 року с-ще Устинівка
Устинівський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Атаманової С.Ю.,
при секретарі судового засідання Карпяк Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Устинівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» (далі по тексту рішення - ТОВ «ФК «Суперіум») звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення з останнього заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 105855 грн. 15 коп..
Позов обгрунтовується тим, що 02 грудня 2019 року між Акціонерним товариством «УкрСибБанк» (далі по тексту рішення - АТ «УкрСибБанк»), як банком, та відповідачем ОСОБА_1 , як позичальником, був укладений договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку №95929048000, за яким банк надає відповідачу кредит для особистих потреб на споживчі цілі шляхом перерахування в безготівковій формі на поточний рахунок позичальника, відкритий у банку, до якого випущено платіжну картку, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов договору та Правил споживчого кредитування позичальників в АТ «УкрСибБанк». Враховуючи часткове виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором (здійснення ним платежів на погашення кредитної заборгованості на суму 24000,00 грн.), а також заміну у порядку укладення договору факторингу №190 від 16 листопада 2020 року сторони кредитора у договорі №95929048000 від 02 грудня 2019 року з АТ «УкрСибБанк» на ТОВ «ФК «Суперіум», позивач прохав стягнути із ОСОБА_1 на його користь суму заборгованості за основним боргом - 99489 грн. 29 коп. та заборгованість за відсотками - 30365 грн. 86 коп., а всього^ 105855 грн. 15 коп..
З урахуванням понесених судових витрат, представник позивача прохав суд стягнути з відповідача по справі сплачений при подачі позову до суду судовий збір в сумі 2422,40 грн.. Відповідач по справі ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву ТОВ «ФК «Суперіум» разом з доданими до нього письмовими доказами на обгрунтування своїх заперечень проти позовних вимог та розміру судових витрат у встановлений судом строк не подав.
ІІ. Заяви та клопотання.
Представник позивача згідно викладеного в прохальній частині позовної заяви клопотання прохав суд провести розгляд цивільної справи за його відсутності та не заперечував проти прийняття судом заочного рішення (а.с.4).
Згідно письмового клопотання представник позивача прохав суд витребувати від АТ «УкрСибБанк» обгрунтований розрахунок суми заборгованості за кредитним договором №95929048000 від 02 грудня 2019 року, починаючи з 02 грудня 2019 року по 16 листопада 2020 року (а.с.34-35).
Заяв та клопотань від відповідача по справі ОСОБА_1 в порядку ст.ст.43, 84, 183 ЦПК України, пов'язаних з розглядом справи, в тому числі про розгляд справи за його відсутності, відкладення судового розгляду, витребування доказів, на дату проведення судового засідання не надходило.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 14 березня 2025 року постановлено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с.41-42).
Ухвалою суду від 15 квітня 2025 року позовну заяву ТОВ «ФК «Суперіум» залишено без руху на підставі ч.4 ст.177, ч.11 ст.187 ЦПК України з огляду на несплату позивачем судового збору за повторно подану позовну заяву у визначеному законом розмірі (а.с.54-55).
Ухвалою суду від 05 травня 2025 року, враховуючи виконання представником позивача вимог ухвали суду від 15 квітня 2025 року, розгляд цивільної справи був продовжений (а.с.62).
Ухвалою суду від 05 червня 2025 року клопотання представника позивача про витребування від АТ «УкрСибБанк» розрахунку заборгованості за договором про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку №95929048000 від 02 грудня 2019 року задоволено (а.с.75-76).
В зв'язку з тим, що в судове засідання відповідач ОСОБА_1 , будучи повідомленим про дату, час і місце його проведення в порядку ст.128 ЦПК України, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив та не подав відзив на позовну заяву, судом за наявності умов, передбачених ч.1 ст.280 ЦПК України, відповідно до ч.1 ст.281 ЦПК України, 08 липня 2025 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
02 грудня 2019 року відповідачем ОСОБА_1 була подана анкета-заявка на надання споживчого кредиту в АТ «УкрСибБанк» на наступних умовах: строк користування кредитом - 60 місяців; сума кредиту - 100000,00 грн.; валюта кредиту - гривня (а.с.9 зворот).
02 грудня 2019 року між АТ «Ідея Банк», як банком, та ОСОБА_1 , як позичальником, був укладений договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку №95929048000 (далі по тексту рішення - Договір, кредитний договір), за умовами якого: 1) сума кредиту становить 100260,00 грн., з яких 100000,00 грн. - на споживчі цілі шляхом перерахування в безготівковій формі на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 та 260,00 грн. - на оплату страхового платежу шляхом перерахування з позичкового рахунку позичальника на рахунок страхової компанії ПрАТ «СК «Кардіф» № НОМЕР_2 , відкритого в АТ «УкрСибБанк» та надається позичальнику у термін не пізніше 30 днів з моменту підписання Договору (пункт 3.1, 3.2 та 3.3 Договору); 2) позичальник зобов'язується повертати кредит, плату за кредит, інші платежі шляхом внесення ануїтетних платежів відповідно до Графіка платежів, що викладений у Додатку №1 до Договору, але в будь-якому випадку кредит повинен бути повернений не пізніше 02 грудня 2024 року (пункт 3.5 Договору); 3) розмір ануїтетного платежу становить 5822,00 грн. та повинен сплачуватись щомісячно д 2 числа (включно) кожного місяця (пункти 3.6, 3.7 Договору); 4) процентна ставка встановлюється в розмірі 67% річних (пункт 3.8 Договору) (а.с.6-9).
Судом встановлено, що 02 грудня 2019 року відповідач ОСОБА_1 своїм підписом підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування, викладені у паспорті споживчого кредиту (стандартизована форма), що були надані йому до укладення договору про споживчий кредит (а.с.12-13).
Факт особистого підписання 02 грудня 2019 року анкети-заявки на надання споживчого кредиту та Договору відповідачем по справі ОСОБА_1 під час судового розгляду спростований не був.
26 травня 2020 року між АТ «УкрСибБанк» та відповідачем ОСОБА_1 була укладена додаткова угода до Договору, за умовами якої сторони узгодили сплату позичальником ануїтетних платежів за квітень, травень та червень 2020 року в сумі по 5822,00 грн. в наступні місяці, а саме: січень 2025 року у розмірі 11376,87 грн.; лютий 2025 року - 11376,87 грн. та березень 2025 року - 11376,87 грн. (а.с.16)
Отримання відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів в межах встановленого в Договорі розміру підтверджується випискою за кредитним договором №95929048000 за період з 02 грудня 2019 року по 16 листопада 2020 року, наданою АТ «УкрСибБанк» (а.с.38-39).
16 листопада 2020 року між АТ «УкрСибБанк» (клієнт) та ТОВ «ФК «Суперіум» (фактор) був укладений договір факторингу №190, за яким ТОВ «ФК «Суперіум» набуло права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором №95929048000 в сумі 129855,15 грн., що безпосередньо підтверджується відповідним витягом з Реєстру боржників до вказаного договору факторингу (а.с.17-19, 20).
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №95929048000 від 02 грудня 2019 року загальна сума заборгованості відповідача за період з 02 грудня 2019 року по 16 листопада 2020 року складає 129855 грн. 15 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 99489,29 грн., проценти за користування кредитом - 30172,76 грн., сплачено на погашення кредиту - 770,71 грн., на погашення процентів - 16752,15 грн. (а.с.87-91).
В період з 28 березня 2021 року по 18 лютого 2022 року відповідачем сплачено 24000,00 грн. (а.с.37).
Під час судового розгляду справи відповідачем ОСОБА_1 , з урахуванням вимог ст.ст.77, 78 ЦПК України, не спростовані надані позивачем докази укладення ним 02 грудня 2019 року кредитного договору та отримання за ним кредитних коштів у зазначеному вище розмірі.
Доказів здійснення погашення заборгованості за наданим кредитом у повному обсязі відповідачем ОСОБА_1 під час судового розгляду також надано не було.
Належні та допустимі докази того, що вищезазначена сума заборгованості раніше стягувалась чи була стягнута з відповідача в матеріалах цивільної справи відсутні.
V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Виконуючи приписи ст.264, ч.4 ст.265 ЦПК України та даючи оцінку аргументам, наведеним позивачем, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, в тому числі вирішуючи питання про те, чи було порушено право позивача, за захистом якого він звернувся до суду, а також доказам, якими вони підтверджуються, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст.ст.626, 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст.638 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст.1055 ЦК України).
Відповідно до положень ч.2 ст.1056-1 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
З урахуванням викладеного, судом встановлений факт перебування сторін по справі у договірних відносинах, що підтверджується підписанням 02 грудня 2019 року відповідачем по справі ОСОБА_1 анкети-заявки на надання споживчого кредиту в АТ «УкрСибБанк» та кредитного договору, який містить умови кредитування (зокрема, розмір кредиту, строк кредитування, процентну ставку за користування коштами кредиту), а також випискою по картковому рахунку ОСОБА_1 , яка містить відомості про надання відповідачу кредитних коштів та здійснення ним періодичних платежів, спрямованих на повернення кредиту (зокрема, 02.12.2019 - 770,71 грн.) та сплату процентів за користування ним (зокрема, 03.01.2020 - 5597,85 грн., 03.02.2020 - 5583,83 грн., 02.03.2020 - 5570,47 грн.).
Згідно положень ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» н, якщо інше не встановлено параграфом 2 «Кредит» і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054 ЦК України).
За змістом ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, чинній на дату укладення кредитного договору) загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з ч.2 с.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 згідно з укладеним 02 грудня 2019 року кредитним договором отримала від АТ «УкрСибБанк» у користування кредитні кошти, що безпосередньо підтверджується матеріалами цивільної справи, однак своїх зобов'язань за вказаним договором не виконував належним чином, оскільки не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та процентами в розмірах, визначених Графіком платежів (Додаток №1 до Договору) та додатковою угодою від 26 травня 2020 року до кредитного договору.
Відповідно до розрахунку заборгованості відповідача за кредитним договором загальна сума заборгованості ОСОБА_1 станом на 18 лютого 2022 року складає 105855,45 грн., з яких: 85489,29 грн. - заборгованість за основним боргом, а 30365,86 грн. - заборгованість за відсотками.
При цьому суд, виходячи з положень ч.2 ст.614 ЦК України, якою встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання, приходить до висновку, що відповідачем по справі ОСОБА_1 не надано жодного належного доказу на підтвердження належного виконання ним зобов'язань за кредитним договором, в тому числі не спростовано наданого позивачем розрахунку заборгованості та її розміру.
Згідно ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Судом встановлено, що матеріали цивільної справи не містять, а відповідачем ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів на спростування презумпції правомірності кредитного договору та укладеного в подальшому щодо права вимоги за цим договором договору факторингу.
Зазначені договори з огляду на відсутність доказів протилежного не визнавались судом недійсними.
Отже, набуття позивачем ТОВ «ФК «Суперіум» права вимоги заборгованості за кредитним договором №95929048000 від 02 грудня 2019 року у передбаченому законом порядку та у визначеному згідно умов цієї угоди розмірі під час судового розгляду відповідачем спростована не була.
Судом також враховується, що у даній справі кредитний договір у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювався та не визнавалась недійсним; дії банку, як кредитодавця, та фінансових установ щодо виконання договору кредиту не оскаржені; власний розрахунок заборгованості відповідачем не наданий; клопотання про призначення судово-економічної експертизи не заявлялось, а позивачем при цьому доведено обставини, на які він посилався як на підтвердження своїх вимог, в частині наявності підстав для стягнення заборгованості за кредитом і її розміру, виходячи із умов кредитного договору, укладеного за участі відповідача, як позичальника.
На підставі викладеного, виходячи з презумпції правомірності правочину (ст.204 ЦК України) та презумпції обов'язковості договору (ст.629 ЦК України), суд вважає встановленим факт невиконання відповідачем по справі своїх зобов'язань за договором про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку №95929048000 щодо повернення суми кредиту та процентів за користування ним, право грошової вимоги за яким у встановленому законом порядку було набуте позивачем на підставі договору факторингу №190 від 16 листопада 2020 року, та приходить до висновку про задоволення позову щодо стягнення із ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «Суперіум» заборгованості за вказаним вище кредитним договором в загальному розмірі 105855 грн. 15 коп..
VI. Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За змістом ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач ТОВ «ФК «Суперіум» звернувся до суду з позовом майнового характеру, за який ним було сплачено судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп. (а.с.1).
З огляду на викладене, враховуючи задоволення судом позовних вимог в повному обсязі, з відповідача по справі ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь позивача по справі ТОВ «ФК «Суперіум» грошові кошти по сплаті судового збору в розмірі 2422,00 грн., які були сплачені позивачем при подачі ним позову до суду та підтверджені належним письмовим доказом по справі.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи, відсутні.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 81, 89, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити повністю.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку №95929048000 від 02 грудня 2019 року в загальній сумі 105855 грн. 15 коп. (сто п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят п'ять гривень п'ятнадцять копійок).
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» в порядку розподілу судових витрат судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову до суду, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в розмірі 2422 грн. 40 коп. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).
Повне ім'я та найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум», місцезнаходження: Вознесенський узвіз, буд.№23-А, нежитлове приміщення №35А м.Київ, поштовий індекс 04053, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 42024152.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного перегляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, подавши апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення) до Кропивницького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя С.Ю.Атаманова