Єдиний унікальний номер 205/4865/25
Провадження 1-в/205/323/25
Ухвала
Іменем України
20 травня 2025 року Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю:
прокурора ОСОБА_3
представника органу з питань ОСОБА_4
засудженого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі подання провідного інспектора Новокодацького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області ОСОБА_6 про скасування ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , випробувального терміну та направлення для відбування покарання за вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18.10.2023 року, -
В провадження Новокодацького районного суду міста Дніпра надійшло подання провідного інспектора Новокодацького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області ОСОБА_6 про скасування ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , випробувального терміну та направлення для відбування покарання за вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18.10.2023 року.
Відповідно до подання засуджений 12 разів не з'явився на реєстрацію до органу пробації, а також 6 разів притягувався до адміністративної відповідальності. Тому, на думку провідного інспектора Новокодацького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації», враховуючи вимоги ч.ч. 1, 6 ст. 166 КВК України, ч. 2 ст. 78 КК України, є доцільним розглянути питання про скасування засудженому випробувального терміну та направлення ОСОБА_5 в місця позбавлення волі для відбування покарання за вироком суду.
В судовому засіданні представник органу пробації подання підтримала.
В судовому засіданні прокурор не заперечував проти задоволення подання.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_5 просив відмовити в задоволенні подання, суду пояснив, що він не ухиляється від виконання покладених на нього судом обов'язків, також додав, що за адресою АДРЕСА_1 , він не мешкає, про що ним повідомлялось органу пробації та повідомив нову адресу свого місця проживання.
Суд, вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали подання та особову справу засудженого, вважає, що подання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Метою кримінально-виконавчого законодавства України, визначеної в ст. 1 КВК України, є захист інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими.
Завданнями кримінально-виконавчого законодавства України, окрім іншого, є визначення порядку застосування до засуджених заходів впливу з метою виправлення і профілактики асоціальної поведінки; участі громадськості в цьому процесі.
Згідно із ч. 1ст. 166 КВК України, якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені цим Кодексом, Законом України «Про пробацію», а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Частиною 3 наведеної норми закону визначено, що у разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання. Систематичним вчиненням правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання стати на шлях виправлення, є вчинення засудженим протягом іспитового строку трьох і більше таких правопорушень.
Згідно ч.2 ст.166 КВК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, кримінально-виконавча інспекція вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Згідно ч.5 ст.166 КВК України, поважними причинами неявки засудженого до кримінально-виконавчої інспекції в призначений строк визнаються: несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом і які документально підтверджені.
При скасуванні звільнення від відбування покарання з випробуванням суд зобов'язаний з'ясувати, чи мав засуджений реальні можливості виконати покладені на нього обов'язки і чи можна розглядати факти, викладені у поданні органу, що відає відбуванням покарання, як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення.
Матеріалами справи встановлено, що вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18.10.2023 року був засуджений за ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на 5 років, від відбування якого ОСОБА_5 було звільнено на підставі ст. 75 КК України, з іспитовим строком в три роки з покладанням обов'язків передбачених ст. 76 КК України.
07.12.2023 року ОСОБА_5 з'явився до органу пробації, де був ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання з випробуванням, попереджений про недопустимість скоєння повторних злочинів та систематичних адміністративних правопорушень, також 07.12.2023 року було винесено постанову про встановлення днів явки та реєстрації.
В матеріалах справи відсутні докази про злісне небажання засудженого стати на шлях виправлення, в матеріалах справи містяться пояснення щодо його не прибуття на відмітку, та зміну місця проживання без вчасного повідомлення центру пробації, однак відсутні жодні належні докази притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності, тому суд не має підстав вважати наведені в поданні обставини підставами для направлення засудженого для відбування покарання, призначеного вироком.
З урахуванням вказаних обставин, суд приходить до висновку, що відсутні достатні дані про те, що засуджений ОСОБА_5 ухиляється від покладених на нього обов'язків.
Суд вважає, що засуджений не є суспільно-небезпечним або таким, що потребує ізоляції від суспільства. А тому враховуючи викладене, суд має підстави для відмови у задоволенні подання про скасування звільнення від відбування покарання та направлення ОСОБА_5 для відбування покарання, призначеного вироком.
На підставі викладеного, керуючись ст.78 КК України, ст.ст. 371, 372 КПК України, -
В задоволенні подання провідного інспектора Новокодацького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області ОСОБА_6 про скасування ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , випробувального терміну та направлення для відбування покарання за вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18.10.2023 року - відмовити.
Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя ОСОБА_1