Єдиний унікальний номер 205/5929/25
Номер провадження3/205/2094/25
Іменем України
01 липня 2025 року м. Дніпро
Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Скрипник К.О., розглянувши матеріали, які поступили з Управління патрульної поліції у м. Дніпрі Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 173-8 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 076048 від 03.04.2025 року, 03 квітня 2025 року о 12.00 год., ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , не виконав вимогу термінового заборонного припису серії АА № 569331 від 29.03.2025 року, строк дії якого з 29.03.2025 року по 08.04.2025 року відносно своєї дружини ОСОБА_2 , яка полягала в забороні будь-якій спосіб контактувати з дружиною, а саме, почав контактувати з дружиною, внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров'ю потерпілої особи, чим вчинив домашнє насильство.
Своїми діями ОСОБА_1 , вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 , не з'явився, про день, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи не надавав, тому суд на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП розглядає адміністративний матеріал у його відсутність.
Відповідно до змісту ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З аналізу ст. ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Всебічно, повно і об'єктивно дослідивши матеріали справи, вважаю, що провадження по справі необхідно закрити, оскільки в діях ОСОБА_1 , відсутня подія і склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 2 ст. 173-8 КУпАП за наступних підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.9 КУпАП, під поняттям адміністративного правопорушення визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Практика Європейського суду з прав людини вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом», яке має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
У відповідності до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно та всебічно з'ясувати усі обставини справи, зокрема, чи мало місце адміністративне правопорушення, чи вина особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають суттєве значення для правильного її вирішення. При цьому, встановити істину по справі необхідно з аналізу наявних доказів, які, згідно до чинного законодавства, представляють собою будь-які фактичні дані, які підтверджують або спростовують ті чи інші обставини і мають суттєве значення для вирішення справи по суті.
Пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення. Терміновий заборонний припис може містити такі заходи: 1) зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; 2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; 3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
За диспозицією ч.2 ст.173-8 КУпАП адміністративна відповідальність настає за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, тобто за порушення зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, заборони на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи та заборони в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 , у вчиненому, до матеріалів справи долучено такі докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 076048 від 03.04.2025 року, рапорт.
Разом з тим, матеріали справи не містять терміновий заборонний припис серії АА № 569331 від 29.03.2025 року, що позбавляє суд можливості надати оцінку вказаному доказу з точки зору належності, допустимості та взаємозв'язку з іншими доказами.
Суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути визнаний беззаперечним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і не викликали сумніви у суду.
На переконання суду, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
А тому, суддя приходить до висновку про відсутність в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, про яке йдеться у протоколі серії ВАД № 076048 від 03.04.2025 року.
З огляду на викладене, провадження по даній справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ст. 247, ст. ст. 283, 284, 287, 289, 294 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-8 КУпАП на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови
Апеляційна скарга, подаються до відповідного апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра.
Суддя К.О.Скрипник