08 липня 2025 року
м. Київ
справа №280/860/25
адміністративне провадження № К/990/25843/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Мацедонської В.Е., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2025 року у справі №280/860/25 за позовом ОСОБА_1 до Генерального штабу Збройних Сил України, Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Генерального штабу Збройних Сил України, Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по стройовій частині) від 15 січня 2025 року № 11 в частині виплати позивачу одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби за 08 календарних років у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби;
- зобов'язати Генеральний штаб Збройних Сил України внести зміни до наказу начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по стройовій частині) від 15 січня 2025 року № 11 наступного змісту: «відповідно до статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України від 07 червня 2018 року № 260, виплатити полковнику ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у разі звільнення з військової служби за 18 календарних років у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби (з урахуванням періоду служби з 15 червня 2006 року по 28 грудня 2015 року)»;
- зобов'язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у разі звільнення з військової служби за 18 календарних років у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби (з урахуванням періоду служби з 15 червня 2006 року по 28 грудня 2015 року), відповідно до статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України від 07 червня 2018 року № 260, з урахуванням виплачених сум.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 01 травня 2025 року апеляційну скаргу Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року у справі №280/860/25 залишено без руху та надано строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення вищезазначеного недоліку апеляційної скарги, а саме надати до суду апеляційної інстанції докази надсилання поданої скаржником апеляційної скарги, іншим учасникам справи листом з описом вкладення. Роз'яснено, що у випадку не усунення недоліку у вказаний строк апеляційна скарга повертається особі, яка її подала.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2025 року апеляційну скаргу Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року у справі №280/860/25 повернуто на підставі частини другої статті 298, статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з неусуненням недоліків у встановлений судом строк.
Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України повторно звернулося до апеляційного суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2025 року апеляційну скаргу Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року у справі №280/860/25 залишено без руху та запропоновано протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків вказавши інші поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження. Роз'яснено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2025 року визнано неповажними підстави вказані Фінансовим управлінням Генерального штабу Збройних Сил України у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року у справі №280/860/25 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
18 червня 2025 року Верховним Судом зареєстровано касаційну скаргу Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2025 року у справі №280/860/25, яка подана через підсистему «Електронний суд». Заявник, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу апеляційного суду, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 червня 2025 року визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Білак М.В., судді: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 липня 2025 року визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Білак М.В., судді: Мацедонська В.Е., Мельник-Томенко Ж.М.
На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і стаття 13 КАС України.
Відповідно до частини третьої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Частиною другою статті 333 КАС України встановлено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Згідно з пунктом четвертим частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
З матеріалів касаційної скарги та відомостей з Єдиного Державного реєстру судових рішень вбачається, що підставою для залишення апеляційної скарги Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року у справі №280/860/25суд апеляційної інстанції зазначив про пропуск строку звернення до суду з апеляційною скаргою, у зв'язку з чим апелянту було запропоновано подати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку.
При цьому, суд апеляційної інстанції зауважив, що факт попереднього звернення до суду з апеляційною скаргою у встановлений законом строк не є підставою для поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки надання особі, яка бере участь у справі права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою, не звільняє таку особу від дотримання встановленого законом строку на подання апеляційної скарги та не передбачає зупинення строку на апеляційне оскарження для нього та можливості у зв'язку з цим у подальшому свавільно розпоряджатися часом на апеляційне оскарження.
Первинноподана апеляційна скарга була повернута скаржнику ухвалою суду від 13 травня 2025 року, яка набрала статусу остаточної та оскаржена не була, як наслідок до повторних апеляційних скарг застосовуються вимоги КАС України як до нової апеляційної скарги.
Також, судом апеляційної інстанції зазначено, що після повернення попередньоподаної апеляційної скарги ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2025 року, з повторною апеляційною скаргою скаржник звернувся до суду, не усунувши при цьому недолік апеляційної скарги, який став підставою для повернення попередньоподаної апеляційної скарги, оскільки не надав документ, що підтверджує направлення копії апеляційної скарги іншим учасникам справи, а тому суд апеляційної інстанції вважав, що зазначені обставини спростовують твердження скаржника про його сумлінне і добросовісне ставлення до наявних у нього до прав і обов'язків, встановлених законом та вчинення усіх можливих і залежних від нього дій для вчасного подання апеляційної скарги.
Копію ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2025 року скаржник отримав 22 травня 2025 року, що підтверджується довідкою про доставку зазначеної ухвали суду до електронного кабінету скаржника через підсистему «Електронний суд».
27 травня 2025 року скаржник звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням, к якому просив поновити строк звернення до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на обставини введення воєнного стану та той факт, що скаржник перебуває в системі органів, які забезпечують формування та реалізацію державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, у сфері оборони і військового будівництва, першочергово спрямовує наявний у нього фінансовий ресурс на здійснення заходів, які стосуються укріплення обороноздатності держави в ході протидії російській агресії та проявам тероризму з боку цієї недружньої країни, а також створює належні фінансові умови для лікування, реабілітації, оздоровлення військовослужбовців та інших осіб, у тому числі які брали (беруть) безпосередню участь у бойових діях.
При визнанні зазначених обставин щодо пропуску строку на апеляційне оскарження не поважними, суд апеляційної інстанції зазначив, що підставою для поновлення такого строку можуть бути лише обставини, що були об'єктивно непереборними та такими, що не залежали від волевиявлення скаржника та пов'язаними з дійсними труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду з апеляційною скаргою, натомість подане скаржником клопотання не містить зазначення таких обставин.
Сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути безумовною підставою для поновлення скаржнику процесуального строку на звернення до суду з апеляційною скаргою.
Поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.
Суд апеляційної інстанції зауважив, що твердження скаржника про спрямування наявного у нього фінансового ресурсу на здійснення заходів, які стосуються укріплення обороноздатності держави в ході протидії російській агресії є безпідставними, оскільки скаржником, у встановлений судом десятиденний строк, не надано доказів відсутності фінансового забезпечення для направлення позивачу сформованого "реєстру №184" у період з 31 березня 2025 року (дати отримання копії судового рішення, що оскаржується). Суд апеляційної інстанції також зауважив, що обов'язок щодо дотримання вимог по направленню іншому учаснику справи, який не зареєстрований у підсистемі «Електронний суд» у скаржника виник з 31 березня 2025 року, тобто дати отримання копії судового рішення, що оскаржується.
Відхиляючи твердження скаржника про те, щодо постійного залучення особового складу Генерального штабу Збройних Сил України, фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України для виконання завдань за призначенням в райони ведення бойових дій, відбиття збройної агресії з боку збройних формувань РФ, суд зазначив про їх необґрунтованість, оскільки вони не були підтверджені жодними доказами.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що скаржник не був позбавлений можливості надати до суду, у встановлений судом десятиденний строк, інформацію про штат працівників та відповідні накази про залучення правників до відсічі збройної агресії РФ у період з 31 березня 2025 року (дати отримання копії судового рішення, що оскаржується).
Поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.
Разом з тим, скаржник не вказав підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, які б ґрунтувались на наявності обставин, що відповідають наведеним вище критеріям.
Також суд апеляційної інстанції зазначив, що обставини попереднього звернення до суду з апеляційною скаргою вже визнавалися судом як неповажні підстави для поновлення скаржнику строку звернення до суду з апеляційною скаргою у цій справі, про що скаржника було повідомлено ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2025 року.
Враховуючи викладене, апеляційний суд визнав неповажними, наведені скаржником у клопотанні, підстави пропуску строку звернення до суду та відмовив у відкритті апеляційного провадження.
Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо неповажності підстав пропуску строку звернення до суду апелянтом. При цьому, заявник у касаційній скарзі не спростував висновки суду апеляційної інстанції щодо неусунення недоліків апеляційної скарги, а також не надав доказів щодо подання апеляційної скарги у строк або наявності поважних причин для пропуску строку на апеляційне оскарження.
При цьому, колегія суддів зауважує, що у постанові від 15 червня 2019 року у справі №804/1274/18 Верховний Суд дійшов висновку, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Процесуальний строк звернення до суду передбачає забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку. Втім, при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду.
Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року у справі № 280/4682/19, від 18 червня 2020 року у справі № 400/524/19, від 17 червня 2020 року у справі № 280/4951/19, від 15 травня 2020 року у справі № 820/1212/17 тощо.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Частиною другою статті 333 КАС України встановлено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2025 року у справі №280/860/25 за позовом ОСОБА_1 до Генерального штабу Збройних Сил України, фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Судді М.В. Білак
В.Е. Мацедонська
Ж.М. Мельник-Томенко